4. Утворення β-кетокислот із жирної кислоти

Якщо допустити, що β- кетокислота представляє собою ваажливий проміжний продукт в обміні жирів, незалежно від шляху її подальшої дисиміляції, виникає питання про виникнення цієї речовини із вихідної ненасиченої жирної кислоти. Для пояснення цього питання були запропоновані різні теорії ( Аклін, 1929), які поки що не доведені. Наведені дані свідчать на користь наступному ланцюгу реакції:

R – CH₂ – CH2 – COOH → R – CH = CH – COOH → R – CHOH – CH₂ – COOH → R – CO – CH₂ – COOH

Ці реакції були доведені для других систем, і, з точки зору порівняльної біохімії, вони аналогічні процесу окиснення насичених декарбоксильних кислот згідно Тунбергу-Віланду, а саме окиснення янтарної кислоти яка приводить до утворення β-кислоти ( щавлеоцтової кислоти) ( див. Талер і Ейзенлор, 1941).

HOOC – CH₂ – CH₂ – COOH → HOOC – C = C – COOH → HOOC – CHOH – CH₂ – COOH → HOOC – CO – CH₂ – COOH → наступний метаболізм

Далі як вказувалось в главі 15, першим етапом дії оксидази амінокислоти є а,β-дегідрування. На кінець, мають місце більш прямі показники на те, що а,β-ненасичені кислоти і β-оксижирні кислоти представляють собою проміжні етапи перетворенні насичених жирних кислот в β-кетокислот і, відповідно, в кетонах. При додаванні цих проміжних речовин в якості єдиних джерел кисню до культур Penicillium glaucum вони перетворюються у відповідні кетони. Таким шляхом ці β-оксикислоти зазнавали наступних перетворень ( Талер і Гейст, 1939в):

(С₁₀) β-оксикапронова кислота → метилгептилкетон,

(С₆) β-оксикапронова кислота → метилпропілкетон,

(С₁₄) β-оксимеристинова кислота → метилундецилкетон,

(С₄) β-оксимасляна кислота → ацетон.

В кожному випадку кетон був виділений і індефікований по р-нітрофенілгідразону.

В табл..70 представлені а,β-ненасичені гомологи які служать єдиними джерелами кисню, який піддавали перетворенню відповідних метил кетонів.

Подальшим доказам того, що β-оксикислоти грають роль проміжних речовин, служать перетворенням β-оксивалер’янової кислоти разом з метилетилкетоном із валер’ятів у A. niger, а також перетворення β-оксимасляної і ацетооцтової кислот разом з ацетоном із масляної кислоти (Коппок з співавторами, 1928).

Перетворення ацетону було розглянуто також у зв’язку з розпадом лимонної кислоти у A. niger(див. главу про лимонну кислоту.

5. Ненасичені жирні кислоти

Звичайні кислоти цієї групи – олеїнова, лінолева і ліноленова – не були вивчені з метою вияснення процесу використання їх грибами. Можна уявити, що цей процес аналогічний тому, що розглядається у других біологічних систем.