Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Финансы_шпоры_2011.doc
Скачиваний:
3
Добавлен:
16.08.2019
Размер:
413.18 Кб
Скачать

87.Бюджетний дефіцит як економічне явище та причини його виникнення

Бюджетний дефіцит – це перевищення видаткової частини бюджету над доходною.В умовах ідеального стану економіки таке явище практично відсутнє, оскільки держава може оптимально порівнювати обсяги своїх видатків відповідно до фінансови х можливост ей без будь-якої шкоди для суспільства. Причини виникнення бюджетного дефіциту: - надзвичайними подіями (війнами, епідеміями, стихійними лихами і т.д.), що потребує використання великого обсягу грошових коштів за умов нестачі звичайних резервів; - необхідністю здійснення великих державних вкладень у розвиток економіки з метою її структурної перебудови, що у майбутньому дасть можливість забезпечити приріст валового внутрішнього продукту, зміцнити економічну могутність держави та підвищити матеріальний і культурний рівень життя народу. Це явище відображає не кризу в економічному житті суспільства, а державне регулювання економіки, спрямоване на забезпечення прогресивних зрушень у суспільстві; - кризовими явищами в економіці та її розвалом; - неефективністю фінансово-кредитних зв’язків; - недосконалістю фінансового законодавства.

88.Методи покриття бюджетного дефиціту та їх наслідки

У світовій практиці використовують два основних методи покриття бюджетного дефіциту: беземісійний та емісійний. Найбільш ефективним є беземісійний метод, за допомогою якого можна позбутися дефіциту без додаткового випуску грошей в обіг. Беземісійний метод покриття дефіциту бюджету передбачає залучення до цього процесу зовнішніх та внутрішніх джерел. Зовнішніми джерелами можуть бути кредити міжнародних фінансових інститутів та іноземних держав, а також безоплатна і безповоротна фінансова допомога під цільові програми, що мають міжнародне значення. Внутрішніми джерелами можуть бути кредити Національного Банку України та доходи від операцій з цінними паперами. Наявність зовнішніх і внутрішніх кредитних джерел зумовлює виникнення внутрішнього та зовнішнього боргу держави. Як нас л ідок, держава повинна здійснювати контроль та ефективне управління державним боргом. Емісійний метод покриття бюджетного дефіциту передбачає використання грошово-кредитної емісії. Такий метод є не зовсім доцільним, оскільки він негативно впливає на економічну ситуацію у державі. Бюджетним кодексом визначено, що емісійні кошти НБУ не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.

89.Наслідки бюджетного дефіциту

Переважна більшість теоретиків і практиків світу схиляються до думки, що бюджетний дефіцит має негативний вплив на соціально-економічні процеси у суспільстві. Він є свідченням марнотратства уряду, чинником макрофінансової нестабільності та підвищення ризику економічної діяльності держави. Зростання бюджетного дефіциту спричиняє посилення інфляційних процесів у суспільстві, кризу державних фінансів, грошової системи, зростання диференціації в доходах. Дефіцит бюджету є причиною зниження ефективності податкової системи, послаблення стимулів до праці, підриву впевненості членів суспільства у майбутньому. аслідків може не бути. Негативні соціально-економічні наслідки дефіциту: — зменшенням обсягів ВВП ,обсягів державного і місцевих бюджетів; — суттєвим погіршенням фінансового становища суб'єктів підприємницької діяльності (крім комерційних банків), що виявилося у зростанні дебіторської та кредиторської заборгованості підприємств (що значно перевищила обсяги ВВП) і звуженні дохідної бази бюджетів; — обвальною інфляцією, зокрема зменшенням наявних грошей підвищенням цін; — тотальним абсолютним зубожінням населення країни, к низьким рівнем заощаджень населення, послабленням основи фінансово-банківської системи країни; — величезними обсягами та зростанням державного боргу країни, а також витрат з його обслуговування й погашення; — величезними втратами державних коштів від непродуманих пільг; — неефективним управлінням бюджетними коштами; — надмірними витратами на утримання державного апарату за одночасного скорочення витрат на розвиток соціально-культурної сфери (освіти, культури, охорони здоров'я тощо); — орієнтацією комерційних банків на самозбагачення і зростаюче їх відчуження від потреб національного товаровиробника; - доларизацією української економіки та національним впровадженим гривні.