Питання на колоквіум

1. Кого називають першим князем Великого князівства Литовського?

Міндовг

2. Роки правління Ольгерда?

1345-1377

3. Коли відбулася Куліковська битва та хто був її учасником?

1380 рік, між військом московського князя Дмитра Донського і військом претендента на ханський престол — Мамая на Куликовому полі між ріками Доном, Непрядвою та Красивою Мечею (зараз — Тульська область, Росія).

4. Кого вважають засновником литовської династії князів?

Ґедимін став засновником литовської династії

5. За якого великого литовського князя розпочалася експансія Великого кня­зівства Литовського на українські землі?

Ольгерд

6. Хто був першим київським князем з роду Гедиміновичів?

Володимир Ольгердович

7. Яка подія відбулась у 1362 p.?

Битва на Синіх Водах

8. У якому році Галичнну булу остаточно приєднано до Польщі?

1387 р.

Після смерті Юрія ІІ Болеслава 1340 р. польський король Казимир ІІІ здійснив похід на Львів, здобув Львівський замок і захопив коронаційні відзнаки галицьких князів і королів. Після пограбування Львова Казимир відступив. Боярська верхівка на князівський престол ГВК запросила Любарта Гедиміновича, який мав дружину з роду Романовичів (був зятем Андрія Юрієвича), а від так був їх спадкоємцем і мав право на ці землі. Однак реальну владу він отримав лише на Волині, а в Галичині бояри посадили старшого серед них боярина Дмитра Дедька.

1340-1349 рр. – на Галичині правив боярин Дмитро Дедько, який титулував себе «старостою і управителем Руської землі».

1340-1384 рр. – князь Любарт-Дмитро Гедимінович правив на Волині.

Протягом 1344-1345 рр. Казимир зумів відторгнути від теренів, контрольованих Дядьком, Сяноцьку землю. Після смерті Дмитра Дедька у 1349 р. Казимир III вдруге разом із союз­ними угорцями напав на Галицько-Волинські землі. Отже, у 1349 р. ГВК втрачає незалежність. Розпочалася майже півстолітня боротьба між Польщею та Угорщиною з одного боку і Литвою з другого за галицько-волинську спадщину. В ре­зультаті Галичина у 1387 р. остаточно відійшла до складу Польського королівства, Волинь потрапила під владу Великого князівства Литовського, а Буковина увійшла до складу Молдови.

9. Які південноруські землі входили до складу Великого князівства Литовсь­кого наприкінці XIV ст.?

Волинь, Підляшшя, Київщина, Східне Поділля

10. До складу яких держав входили Буковина та Закарпаття наприкінці XIV ст.?

Молдавське князівство та Угорське королівство

11. Причини заключения Кревської унії?

1) загроза Польському королівству та ВКЛ з боку Тевтонського ордену та Московського царства; 2) прагнення Польщі мирним шляхом через унію з Литвою здобути руські землі; 3) прагнення великого князя Ягайла знайти підтримку в боротьбі за владу.

12. Положення і наслідки Кревської унії?

Основні засади: 1) Ягайло одружується з Ядвігою і стає польським королем, одночасно тримаючи титул великого литовського князя; 2) хрещення литовських язичників за католицьким обрядом; 3) Польща і Литва ставали однією державою, хоча формально Литва була незалежною.

Наслідки: 1) фактична ліквідація Литви як держави; 2) боротьба литовської і частини руської знаті за збереження самостійності Русі.

Угода передбачала об'єднання Литви і Польщі в єдину державу шляхом шлюбу польської королеви Ядвіґи (з династії Андегавенов) і литовського князя Ягайла. За умовами унії Владислав ІІ Ягайло зобов'язувався прийняти разом з язичницьким населенням Литви хрещення за католицьким обрядом, обернути на користь Польщі свою великокнязівську казну, повернути до польської корони всі відторгнені на той час її території і, головне, назавжди приєднати до неї землі Литви і Литовської Русі. Кревська унія сприяла об'єднанню польсько-литовських сил для боротьби проти агресії Тевтонського ордену, яка вилилася у війну 1409-1411 року. Тевтонський орден на чолі з Ульріхом фон Юнінгеном після Грюнвальдської битви помітно занепав. Польські феодали намагалися використати Кревську унію для загарбання українських і білоруських земель, що були під владою Литви.

Проти Кревської унії виступила литовсько-українська опозиція на чолі з князем Вітовтом, двоюрідним братом Ягайла, яка домоглася збереження Великого князівства Литовського як окремої незалежної держави (Городельська унія 1413).

13. Яка подія відбулась у 1410 р.?

Грюндвальдська битва. Битва під Грюнвальдом знаменувала собою завершення цілої ери в європейській історії – експансії на схід лицарів-хрестоносців, відомої своїм девізом Drang nach Osten ("Натиск на Схід").

14. У якому році заключено Острозьку унію та її основні положення?

У 1392 за Острівською угодою Ягайло був змушений визнати Вітовта своїм намісником (вассалом), a 1398 Вітовт проголошує себе повновладним Великим князем Литовським під номінальнoю зверхністю польського короля, чим фактично розриває Кревську унію.

15. У якому році заключено Городсльську унію та її основні положення?

1413 р.; Умови: 1) заперечення Кревської унії – підтвердження існування ВКЛ; 2) надання князю Вітовту прав пожиттєвого правителя Литви; 3) українські землі не переходили під владу Польщі; 4) зрівняння в правах польської й литовської шляхти католицького віросповідання; 5) призначення на вищі урядові посади ВКЛ лише литовців.

16. Які роки правління Вітовта?

1392-1430

16. Коли відбулась битва на Ворсклі та хто брав у ній участь ?

1399; битва між об'єднаним військом Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського під командуванням Вітовта і його руськими (українськими) та німецькими союзниками з одного боку, і військами Золотої Орди під проводом еміра Єдигея та Тимур-Кутлука з другого боку. Завершилася повним розгромом литовсько-руського (українського) війська, погіршенням політичних позицій Литви через неспроможність протистояти натиску сусідніх держав.

16. За якого князя Велике князівство Литовське досягло найбільшого терито­ріального зростання? Ольгерд

16. Коли відбувалися Свидригайлові війни?

1432-1435 рр.

По смерті Вітовта русько-литовська знать без згоди польського короля обрали князем Великого князівства Литовського Свидриґайла Ольґердовича (1430-1432 рр.), що поставило під загрозу подальше існування польсько-литовської унії. Литовська католицька знать, боячись втратити свої привілеї, здійснила заколот і посадила на великокняжий престол брата Вітовта – Сигізмунда Кейстутовича. Свидригайло ледь урятувався втечею. Сигізмунд відразу відновив Віленську унію 1401 р., але поширити владу на все Велике князівство Литовське не зміг. Берестейщина, Підляшшя, Полоцька, Вітебська, Смоленська землі, Сіверщина, Київщина, Волинь та Східне Поділля визнали своїм володарем Свидригайла й об’єдналися у Велике князівство Руське.Вирішальною в боротьбі за великокняжий престол стала битва, що відбулася 1 вересня 1435 р. неподалік від міста Вількомир (сучасне місто Укмерге в Литві).

16. Коли ліквідували Київське та Волинське князівства?

1452; 1471 рр.

16. Яка найбільша генуезька факторія Криму?

Кафа

16. Які хронологічні рамки італійської колонізації Північного Причорно­мор’я?

1169-1475

ІТАЛІЙСЬКА КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВНІЧНОГО ПРИЧОРНОМОР’Я – складова частина процесу розпаду Візант. імперії (див. Візантія) та екон. експансії міст-держав середньовічної Італії. З 2-ї пол. 12 ст., після опанування торг. зв’язками Європи з Левантом (заг. назва країн сх. ч. Середземного м.), купецтво італ. міст, переважно Венеції та Генуї, спрямувало зусилля на завоювання ринків більш віддаленого Причорномор’я. З 1169 уряд Візантії, який контролював чорномор. протоки, відкрив доступ у цей регіон для генуезьких купців. Лише після падіння Константинополя в ході 4-го хрестового походу (див. Хрестові походи) венеціанські купці за угодою з Лат. імперією (1204–61) отримали виняткове право торгівлі у Чорному морі. В Пн. Причорномор’ї їх гол. факторією стала Солдайя (Судак) (1260–1365). Після відновлення 1261 Візант. імперії союзники греків генуезці повернули собі домінування в Причорномор’ї, де закріпилися, зокрема, в Криму, в Монкастро (Маврокастро; нині м. Білгород-Дністровський), на Тамані (Матраха), пізніше в Тані (нині м. Азов), в гирлі Дунаю – у Вічині (Ісакчі) та Лікостомо (Кілії). Переділ володінь у Пн. Причорномор’ї між Генуезькою та Венеціанською торг. республіками завершився після війни 1349–55. За угодами 1350 з Візантією, 1355 з Венецією, 1365, 1380, 1381, 1387 з Золотою Ордою генуезці закріпили за собою все узбережжя Криму від Херсона (див. Херсонес Таврійський) до Керчі. Головні з цих володінь – Кафа (з 1266), Солдайя (з 1365), Чембало (Балаклава), Мангуп, Джаліта (Ялта), Лупіко (Алупка), Горзувіум (Гурзуф), Партеніт, Лушта (Алушта), Воспоро та ін., генуезька колонія в м. Солхат (Старий Крим), які з часом стали основою Капітанства Готія, до якого входили також і території, заселені місц. нас. Владу над генуезькими колоніями у Причорномор’ї здійснював консул Кафи, який обирався в Генуї, але присягав Статуту Кафи та Генуї вже в Криму. Венеціанці утримали за собою ринки Малої Азії, пізніше закріпилися на зх. узбережжі Чорного м. з факторією в гирлі Дунаю. В 14 ст. їхню увагу було прикуто до Азовського М., де вони закріпилися в гирлі Дону, заснувавши факторію в Тані поблизу ординської фортеці Азак, де закінчувався Великий шовковий шлях. Це стало можливим завдяки активним дипломатичним зносинам з ханами Золотої Орди Узбеком і Джанібеком. 1355 венеціанці заснували факторію Провато неподалік Кафи. Поблизу сучасного м. Таганрог (Ростовської області, РФ), неподалік від Тани виникла пізанська колонія Порто Пізано. В Пн. Причорномор’ї було засновано декілька нових єпархій катол. церкви: в Кафі, Херсоні та Воспоро. З кін. 14 ст. поступово переміщуються трансконтинентальні торг. шляхи – великого значення набув маршрут з Європи до Причорномор’я не через Константинополь, а через Львів та Монкастро. З розширенням військ. експансії Османської імперії венеціанці та генуезці до кін. 15 ст. втрачають свої факторії в Причорномор’ї. Дипломатичні місії Й.Барбаро та А.Контаріні до Персії (нині Іран) у пошуку союзників проти османів не змогли зупинити проникнення турків до Європи та Криму, після чого припинилося існування італ. колоній у Пн. Причорномор’ї (1475).

16. Коли виникло незалежне Кримське ханство? Як називається династія кримських ханів?

1449 р. – виникнення Кримського ханства як незалежної від Золотої Орди держави на чолі з ханом Хаджі-Гірейом. Столиця Кримського ханства – Бахчисарай («місто-сад»).

16. Які столиці мало Кримське ханство?

Главным городом Крымского Юрта был город Кырым (Кырым — западно-кипчакское qırım — «мой холм» (qır — холм, возвышенность)(современный Старый Крым), известный также как Солхат, ставший столицей хана Оран-Тимура в 1266 году.Затем столица была перенесена сначала в Кырк-Ор, а затем во вновь построенный Бахчисарай Монгольская империя - Каракорум Золотая Орда(Улус Джучи) - Орда-Базар, Сарай-Бату, Сарай-Берке Крымское ханство - Кырым,Солхат,Кырк-Ор,Бахчисарай

16. Як називалася імперія турків?

Османська імперія

16. У якому році відбулось захоплення турками Константинополя? Як сьогодні називають це місто? 29 травня 1453 року; Стамбул

16. У якому році відбувся перший великий напад кримських татар на Київ? Хто його очолював?

Перший напад у 1474 р. кримські татари вчинили па Поділля й Галичину. Особливо великих утрат зазнало населення в околицях Кам'янця-Подільського. Галича й Збаража. Через кілька років загони кримських татар спустошили поселення Східного Поділля. Менглі Гірей 1 вересня 1482 р. напав на Київ і розгромив місто.

16. Коли Московська держава ліквідувала монголо-татарське іго?

Війська обох держав зустрілися 6 жовтня 1480 на берегах річки Угри. Московське військо стояло на лівому березі, їх ворог — на правому. Сили були приблизно рівні. Ні ті, ні інші не наважувалися напасти першими. Так вони простояли до 11 листопада 1480, коли ханські війська, дізнавшись про розорення своїх тилів московськими військами, розвернулися і пішли геть. Це протистояння отримало назву «Велике стояння».

16. Ким був Іван III? У які роки він правив?

Він був великим князем московським. 1440-1505

16. Коли та внаслідок чого Черніго-Сіверщина перейшла під владу Москви?

1500-1503 рр. – війна була спричинена переходом до московського царя разом зі своїми вотчинами стародубського, новгород-сіверського і чернігівського князів, незадоволених спробами великого князя литовського Олександра примусово окатоличувати православне населення їхніх князівств. Завершилася перемогою московського князя і укладенням мирного договору, що закріпив за ним право на Чернігово-Сіверські землі.

16. Коли та з яких причин відбулося повстання М.Глинського?

Після смерті великого князя Олександра, руський магнат Михайло Глинський, незадоволений тим, що новий великий князь Жиґимонт Старий позбавив його та його сім’ю впливових урядів в державі, підняв повстання у Великому князівстві Литовському; вірогідною ціллю Глинського було відокремлення руських (українських, білоруських) земель в окрему державу з військовою поміччю Великого князівства Московського та Кримського ханства.

16. Які хронологічні межі Лівонської війни? Яка її мета та хто брав у ній участь?

1558-1583 років – війна Московського царства проти Лівонського ордену німецьких рицарів, а після його розпаду 1561 року з Королівством Польським та Великим князівством Литовським, Руським та Жемайтійським (які 1569 року об'єдналися в єдину державу — Річ Посполиту) за Прибалтійські землі та вихід до Балтійського моря.

16. Яких селян називали «похожими» та «непохожими»?

«Похожі» селяни – селяни, які мали відбувати панщину

«Непохожі» селяни – селяни, які вели господарство і відбували військову службу

16. Як називали об’єднання українських ремісників у фахові корпорації? Ко­ли вони з'явилися на українських землях?

Наявність цехів в українських містах вперши документально засвідчено у кінці XIV ст. Саме у цей час було даровано цехові права ремісничим об'єднанням Львова та Перемишля. Перша половина XVI ст. ознаменувалася створенням цехових організацій в більшості великих міст України. У першій половині XVII ст. кількість цехів у Львові досягла вже ЗО, вони об'єднували більше 500 майстрів 133 спеціальностей.

16. Які причини сприяли утворенню фільваркового господарства?

Причин цього було декілька. По-перше, зростали міста, збільшувалася чисельність міського населення й підвищувався попит на сільськогосподарську продукцію. По-друге, в результаті напливу до Європи після великих географічних відкриттів золота почався інтенсивний розвиток ринкових відносин, що вело до зростання попиту на хліб, сільськогосподарську продукцію та сировину для мануфактур. Землевласники перетворювали свої господарства у фільварки з метою збільшення виробництва товарної продукції, тобто продукції, розрахованої для продажу на ринку.

16. Що являють собою Литовські статути та коли їх було прийнято?

Литовські статути – це кодекси середньовічного права ВКЛ, що діяли на приєднаних до нього українських землях з XVI по поч. І пол. XIX ст.

1529 р. – «Старий»: охорона інтересів держави та шляхти

1566 р. – «Волинський»: право магнатів і шляхти розпоряджатися підданими селянами

1588 р. – «Новий»: закріплював феодальну власність на землю, передбачаючи і власність на неї селян. Третій статут оформив створення єдиного стану кріпосних селян шляхом злиття закріпачених слуг з іншими верствами залежних селян.

16. Що таке «Устава на волоки»?

«Устави на волоки» — правовий документ про проведення аграрної та фінансово-податкової реформи на території Великого князівства Литовського. За «Уставами на волоки» всі земельні володіння великого князя вимірювалися й ділилися на однакові ділянки – волоки. «Устави на волоки» збільшували податки та повинності селян. Розмір податку (натурою та грошима) установлювали залежно від родючості ґрунту.

16. Де і коли вперше згадують про українських козаків?

Вперше термін «козак» згадується в 1240 р. у Початковій монгольській хроніці, в перекладі означає «самотній, вільний та схильний до завоювання». У XIV ст. цей термін зустрічається у словнику половецької мови «Codex Cumanicus». Він також згадується в додатку до грецького збірника «Життя святих». Перша згадка про козаків в XVI ст. з’явилася в польських хроніках Мартина Белзького. У всесвітній хроніці Мартина Белзького під 1551 р. існує згадка про Запорізьку Січ, яка знаходилась на о. Мала Хортиця за дніпровськими порогами. Дмитро-Байда Вишневецький, нащадок князя Ольгерда, канівський староста, в 1551 р. був організатором відсічі татарам. З 1560 р. пішов на службу до Івана Грозного. У 1563 р. ходив на Молдавію і через зраду потрапив у полон, був страчений у Стамбулі. Під керівництвом Дмитра Вишневецького протягом 1552-1556 рр. на о. Мала Хортиця було збудовано фортецю, яка стала базою для здійснення походу на Крим та осередком козацтва.

16. Які соціальні витоки формування козацтва?

Козацтво формувалось на досить великій етносоціальній базі, яка на протязі двох століть формування козацтва постійно оновлювалась і змінювалась, втягуючи у себе то селянство, то боярство, то шляхту, то міщанство і так далі, що було пов’язано в першу чергу з соціально-економічним розвитком України, а також з геополітичним становищем Середнього Подніпров’я і суспільно-політичними рухами, які тривали в XVI – середині XVII ст.

16. Хто був першими козацькими гетьманами?

Богдан Михайлович Ружинський, Богданко (Федір)( Рoжин — †1576) — низовий запорозький гетьман (1575—1576). Народився в Рoжині Сквирського повіту (місто знаходилоя при впадіні р. Тетерів в р. Припять), нащадок Великого Князя Литовського Гедиміна; «муж серця великого». Папроцький називає його популярним козацьким вождем, який був відомий запорозьким козакам під іменем, яке йому дали козаки гетьман Богданко.

1) в Польщі та Великому Князівстві Литовському з II пол.15 ст. - командуючий збройними силами. Початкове Г. призначався королем на час військових дій. З 1503 посада Г. великого коронного, а згодом “ Г. великого литовського” стала постійною, а з 1581- довічною. У 1527 Г. стали найвищими військовими керівниками. Помічниками їх були Г. польні (коронний та литовський). Вперше ця посада з'явилася у Польщі в 1539, а у Великому Князівстві Литовському дещо пізніше. Займалися організацію постачання війська, розвідки, керували найманими військами тощо. 2) після утворення у 1572 українського реєстрового козацького війська Г. стали просто називати його керівників. Уряд Польсько-Литовської держави всіляко уникав вживання даного титулу і підміняв його виразом “ старший його Королівської Милості Війська Запорізького”. Однак козацькі керівники продовжували вживати титулу Г. (К. Косинський, С. Наливайко. Т. Федорович). Повноваження Г. реєстрового козацтва були суттєво обмежені урядом Речі Посполитої, а часто ця посада взагалі скасовувалася. Так, після придушення козацько-селянських повстань 1637-1638 замість Г. було призначено урядового комісара. 3) в результаті відновлення внаслідок національно-визвольної війни українського народу під проводом Б. Хмельницького 1648-1657. української держави Г. став її главою. В його руках була зосереджена вся повнота виконавчої, законодавчої та судової влади, він здійснював зв'язки України з іноземними державами, мав значний вплив на церковні справи. Гетьманські укази - універсали були обов'язковими для всього населення. Ознаками влади Г. були бунчук та булава.

16. Які причини підписання Люблінської унії?

1) боротьба проти турецької та московської агресії, яка вимагала тісної співпраці між Польщею і Литвою;

2) прагнення польської шляхти поширити свій вплив на українські землі

16. Які положення та наслідки Люблінської унії?

Умови:

1) об’єднання Польщі та Литви у федеративну державу – Річ Посполиту;

2) створення єдиного сейму, грошової системи та ведення зовнішньої політики; 3) збереження Польщею та Литвою державних статусів;

4) перехід до Польщі українських земель: Підляшшя, Волинь, Київщина та Брацлавщина.

5) урядовою мовою залишалась давньоруська мова, а юридичною основою був ІІІ литовський статут (1588 р.), який діяв тоді на українських землях і ввів закріпачення селян.

Наслідки:

1. Більшість українських земель було об’єднане в межах однієї держави

2.Через Польщу на українські землі поширювався західноєвропейський культурний вплив, збільшувалася кількість навчальних закладів

3. Виникнення на українських землях величезних латифундій польських магнатів, закріпачення селянства. Українські феодали, дотримуючись своїх станових та особистих інтересів, здебільшого, полонізувалися та окатоличувалися. Великими землевласниками в Україні були як польські (Жолкевські, Потоцькі, Конецпольські, Калиновські), так і українські магнати (Вишневецькі, Острозькі, Заславські, Збаразькі, Немиричі).

4. Територія держави поділялась на шість воєводств: Руське (Львів), Белзьке (Белз), Волинське (Луцьк), Подільське (Кам’янець-Подільський), Брацлавське (Брацлав) та Київське (Київ). На чолі кожного з них був воєвода. Воєводства поділялися на повіти, які очолювали старости, призначені королем. Представниками адміністративної влади були також каштеляни (коменданти фортець).

5. Українське населення починає зазнавати релігійних і національних утисків

16. Реформація. Ідейні характеристики та соціальне підґрунтя.

Розгорнулася на українських землях у той час, коли в Польщі вже розпочалася Контрреформація. Нове віровчення перш за все привертало увагу шляхти й магнатів, які вбачали в протестантизмі послаблення влади вищих церковних ієрархів, ліквідацію церковного землеволодіння, контроль мирян над духовенством і обмеження всевладного короля. Українське православне населення побачило в засадах західноєвропейської Реформації (звільнення з-під влади Риму, демократизація церкви і наближення її до народу, переклад Біблії народною мовою) засоби протидії поширенню католицизму і пристосовувало реформаційні ідеї до власних потреб. Вплив ідеї Реформації проявлявся у діяльності братств, які намагалися взяти під контроль діяльність духовенства. Однак перехід української шляхти до протестантизму не мав масовості, те саме стосувалося й міщан (за винятку, коли міщан власники міста спонукали прийняти протестантизм). Для селянства протестантизм був чужим і не зрозумілим, вони його називали «панською церквою».

16. Яку протестантську течію вважають найбільшою в Україні?

До найчисельніших протестантських деномінацій належать лютерани, кальвіністи, баптисти, п'ятидесятники, адвентисти та харизмати. Церква євангельських християн-баптистів  - одна з найбільших протестантських церков України. Всеукраїнський союз об'єднань Євангельських християн-баптистів нараховує 2516 релігійних громад. (Релігійні організації в Україні (станом на 1 січня 2009 р.)

http://old.risu.org.ua/ukr/resourses/statistics/ukr2009/ – релігійно-інформаційна служба України

16. Які причини підписання Берестейської унії?