Додаток в Розрахунок умовного обсягу робіт при використанні програмного продукту

Для визначення умовного обсягу робіт Q₂ при використанні но­вого програмного продукту потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) в умовах, коли буде використовуватись новий програмний продукт.

Для визначення умовного обсягу робіт Q₁ без використання про­грамного продукту (або при використання існуючого програмного продукту) потрібно знати час виконання конкретної функції (роботи) при умові, що програмний продукт не буде застосовуватись (або при використанні відомого програмного продукту).

Тоді умовні обсяги робіт Р можна розрахувати за формулами:

та ,умов. од. (В.1)

де Q₁ - умовний обсяг робіт при застосуванні існуючого програ­много продукту (або без його використання), умовних одиниць, штук тощо;

Q₂ - умовний обсяг робіт при застосуванні нового програм-ного продукту, умовних одиниць, штук тощо;

F - ефективний фонд часу роботи за рік (для однозмінної роботи F = 1700...1800 годин, для двозмінної роботи Р = 3500...3600 годин);

- частка часу, який витрачає працівник на виконання конкретних робіт з застосуванням даного програмного продукту в загальному часі своєї роботи;

t₁ та t₂ - час виконання конкретної функції або роботи при застосуванні відповідно існуючого та нового програмного продукту, хвилин.

Наприклад, при застосуванні нового програмного продукту певна функція "А" здійснюється за 2 хв. (t₂) замість 10 хв. (t₁), що мало мі­сце до застосування цього програмного продукту. Домовимося також, що витрати часу оператора на виконання саме цієї функції складають 7% від загального часу роботи.

Тоді для однозмінної роботи показники Р становлять:

,

.

Тобто, впровадження нового програмного продукту підвищує продуктивність при виконанні певної роботи в 3570 : 714 = 5 разів.

Примітка. За умовний обсяг роботи можна прийняти кількість функцій, які виконуються за допомогою використання існуючого або нового програмного продукту.

Додаток г Розрахунок кошторису витрат на нову розробку

Кошторис на нову розробку може передбачати такі основні витрати, розрахунок яких здійснюється за формулами:

Г.1 Основна заробітна плата розробників (дослідників) З₀:

грн, (Г.1)

де М - місячний посадовий оклад конкретного розробника (дослідника), грн В 2011 році величини окладів коливались в межах 1250...1600 грн за місяць;

Т_р - число робочих днів в місяці; приблизно Т_р = 21...23 дні;

t - число днів роботи розробника (дослідника). Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Найменування посади	Місячний посадовий оклад, грн	Оплата за робочий день, грн	Число днів роботи	Витрати на заробітну плату, грн	Примі-т­ка
1. Керівник проекту
2. Інженер
3. М.н.с.
Всього				Зо

Г.2 Основна заробітна плата робітників З_р, що виконують робо­ти за робочими професіями:

грн, (Г.2)

де n - число робіт за видами та розрядами;

t - норма часу (трудомісткість) на виконання конкретної роботи, годин;

К_с - коефіцієнт співвідношень, який установлений Генераль­ною тарифною угодою між урядом і профспілками, К_с =1...5;

С_і - погодинна тарифна ставка робітника відповідного розряду, який виконує дану роботу, яка визначається за формулою:

грн/годину, (Г.З)

де М_м - мінімальна місячна оплата праці, грн З 1.04.2011 р. М_м = 960 грн;

К_i - тарифний коефіцієнт робітника відповідного розряду (див. додаток М);

Т_р - число робочих днів в місяці; приблизно Т_р = 21.. .23 дні;

Т_зм - тривалість зміни, зазвичай Т_зм = 8 годин.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Найменування робіт	Трудомі-ст­кість, н. -годин	Розряд роботи	Погодинна тарифна ставка, грн	Величина оплати, грн	Примі­тка
1 Монтажні
2 Налагоджу-вальні
Всього				Зр

Г.3 Додаткова заробітна плата З_д всіх розробників та робітників, які приймали участь в розробці нового технічного рішення. Розраховується як 10... 12 % від основної заробітної плати всіх розробників та робітників.

Г.4 Нарахування на заробітну плату Н_зп розробників та робітни­ків, які приймали участь в розробці нового технічного рішення. Розраховуються як 37,2...40 % від суми основної та додаткової заробітної плати всіх розробників та робітників (див. додаток Л).

Г.5 Амортизація обладнання, комп'ютерів та приміщень, які ви­користовувались для розробки нового технічного рішення.

В спрощеному вигляді амортизаційні відрахування по кожному виду обладнання та приміщенням можуть бути розраховані за формулою:

грн, (Г.4)

де Ц - балансова вартість обладнання, приміщень, грн Для ком­п'ютерів Ц = 3000...6000 грн;

Н_а - річна норма амортизаційних відрахувань для даного виду обладнання, приміщень, %:

для електронних, оптичних, електромеха­нічних приладів і інструментів, електронно-обчислювальних машин, інформаційних систем, телефонів, мікрофонів, конторського обладнан­ня Н_а = 25 %;

для іншого обладнання - 15 %; для приміщень - 5 %;

Т - термін використання обладнання, приміщень, місяців.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Найменування обладнання, приміщень	Балан-сова вартість, грн	Норма аморти-зації, %	Термін викори-стання, міс.	Величина амортиза-ційних відрахувань, грн	Примі-тка
1. Комп'ютер
2. Осцилограф
3. Верстат
Всього				А

Г.6 Оренда обладнання, устаткування, приміщень, якщо вони бу­ли використані в ході здійснення розробки нового технічного рішення.

Витрати на оренду обладнання (приміщень) по кожному їх виду можуть бути розраховані за формулою:

грн, (Г.5)

де Ц - балансова вартість даного виду обладнання, устаткування, приміщень, грн;

Н₀ - річна ставка орендної плати для даного виду обладнання, устаткування, приміщень, %. Річну ставку орендної плати рекомендується приймати на 5... 10 % більше за норму амортизації для даного виду обладнання (приміщень);

Т - термін використання обладнання (приміщень), місяці.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Найменування обладнання, приміщень	Балансова вартість, грн.	Ставка орендної плати, %	Термін викори-стання, міс.	Сума оренд-ної плати, грн.	Примі-тка
1. Прилад
2. Верстат
3. Компютер
Всього				О

Г.7 Витрати на матеріали, що були використані на розробку но­вого технічного рішення, розраховуються по кожному виду матеріалів за формулою:

грн, (Г.6)

де n - кількість видів матеріалів;

Н_i - витрати матеріалу i-го найменування, кг;

Ц_і - вартість матеріалу i-го найменування, грн/кг.;

К_і - коефіцієнт транспортних витрат, К_і= 1,1...1,15;

В_і - маса відходів матеріалу i-го найменування, кг;

Ц_в - ціна відходів матеріалу і-го найменування, грн/кг.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Наймену-вання матеріалу, марка, тип, сорт	Ціна за 1 кг, грн	Витра-чено, кг	Вели-чина відходів, кг	Ціна відходів, грн/кг	Вартість витраче-ного матеріалу, грн	При-мітка
1 .................
2 ................
3 .................
4 .................
Всього					М

Г.8 Витрати на комплектуючі К, що були використані на розробку нового технічного рішення, розраховуються за формулою:

грн, (Г.7)

де n - кількість видів комплектуючих;

Н_i - кількість комплектуючих i-го виду, піт.;

Ц_і - покупна ціна комплектуючих i-го виду, грн;

К_і - коефіцієнт транспортних витрат, К_i = 1,1...1,15.

Зроблені розрахунки бажано звести до таблиці:

Найменування комплектуючих	Кількість	Ціна за штуку, грн	Сума, грн	Примітка
1 ...............
2 ...............
3 ...............
Всього			К

Г.9 Витрати на силову електроенергію В_е, якщо ця стаття має суттєве значення для розробки нового технічного рішення, розраховуються за формулою:

грн, (Г.8)

де В - вартість однієї кіловатт-години електроенергії. В 2011 р. В = 0,6927 грн/кВт;

П - установлена потужність обладнання, кВт;

Ф - фактична кількість годин роботи обладнання, годин;

К_п - коефіцієнт використання потужності, К_п < 1.

Г.10 Інші витрати - І_в.

Інші витрати І_в охоплюють:

загальновиробничі витрати (витрати на управління організацією, оплата службових відряджень, витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, охорону праці тощо),

адмініст­ративні витрати (проведення зборів, оплата юридичних та аудиторcьких послуг, витрати на зв'язок тощо),

витрати на збут (ремонт тари, витрати на рекламу, перепідготовка кадрів тощо)

та інші операційні витрати (штрафи, пеня, неустойки, матеріальна допомога, втрати від знецінення запасів тощо).

Інші витрати доцільно прийняти як 200...300 % від суми основної заробітної плати розробників та робітників, які були зайняті розробкою нового технічного рішення, тобто, від суми З_о і З_р.

Г.11 Сума всіх попередніх статей витрат дає загальні витрати на розробку нового технічного рішення - В.