- •Навчально- методичний посібник
- •Тема 7. Управління ризиком в інноваційному процесі Введення в теорію управління ризиками. Класифікація ризиків. Методи оцінки ризиків. Методи управління ризиками. Управління ризиками як наука
- •Загальносистемна класифікація ризиків
- •Чисті ризики
- •Ризики інноваційного проекту
- •Ідентифікація ризиків
- •Основні методи аналізу ризиків
- •Математична оцінка ризиків
- •Нормальний розподіл в оцінці ризику
- •Ступінь і ціна ризику
- •Зони ризику
- •Метод розподілу ризиків
- •Метод лімітування
- •Питання для обговорення
- •Контрольні завдання
- •Тема 8. Організація лізингових операцій
- •Тема 9. Розрахунок витрат і договірної ціни на нддкр
- •Контрактні (договірні) ціни
- •Розрахунок договірної ціни на нддкр
- •Контрольні завдання . Завдання 1. Розрахунок витрат і договірної ціни на проведення дослідження по створенню дизельного двигуна для зернозбирального комбайну
- •Тема10. Оцінка доходності інноваційних проектів і програм
- •Вихідні дані для визначення доходності проектів
- •Визначення одноразових витрат, млн. Грн
- •Тема 11. Стратегія інноваційної діяльності
- •Тема 12. Регулювання та стимулювання інноваційної діяльності
- •Херсонський державний аграрний університет
- •Редакційно-видавничий центр «Колос»
Нормальний розподіл в оцінці ризику
Як показують спостереження за інноваційною діяльністю, розподіл результатів інновацій носить характер нормального розподілу.
Нормальний розподіл (розподіл Гауса) являє собою вид розподілу випадкових величин, що з достатньою точністю описує розподіл щільності імовірності результатів виробничо-господарської, фінансової, інноваційної діяльності або змін умов зовнішнього середовища, оскільки показники, що характеризують їх, визначаються великим числом незалежних випадкових величин, кожна з який окремо щодо інших відіграє незначну роль і непередбачена. Застосування нормального розподілу для оцінки ризиків інноваційної діяльності також пов'язане з тим, що в основі даних використовується, як правило, ряд дискретних значень. Ці теоретичні передумови, а також апробація моделей для аналізу ризиків на основі нормального розподілу доводять адекватність цього теоретичного інструмента реальним інноваційним процесам:
(x-Mo)²
р(x) = 1 e 2σ² (10)
σ√2π
де р(х) — щільність імовірності розподілу випадкової ве-
личини х;
σ — дисперсія (розсіювання) випадкової величини х;
Мo — математичне чекання.
Нормальний розподіл дозволяє кількісно оцінити імовірність несприятливого значення:
x´ - (x-Mo)²
р(x<X´) = 1 ∫ e 2σ² dx (11)
σ√2π -3σ
Оскільки основними параметрами нормального розподілу є математичне чекання і дисперсія, будь-яке їхнє співвідношення піддається нормуванню, що дозволяє застосовувати таблиці стандартизованого нормального розподілу до розрахунку імовірності несприятливих значень.
Якщо застосування законів нормального розподілу при аналізі ризику забезпечує адекватність висновків і оцінок, то на практиці широко використовується такий інструмент, як Z-статистика. При аналізі результатів інноваційної діяльності використовують статистичні таблиці стандартного нормального розподілу (див. табл. 3), за якими виходячи з коефіцієнта Z оцінюється імовірність того, що результат інновації виявиться не гірше деякого критичного рівня, обумовленого інноватором або інвестором.
Використовується така формула:
Z= |r-re| (12)
σ
де r — критичний рівень результату інновації.
За значенням Z на основі табличних значень оцінюється імовірність ризику, якщо критичний рівень перевищує середнє очікуване значення:
г > ге, якщо інноватор зацікавлений у максимізації результату;
г < ге, якщо інноватор зацікавлений у мінімізації результату.
Таблиця 3. Стандартний нормальний розподіл
Zo |
Значуща цифра сотих часток Zo |
|||||||||
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
0,00 |
0,5 |
0,496 |
0,492 |
0,488 |
0,484 |
048 |
0,476 |
0.472 |
0,468 |
0,464 |
0,10 |
0,46 |
0,456 |
0,452 |
0,448 |
0,444 |
0,44 |
0,436 |
0,433 |
0,429 |
0,425 |
0,20 |
0,421 |
0,417 |
0,413 |
0,409 |
0,405 |
0,401 |
0,397 |
0,394 |
0,39 |
0,386 |
0,30 |
0,382 |
0,378 |
0,374 |
0,371 |
0,367 |
0,363 |
0,359 |
0,356 |
0,352 |
0,348 |
0,40 |
0,345 |
0,341 |
0,337 |
0,334 |
0,33 |
0,326 |
0,323 |
0,319 |
0,316 |
0,312 |
0,50 |
0,309 |
0,305 |
0,302 |
0,298 |
0,295 |
0,291 |
0,288 |
0,284 |
0,281 |
0,278 |
0,60 |
0,274 |
0,271 |
0,268 |
0,264 |
0,261 |
0,258 |
0,255 |
0,251 |
0,248 |
0,245 |
0, 70 |
0, 242 |
0,239 |
0,236 |
0,233 |
0,23 |
0,227 |
0,224 |
0,221 |
0,218 |
0,215 |
0,80 |
0,212 |
0,209 |
0,206 |
0,203 |
0,2 |
0,198 |
0,195 |
0,192 |
0,189 |
0,187 |
0,90 |
0,184 |
0,181 |
0,179 |
0,176 |
0,174 |
0,171 |
0,169 |
0,166 |
0,164 |
0,161 |
1,00 |
0,159 |
0,156 |
0,154 |
0,152 |
0,149 |
0,147 |
0,145 |
0,142 |
0,14 |
0,138 |
1,10 |
0,136 |
0,133 |
0,131 |
0,129 |
0,127 |
0,125 |
0,123 |
0,121 |
0,119 |
0,117 |
1,20 |
0,115 |
0,113 |
0,111 |
0,109 |
0,107 |
0,106 |
0,104 |
0,102 |
0,1 |
0,099 |
1,30 |
0,097 |
0,095 |
0,093 |
0,092 |
0,09 |
0,089 |
0,087 |
0,085 |
0,083 |
0,081 |
1,40 |
0,081 |
0,079 |
0,077 |
0,076 |
0,075 |
0,074 |
0,072 |
0,071 |
0,069 |
0,068 |
1,50 |
0,067 |
0,066 |
0,064 |
0,063 |
0,062 |
0,061 |
0,059 |
0,058 |
0,057 |
0,056 |
1,60 |
0,055 |
0,054 |
0,053 |
0,052 |
0,051 |
0,049 |
0,048 |
0,047 |
0,046 |
0,046 |
1,70 |
0,045 |
0,044 |
0,043 |
0,042 |
0,041 |
0,04 |
0,039 |
0,038 |
0,038 |
0,037 |
1,80 |
0,036 |
0,035 |
0,034 |
0,034 |
0,033 |
0,032 |
0,031 |
0,031 |
0,03 |
0,029 |
1,90 |
0,029 |
0,028 |
0,027 |
0,027 |
0,026 |
0,025 |
0,024 |
0,024 |
0,024 |
0,023 |
2,00 |
0,023 |
0,022 |
0,022 |
0,021 |
0,021 |
0,02 |
0,02 |
0,019 |
0,019 |
0,018 |
2,10 |
0,018 |
0,017 |
0,017 |
0,017 |
0,016 |
0,016 |
0,015 |
0,015 |
0,015 |
0,014 |
2,20 |
0,014 |
0,013 |
0,013 |
0,013 |
0,013 |
0,012 |
0,012 |
0,012 |
0,011 |
0,011 |
2,30 |
0,011 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
0,009 |
0,009 |
0,009 |
0,009 |
0,008 |
2,40 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
0,008 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,007 |
0,006 |
2,50 |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
0,006 |
0,005 |
0,005 |
0,005 |
0,005 |
0,005 |
2,60 |
0,005 |
0,005 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
0,004 |
2,70 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
0,003 |
2,80 |
0,003 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
2,90 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,002 |
0,001 |
0,001 |
0,001 |
Імовірність того, що результат нововведення перевищить рівень гірше очікуваного, оцінюється за формулою:
Р = 1 - р, ( 13)
де р — значення імовірності, отримане по таблиці 3.
Так імовірність того, що результат реалізації інновації компанією з попереднього приклада перевищить 15 тис. грн., можна визначити по таблиці 3, попередньо розрахувавши коефіцієнт Z:
Z = |15-10| = 0,24
21
Оскільки критичне значення перевищує очікуване значення, а інноватор зацікавлений у збільшенні прибутку, у таблиці вказане значення ризику:
Zo
|
Значуща цифра сотих часток Zo
|
|||||||||
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
0,20
|
•»
|
•»
|
•»
|
•»
|
•» |
|
|
|
|
|
0,405
|
||||||||||
|
Імовірність того, що доход перевищить 15 тис. грн., складає 41%.
Імовірність того, що реалізація інновації компанією не принесе їй збитку більш 5 тис. грн., визначається аналогічно по таблиці 3:
Z = |-5-10| = 0,71
21
За значенням Z в таблиці вказане значення ризику:
Zo
|
Значуща цифра сотих часток Zo
|
|||||||||
0
|
1
|
2
|
3
|
4
|
5
|
6
|
7
|
8
|
9
|
|
0,70
|
-»
|
-» |
|
|
|
|
|
|
|
|
0,239
|
||||||||||
|
Але збиток 5 тис. грн. — результат гірше очікуваного (очікуваний прибуток становить 10 тис. грн.). Таким чином, імовірність того, що збиток не перевищить 5 тис. грн., оцінюється:
(1 - 0,239) х 100% = 66,1%.
Оцінка імовірності ризику може також здійснюватися за допомогою графіків, на яких по осі абсцис (X) відкладаються значення результатів інновації, а по осі ординат (Y) — щільності імовірності одержання цих результатів.
При порівнянні варіантів інноваційних рішень інноватор або інвестор обирає або більш високоприбутковий варіант (більш «правий графік»), або менш ризиковий (менш «широкий графік»).
Наприклад, інвестор оцінює 2 інноваційних проекти за критерієм ризику.
Проект 1
|
Доходність, %
|
-20
|
-10
|
5
|
15
|
20
|
Імовірність, %
|
10
|
20
|
30
|
30
|
10
|
|
Проект 2
|
Доходність, %
|
-10
|
-5
|
0
|
5
|
10
|
Імовірність, %
|
5
|
20
|
50
|
20
|
5
|
Найбільш ймовірне значення доходності по проектах:
проект 1: ((-20) × 10+(-10) × 20+5 × 30+15 × 30+20 × 10):100 = 4;
проект 2: ((-10) × 5+(-5) × 20 + 0 × 50 + 5 × 20+10 × 5):100 = 0.
Дисперсія доходностей по проектах:
проект 1:
√((-20-4)²× 0,10+(-10-4)² × 0,20+ (5-4)² × 0,30 + (15-4)²× 0,30 + (20-4)²× 0,1≈ ≈ 13
проект 2:
√((-10- 0)² × 0,05+(-5- 0)² × 0,20+(0- 0)² × 0,50 + (5-0)² × 0,20+(10-0)²× 0,05≈ ≈4
Ризик збитковості проектів:
проект 1:
Z= (4 - 0):13≈ 0,31 => р = 100 - 38 = 62%;
проект 2:
Z= (0 - 0):4 = 0,0 => р = 50%.
Отже, проект 2 пов’язаний з меншим ризиком.