3. Неподаткові доходи в системі державних доходів

Неподаткові платежі характеризуються такими особливостями порівняно з податковими платежами:

• мають цільове призначення;

• їм притаманний відплатний та умовний характер;

• частково зараховуються до доходів тих державних органів, що проводять їх збирання.

Деякі неподаткові платежі (наприклад, митні) можуть сплачуватись як у національній, так і в іноземній валюті.

Порядок зарахування до бюджетів визначають Бюджетний кодекс України, поточні акти про бюджет і спеціальне законодавство.

Розрізняють такі види неподаткових платежів: митні, ресурсні, рентні.

У теорії фінансового права немає єдності у поглядах на правову природу мита, що справляється митницею на кордоні. Це пов’язано з тим, що мито, по суті, схоже на непрямі податкові платежі, але на відміну від податків має чітко виражений умовний характер.

Мито — вид митного платежу, який беруть з товарів, що переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, вивозяться, перевозяться транзитом).

Порядок обкладання митом предметів, які вивозяться або пересилаються громадянами за митний кордон України, та їх перелік встановлено Митним кодексом України, законами України, постановами Кабінету Міністрів України та рядом актів Державної митної служби України.

Державне мито — це плата, яка стягується за вчинення юридично значимих дій в інтересах юридичних і фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм документів, що мають правове значення.

Особливості застосування механізму державного мита регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 р. № 7-93 «Про державне мито».

Плата за спеціальне використання природних ресурсів включає:

• плату з відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи;

• плату за спеціальне використання прісних водних ресурсів;

• плату за спеціальне використання лісових ресурсів за корис­тування земельними ділянками лісового фонду;

• плату за спеціальне використання надр;

• збір за забруднення довкілля.

Зазначені платежі є обов’язковими загальнодержавними зборами й стягуються на підставі Законів України «Про охорону нав­колишнього середовища», «Про систему оподаткування», «Про державну податкову службу в Україні», «Про підприємство в Україні», «Про підприємництво та норми спеціального законодавства».

Рентні платежі — це платежі, що сплачуються за встановленими тарифами за користування електричною енергією, нафтою та нафтопродуктами, а також платежі за природний газ.

Поточні закони про Державний бюджет України регулюють порядок справляння рентної плати та встановлюють відсоток зарахування рентної плати до централізованого фонду. Так, згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2003 рік» до доходів загального фонду Державного бюджету України зараховується рентна плата за нафту та природний газ, що видобуваються в Україні.

1. Система державних доходів: поняття й склад.

2. Податки як основна складова частина державних доходів.

3. Інші обов’язкові платежі неподаткового характеру.

4. Державний кредит.

5. Державне страхування.

Акциз — це непрямий податок на певні товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, що включається в ціну товару й сплачується покупцем.

Державне мито — це плата, яка стягується за вчинення юридично значимих дій в інтересах юридичних і фізичних осіб уповноваженими на це компетентними органами та видачу їм документів, що мають правове значення.

Доходи бюджету — усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (зокрема й трансферти, дарунки, гранти).

Мито — вид митного платежу, що справляється з товарів, що переміщуються через митний кордон держави (ввозяться, вивозяться, перевозяться транзитом).

Надходження до бюджету — доходи до бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов’язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Податкова система — сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у певній державі; принципів, форм і методів їх установлення, зміни або відміни; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства.

Податок — це встановлений вищим органом державної влади обов’язковий платіж, який сплачується юридичними особами та громадянами до бюджету в розмірах і терміни, передбачені законом.

Податок на додану вартість — непрямий податок, що включається в ціну товару, є частиною приросту вартості, що створюється на всіх стадіях виробництва, надання послуг або після митного оформлення і вноситься до Державного бюджету.

1. Знайдіть помилку. За бюджетною класифікацією до неподат­кових надходжень бюджету належать:

1. надходження від штрафних і фінансових санкцій;

2. доходи від операцій з капіталом;

3. доходи від власності;

4. адміністративні збори.

2. Знайдіть помилку. Податковими агентами є:

1. суб’єкти підприємницької діяльності;

2. суб’єкти підприємницької діяльності, створені у формі підприємств з іноземними інвестиціями;

3. філії підприємств з іноземними інвестиціями;

4. уповноважений державний орган, що здійснює продаж підакцизних товарів, вилучених з валютного обігу або конфіско- ваних.

3. Знайдіть правильну відповідь. До місцевих податків належать:

1. комунальний податок;

2. податок на промисел;

3. податок з власників транспортних засобів;

4. збір за право використання місцевої символіки.

4. Знайдіть помилку. Особливими видами мита є:

1. компенсаційне;

2. сезонне;

3. спеціальне;

4. антидемпінгове.

5. Знайдіть помилку. До загальнодержавних податків належать:

1. податок на землю;

2. податок з реклами;

3. податок на промисел;

4. податок з власників транспортних засобів.

1. Проведіть розмежування понять «державні доходи», «фінансові ресурси» та «доходи бюджету».

2. Зробіть порівняльну характеристику ознак податків і неподаткових доходів.

3. Проведіть класифікацію податків за різними ознаками.

4. Розкрийте складові частини системи оподаткування України.

5. Охарактеризуйте основні та додаткові елементи законів про оподаткування.

6. Проаналізуйте законодавство України, що регулює оподаткування юридичних осіб.

7. Охарактеризуйте правове регулювання оподаткування фізичних осіб.

8. У чому полягає застосування спрощеної системи оподаткування?

9. Назвіть види неподаткових доходів згідно із законодавством України.

10. Яким законодавством регулюється порядок сплати митних платежів?

11. Назвіть види митних платежів.

12. У яких випадках справляється державне мито?

13. Зробіть порівняльну характеристику спеціального, антидем­пінгового та компенсаційного мита.

14. Назвіть види ресурсних платежів згідно із законодавством України.

15. Які платежі визнають рентними та які їх види ви знаєте?

1. Конституція України // Урядовий кур’єр. — 1996. — № 129—130.

2. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про систему оподаткування» від 18.02.1997 // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 16.

3. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 р. // Голос України. — 1997. — 12 червня.

4. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — № 27.

5. Закон України «Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір» від 18.11.99 // Вісник податкової служби України. — 1999. — № 47—48.

6. Декрет Кабінету Міністрів України «Про акцизний сбір» від 30 квітня 1993 р. // Голос України. — 1993. — 21 травня.

7. Указ Президента України «Про платників та порядок сплати акцизного збору» від 11.05.98 // Вісник податкової служби України. — 1999. — № 2.

8. Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР.

9. Указ Президента України «Про деякі зміни в оподаткуванні» від 7 серпня 1998 р. // Голос України. — 1998. — 15 серпня.

10. Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-111.

11. Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 5 лютого 1998 р. // Голос України. — 1998. — № 28. — 14 лютого.

12. Бюджетний кодекс України від 21.06.01 р. № 2542-111 // Урядовий кур’єр. — 2001. — № 131.

13. Декрет Кабінету Міністрів України «Про місцеві податки і збори» від 20 травня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — № 13.

14. Біленчук П. Д., Задояний М. Т., Форостовець В. А. Місцеві податки і збори: правове регулювання: Навч. посібник / За ред. П. Д. Біленчука. — К.: Атіка, 1999. — 120 с.

15. Бекерская Д. А. Налоговое право и налоговое законодательство в Украине. Учебное пособие. — Одесса: Юрид. лит-ра, 2000. — 220 с.

16. Блажевич В. Місцеві податки і збори та їх особливості. Світовий та український досвід встановлення і справляння місцевих податків // Підприємництво, господарство, право. — 2003. — № 1. — С. 95—100.

17. Бондарчук Т. Г. Механізм управління та обслуговування держав­ного боргу // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 54—60.

18. Брызгалин А. В. Принципы налогового права: теория и практика // Законодательство и экономика. — М., 1997. — Вып. 19/20. — С. 3—9.

19. Вакулин І. П. Податкове адміністрування та ефективність податкової системи // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 14—19.

20. Кінащук Л. Поняття страхування з позиції фінансового права // Підприємництво, господарство, право. — 2001. — № 9. — С. 63—66.

21. Крисоватий А. Г. Теоретичні засади податку як соціально-еко­номічної категорії // Фінанси України. — 2003. — № 5. — С. 4—11.

22. Кучерявенко Н. П. Налоговое право: Учебник. — Харьков: Легас, 2001. — 584 с.

23. Лушникова М. В. Правовые основы налоговой системы: теория и практика: Учеб. пособие. — Ярославль, 2000. — 212 с.

24. Пепеляев С. Г. К вопросу о налоговом законодательстве и налоговых отношениях // Налоговый вестник. — М., 1997. — № 5. — С. 17—26.

25. Рожко О. Д. Державний борг у забезпеченні економічного зростання // Фінанси України. — 2003. — № 1. — С. 82—88.