42.Головне завдання фінансової політики

Основні завдання фінансової політики: 1.Акумуляція фін. рес-сів та їх розподіл усередині держави між регіонами та галузями народногосподарського комплексу, підвищення ефективності їх використання. 2.Сприяння розвитку вироб-ва, підтримання підприємницької діяльності, створення умов для забезпечення екон. зростання в країні. 3.Оптимізація структури доходів та видатків. 4.Удосконалення державного та місцевого фін. законодавства. 5.Мобілізація і використання фін. рес-сів на забезпечення соц. гарантій, досягнення більш високого рівня життя населення.

43.Основні напрямки фінансової політики: політика економічного розвитку, політика стабілізації, політика обмеження ділової активності

1. Політика ек. зростання – сис-ма фін. заходів, спрямованих на збільшення факт. обсягу ВВП та підвищення рівня зайнятості населення. Вона спрямована на досягнення необхідного для країни рівня ВВП з урахуванням її потенціалу. Націлена на розширення обсягу фін. рес-сів та забезпечення Ії доступності як за цінами, так і за умовами залучення. Реалізація цієї політики може здійснюватися шляхом: зростання держ. видатків, зниження рівня оподаткування та проведення політики "дешевих грошей". 2. Політика стабілізації – це система фін. заходів, спрямованих на утримання обсягу випуску продукції на досягнутому в країні рівні. Вона спрямована на підтримання макроекономічної рівноваги на основі сталих обсягів виробництва за стабільності цін. Ії реалізація засновується на стабільних обсягах ФР, сталих пропорціях розподілу і перерозподілу отриманих доходів. Вона може мати 2 різновиди: політика стабілізації після ек. спаду, яка має стимулюючий характер та політика стабіл-ї в період ек. піднесення, яка має обмежувальне спрямування. 3. Політика обмеження ділової активності – це сис-ма стримувальних фін. заходів, спрямованих на зниження темпів зростання реальних обсягів ВВП порівняно з досягнутими. Вона використовується для регулювання ек. циклу з метою запобігання кризи надвиробництва та недопущення виснаження ек-ки внаслідок надмірних тампів ек. зростання. Вона здійснюється шляхом: скорочення держ. видатків, підвищення рівня оподаткування, установлення високих % ставок за кредитами.

44.Сутність та складові елементи фінансового механізму, його призначення

Практической оболочкой фин политики выступает фин механізм. Фин мех –совокупность мероприятий по орг, планированию и стимулированию формирования, движения и конечного исп-ния фондов ден ср-тв. Фин обеспечение (представлено соотнош самообеспеч, кредитования и внешнего фин-ния) и фин регулирование (осущ с помощью различных методов, среди кот выделяют нормативный и сальдовый метод, а так же предпологает исп-ние различных инструментов в виде налогов, взносов и отчислений, субсидий и дотаций) в реальной жизни эти 2 ф-ции взаимообусловленны т е фин регулирование предпологает фин обеспечение и наоборот. Отсюда выделение подсист фин мех-ма явл-ся преимущественно теоретич абстракцией. Фин мех включает так же ряд организационных структур среди кот фин планирование, правовое регламентирование, фин контроль. Фин мех имеет достаточно сложную стр-ру. 1) фин методы – способ влияния на эконом отношения (планирование, прогнозирование, кредитование, лизинг, факторинг, франчайзинг и т д), 2) фин рычаги-средства действия фин методов, позволяющие возрождать или наоборот сдерживать фин отношения в общ-ве (цена, доход, прибыль, дивиденды, франшиза, аморт отчисления,нормі,нормативы,резервы и т д. ) Стимулы и санкции. 3) финн. Инструменты (коэффициента, нормы и нормативы; сметы, фонды; анализ, наблюдение)