- •Тема 1. Основні положення інформаційно-аналітичної діяльності в міжнародних відносинах і зовнішній політиці
- •1.Інформаційно-аналітична робота у сфері міжнародних відносин і зовнішньої політики. Основні визначення
- •2. Пізнавальна діяльність у міжнародних відносинах
- •3. Перетворювальна функція іар у міжнародних відносинах
- •4. Рівні і форми іар
- •5. Критерії оцінки аналітичної міжнародної інформації
- •Тема 2. Методологічні аспекти інформаційно-аналітичної роботи у міжнародних відносинах
- •1. Основні визначення
- •1.Основні визначення
- •2. Рівні методології
- •3. Принципи і підходи до методології іар
- •4. Характеристики системного підходу
- •5. Основні задачі системного підходу
- •6. Основні принципи системного аналізу:
- •7.Етапи системного аналізу конкретної проблемної ситуації:
- •8. Принцип дослідження «м’яких» систем
- •9.Основні етапи моделювання «м’яких» систем
- •Тема 3. Зміст інформаційно-аналітичної роботи
- •3.1. Основні визначення
- •3.1. Основні визначення
- •3.2.Характеристики і компоненти проблемних ситуацій:
- •3.3. Характеристики процесу іар
- •3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи
- •3.5. Засоби іар
- •3.6. Припущення
- •3.7. Передбачення і прогнозування
- •3.8. Методи прогнозування
- •Тема 7. Методи вивчення змісту документів
- •7.1. Надійність і достовірність документів
- •7.2.Загальні принципи аналізу документів
- •7.3. Класичні методи аналізу документів
- •7.4. Сутність і можливості контент-аналізу
- •7.5. Загальні характеристики процесу контент-аналізу
3.2.Характеристики і компоненти проблемних ситуацій:
Об’єктні. Відповідають на питання: «Що?» являє собою ситуація.
Суб’єктні. Відповідають на питання: «Хто?» є учасниками ситуації.
Причинні. Відповідають на питання: «Чому?» виникла ситуація.
Цільові. Відповідають на питання: «Навіщо?».
Характеристики вибору шляхів, засобів, способів. Відповідають на питання: «Як?» розвивається ситуація.
Характеристики часового розвитку ситуації. Відповідають на питання «Коли?».
Компоненти проблемних ситуацій
Факт подія, у якій бере участь людина як суб’єкт.
Подія явище, яке не залежить від людей.
Явище те, що проявляється у процесі міжнародних відносин.
3.3. Характеристики процесу іар
Процес інформаційно-аналітичної роботи сукупність спрямованих на певний предмет операцій мислення і технологічних процедур, виконання яких у визначеній послідовності з використанням засобів забезпечує вирішення поставленого завдання.
Процес включає такі компоненти:
організаційний, спрямований на формування процесу як єдиного ціло-го;
методичний, спрямований на відбір операцій і технологічних проце-дур;
інформаційний, який веде до одержання аналітичної інформації;
комунікативний, спрямований на підтримку зв’язків з інформаційни-ми системами, користувачем, джерелами тощо;
логічний, спрямований на формулювання висновків, пропозицій.
3.4. Стадії (етапи) інформаційно-аналітичної роботи
1 етап. Загальне знайомство з проблемою, постановка задачі.
2 етап. Формування понять, їх визначення
3 етап. Збирання фактів, створення емпіричної бази.
Тут виникає поняття «критичної маси», яка дає можливість зробити правильні висновки. З однієї сторони, фактів повинно бути достатньо, з другої не можна «потонути» у фактах.
4 етап. Тлумачення фактів.
5 етап. Формування гіпотези, перевірка гіпотез.
6 етап. Формування висновків.
7 етап. Безпосереднє викладення матеріалів.
Процес інформаційно-аналітичної роботи має ітераційний характер, тобто із наступних стадій можливе повернення до попередніх.
3.5. Засоби іар
Засоби інформаційно-аналітичної роботи сукупність інтелектуаль-них і технічних засобів, що забезпечують виконання поставленої задачі.
Інтелектуальні засоби включають:
відомості характеристики особливостей об’єкта, який спостерігається або досліджується, представлені у доступній людині формі;
дані факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді, що забезпечує їх зберігання, обробку і передачу;
повідомлення форма подачі інформації сукупність логічно пов’язаних відомостей, що є для користувача єдиним цілим.
Зацікавлених у змісті повідомлення називають користувачами.
Шляхи передачі інформації між користувачами називаються інформаційними комунікаціями.
Технічні засоби інформаційно-аналітичної роботи
картки;
каталоги;
щоденники;
інформаційні системи;
автоматизовані інформаційні системи;
системи інформаційного обслуговування;
системи штучного інтелекту;
експертні системи;
автоматизовані робочі місця аналітиків.
Інформаційні картки це традиційний засіб збирання і класифікації інформації.
За допомогою інформаційних карток формуються каталоги, які, як правило, бувають тематичними.
Регулярна або тематична реєстрація інформації про визначені події здійснюється у щоденниках.
Сучасні технології ІАР базуються на використанні інформаційних си-стем.
Інформаційна система система, призначена для вирішення питань пошуку (інформаційно-пошукова система) або логічної обробки інформації (інформаційно-логічна система).
Інформаційно-пошукова система сукупність інформаційно-пошукового масиву, інформаційно-пошукової мови, правил його викорис-тання, критеріїв видачі інформації на запити, технічних засобів.
Інформаційно-пошуковий масив упорядкована сукупність докумен-тів, фактів або відомостей про них, призначена для інформаційного пошуку.
Інформаційно-пошукова мова мова, призначена для вираження змісту документів або описання фактів, а також для описання запитів з метою інформаційного пошуку.
Інформаційно-логічна система система, яка у змозі вирішувати пи-тання не тільки пошуку наявної інформації, а й одержання нової інформації шляхом використання прави логічного висновку і умовиводів.
Реалізація вказаних функцій дає відчутні результати тільки при використанні ЕОМ, тому нас будуть цікавити автоматизовані системи.
Автоматизована система комплекс інформаційних, програмних, методичних технічних засобів, що здійснює певні функції в автоматичному режимі.
Автоматизована обробка даних обробка даних, що здійснюється автоматичними засобами при можливій участі людини.
Автоматизована інформаційно-пошукова система інформаційно-пошукова система, реалізована за допомогою засобів електронно-обчислювальної техніки, у якій автоматизовані процеси пошуку і передачі інформації, а у ряді випадків - введення документів, даних і запитів.
Автоматизація пошуку і обробки даних можлива лише при відповідній їх організації у певну структуру. Такою структурою є база даних.
База даних, у загальному випадку, сукупність даних, організованих за певними правилами, які передбачають загальні принципи опису, зберігання і маніпулювання даними незалежно від прикладних програм.
З позицій кібернетики база даних структурована сукупність даних, що забезпечує адекватну модель предметної області при мінімальній надмір-ності даних.
У базах даних відображується інформація про об’єкти і відносини між ними.
Бази даних можуть бути централізованими і розподіленими. Робота з розподіленими базами даних здійснюється за допомогою комп’ютерних ме-реж. З їх використанням вирішуються питання пошуку, збирання, зберігання і видачі інформації, що складає систему інформаційного обслуговування.
Система інформаційного обслуговування сукупність мов, алгоритмічних і технічних засобів для введення, запам’ятовування, зберігання, пошуку, видачі і використання інформації. Засоби системи забезпечують організацію і управління базою даних, специфікацію формату повідомлень, обмін відомостями між користувачами.
Для виконання аналітичної роботи необхідно запроваджувати системи штучного інтелекту автоматизовані системи, що моделюють інтелектуальну діяльність людини. Такими системами на сьогодні є: лінгвістичні процесори, навчальні системи, експертні системи, системи підтримки прийняття рішень.
Лінгвістичний процесор автоматизована система текстової або розмовної (усної) інформації. До складу лінгвістичних процесорів входять: системи машинного перекладу, автоматизовані інформаційні системи, автоматизовані словники, автоматизовані системи аналізу і синтезу, корекції, компресії текстів і розмовної мови.
Навчальна система автоматизована система, що використовує су-часні інформаційні технології з метою навчання. До них належать електронні підручники, засоби мультимедіа, автоматизовані системи контролю знань тощо.
Експертна система автоматизована система, що здатна замінити експерта при підготовці прийняття рішення у окремих вузькоспеціалізованих галузях знань і діяльності.
Експертна система використовує уже не тільки базу даних, а і базу знань сукупність формалізованих знань у певній предметній області, що представлені у вигляді фактів і правил, які виражають евристичні знання про методи вирішення задач у даній предметній області.
Основними елементами бази знань є поняття, дані, фрейми, слоти.
Поняття цілісна сукупність суджень, що стверджують певні ознаки об’єкта.
Дані факти або відомості, представлені у формалізованому вигляді.
Фрейм схема представлення знань, у якій поняття характеризуються набором слотів, що визначають асоціативне вираження одних понять через інші.
Слот мінімальна складова фрейма, яка наповнюється конкретною ін-формацією про об’єкт ї його властивості.
Автоматизоване робоче місце аналітика сукупність автоматизова-них систем пошуку і обробки інформації, що використовуються для підготовки і прийняття рішень.
Реалізація змісту ІАР у відомстві, організації, закладі характеризує їх інформаційну культуру.
Інформаційна культура проявляється у зовнішньому і внутрішньому аспектах.
Зовнішній аспект інформаційної культури характеризує рівень постановки ІАР, використання методології, техніки досліджень.
Внутрішній аспект інформаційної культури відображує:
усвідомлення власних інформаційних потреб;
знання джерел інформації;
уміння здійснювати правильну оцінку первинних фактів і даних;
уміння визначати тенденції;
навики розробки алгоритмів досягнення поставленої мети.