Тема 12. Правове регулювання державних видатків і бюджетного фінансування

1. Видатки бюджету

Видатки бюджету — кошти, що спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винят­ком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

У фінансовому праві державні видатки виділено в окремий інститут державних видатків, який утворюється фінансо- во-правовими нормами, що регулюють суспільні відноси- ни щодо витрачання державних і комунальних грошових ресурсів.

Суб’єктами цього інституту є: держава в особі Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи, галузеві органи виконавчої влади, державні та комунальні підприємства, установи, організації.

Об’єктом є мобілізовані у розпорядження держави та державних і комунальних підприємств кошти.

Як економічна категорія державні видатки об’єднують витрати, що покриваються з централізованих і децентралізованих державних фондів.

Державні видатки здійснюються шляхом фінансування. Фінансування державних видатків — це плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується шляхом поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться мірою здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання функцій держави.

Залежно від джерел фінансування виділяють такі його види:

• бюджетне фінансування — проводиться за рахунок бюджет­них коштів;

• самофінансування — використовується для покриття видат­ків державних і комунальних підприємств за рахунок їх власних фінансових ресурсів;

• державне кредитування — надається кредит як державі, так і державою.

2. Кошторисно-бюджетне фінансування

Деякі установи не мають самостійних джерел доходів. Це органи влади, соціально-культурна сфера. Їх утримання здійснюється шляхом кошторисно-бюджетного фінансування.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів — кошторисів витрат.

Кошторис витрат — основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Назвемо види кошторисів витрат:

• індивідуальний — містить вимоги у коштах конкретної бюджетної установи з урахуванням специфіки її функціонування;

• загальні — складаються для видатків однотипних невеликих груп бюджетних установ, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями (школи, клуби);

• зведені — вміщують усі видатки на утримання установ, що підпорядковані одному міністерству або відомству;

• кошториси на централізовані заходи — складаються міністерствами, відомствами на проведення нарад, конференцій тощо.

1. Поняття та види державних видатків.

2. Кошторисно-бюджетне фінансування.

Видатки бюджету — кошти, які спрямовуються на здійснення програм і заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Витрати бюджету — видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу.

Кошторис витрат — основний плановий документ бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень.

Кошторисно-бюджетне фінансування — це метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фінансуванні з бюджету, на основі фінансових планів — кошторисів витрат.

Фінансування державних видатків — плановий, цільовий, безповоротний і безвідплатний відпуск грошових коштів, який виконується шляхом поєднання власних, кредитних і бюджетних джерел фінансування, проводиться мірою здійснення планового використання коштів для забезпечення виконання функцій держави.

1. Знайдіть помилку. До принципів фінансування державних ви­датків належать:

1. плановість;

2. безповоротність і безвідплатність;

3. незалежність;

4. принципи цільового використання.

2. Знайдіть помилку. Видами кошторисів витрат є:

1. на централізовані заходи;

2. зведені;

3. загальні;

4. спеціальні.

3. Знайдіть помилку. Індивідуальний кошторис витрат бюджет­ної установи складається з:

1. загальних відомостей;

2. розрахунків за окремими витратами;

3. обґрунтування витрат;

4. виробничих показників.

4. Знайдіть помилку. На кошторисно-бюджетному фінансуванні утримуються:

1. державні та комунальні підприємства;

2. установи соціальної сфери;

3. установи культури;

4. установи Міністерства оборони, Національної гвардії, Прикордонних військ, Міністерства внутрішніх справ.

5. Знайдіть помилку. За економічною класифікацією видатки бюджету поділяються на:

1. поточні;

2. капітальні;

3. видатки розвитку;

4. кредитування.

6. Знайдіть правильну відповідь. Державні витрати — це:

1. прямі витрати держави, що пов’язані з її функціонуванням, покриваються за рахунок бюджетних коштів;

2. витрати, що покриваються з централізованих і децентралізованих коштів державних фондів;

3. прямі витрати, спрямовані за цільовим призначенням на виконання загальнодержавних функцій, розширення виробництва, соціальної сфери державних підприємств, установ та організацій.

7. Знайдіть помилку. Функціональна класифікація видатків має такі рівні деталізації:

1. розділи, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення функцій;

2. групи, в яких установлюються видатки бюджетів на здійснення функцій;

3. підрозділи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій;

4. групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій.

1. Поясніть, у чому полягає різниця між державними видатками й державними витратами.

2. Визначіть коло суб’єктів інституту державних видатків в Україні.

3. Що становить об’єкт інституту державних видатків?

4. Поясніть, що означає фінансування державних видатків.

5. Для яких категорій суб’єктів фінансового права застосовують кошторисно-бюджетне фінансування?

6. Хто та з якою метою складає кошторис витрат?

7. Які види кошторисів витрат ви знаєте?

1. Гвоздецька С. Державна підтримка та стимулювання наукової діяльності в Україні // Податковий, банківський, митний консультант. — 2002. — № 4.

2. Зіденберг А., Мьоллерс Ф. Взаємодія між грошовою політикою та політикою реформ в Україні // Фондовий ринок. — 1999. — № 1.

3. Зеленюк Н. Оподаткування бюджетників // Закон і бізнес. — 1999. — № 24.

4. Каніва Т. В., Горностаїва В. М. Облік позабюджетної діяльності бюджетних установ // Фондовий ринок. — 1999. — № 27.

5. Цхвердиани В. Государственные инвестиции — некоторые проек­ты, которые могут быть успешно реализованы // Фондовий ринок. — 1999. — № 45.

Принципи Й види контролю знань студентів

Контроль знань є складовою багатогранного навчального процесу в КНЕУ і є організацією зворотного зв’язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Показники контролю знань студентів є основою для судження про результати навчання та для вирішення таких питань, як ступінь опанування навчальною програмою, переведення на наступний курс, призначення стипендії, випуск з вузу і видача диплому. Результати контролю знань є основним показником, за яким оцінюють роботу окремо взятого студента, академічної групи, курсу, факультету загалом, а також роботу викладацького складу.

За умови правильної організації контроль знань виконує навчаль­ні, виховні, організаційні, розвиваючі, методичні та інші функції.

Контроль знань ґрунтується на таких основних принципах:

• перевірка та оцінювання знань студентів повинні відображати рівень засвоєння знань та стимулювати студентів до досягнення нових успіхів;

• перевірка й оцінювання знань повинні проводитися систематично, планово, у нерозривному зв’язку з усім процесом навчання; послідовно з поступовим ускладненням завдань, змісту й методики;

• перевірка та оцінювання знань здійснюються з урахуванням індивідуальних особливостей та особистих успіхів кожного окре­мого студента;

• диференціація оцінок повинна здійснюватися за об’єктив­ними заздалегідь визначеними критеріями;

• оцінювання знань студента повинне відповідати дійсній якості та кількості засвоєних знань, умінь і навичок.

Контроль знань з дисциплін, що викладаються на кафедрі правового регулювання економіки та закінчуються іспитом, складається з двох блоків планових заходів:

• підсумковий контроль знань студентів;

• поточний контроль знань студентів.

ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ за результатами вивчення дисципліни для денної та вечірньої форм навчання

№№ пп	Об’єкти контролю	Кількість балів	Результат
1	Оцінка поточної роботи в семестрі, зокрема:	Від 0 до 40 зокрема:	Допуск до іспиту за умови одержання не менше 20 балів
1.1	Систематичність та актив­ність роботи на семінарських заняттях	до 15
1.2	Виконання завдань для са­мостійного опрацювання	до 10
1.3	Виконання модульних завдань	до 15
2	Оцінювання письмової екза­менаційної роботи	від 0 до 60	Проходження підсумково­го контролю знань з дис­ципліни та одержання під­сумкової оцінки

ПІДСУМКОВА ОЦІНКА (у балах) = результати поточної роботи + результати письмового іспиту

(1.1 + 1.2 + 1.3 ) – (не менше 20 балів) + 2 (не менше 30 балів).

У першому блоці — оцінка поточної впродовж семестру (1) — максимальна кількість балів — 40; менше 20 балів не зараховуються.

У другому блоці — оцінювання письмової екзаменаційної роботи (2) — максимальна кількість балів — 60; менше 30 балів не зараховуються.

Для заочної форми навчання поточний контроль здійснюється шляхом оцінювання виконання модульних завдань, на основі якого здійснюється допуск до складання іспиту й результати якого включаються до підсумкової оцінки разом з результатами письмового іспиту.

ПРОГРАМНІ ПИТАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ «Фінансове право»

1. Фінансове право: поняття, предмет, метод.

2. Правове положення Міністерства фінансів України.

3. Складові частини бюджету.

4. Органи контролю спеціальної компетенції за дотриманням бюджетного законодавства та їх повноваження.

5. Система фінансового права.

6. Функції Міністерства фінансів України.

7. Бюджетний період.

8. Фінансовий контроль як складова частина бюджетного процесу.

9. Джерела фінансового права.

10. Система й завдання органів державної податкової служби.

11. Зведений бюджет.

12. Несвоєчасне прийняття місцевих бюджетів.

13. За яких умов грошові операції органів державного управління відносяться до фінансової діяльності держави?

14. Правосуб’єктність у фінансовому праві.

15. Методи фінансової діяльності держави.

16. Поняття бюджету.

17. Поняття та функції державного кредиту.

18. Види державних органів, що здійснюють фінансову діяльність держави.

19. Чим забезпечується єдність бюджетної системи України?

20. Суб’єкти фінансового права.

21. Методи формування грошових фондів.

22. Поняття та мета державного фінансового контролю.

23. Бюджетне законодавство.

24. Розгляд звіту про виконання Державного бюджету України.

25. Охарактеризуйте рефінансування державного боргу.

26. Дайте порівняльну характеристику завдань державної подат­кової служби та контрольно-ревізійної служби України.

27. Держава як суб’єкт фінансового права.

28. Методи розподілу грошових фондів.

29. Види фінансового контролю.

30. Державний кредит.

31. Колективні суб’єкти фінансового права.

32. Методи використання грошових фондів.

33. Затвердження місцевих бюджетів.

34. Аудит. Загальна характеристика.

35. Види ревізій.

36. Назвіть способи встановлення моменту вступу в дію фінансово-правових актів.

37. Місце фінансового права в системі права України.

38. Правове положення Державної податкової адміністрації України.

39. Резервний фонд бюджету.

40. Проект рішення про місцевий бюджет і матеріали, що додаються до нього.

41. Поняття та види міжбюджетних трансфертів.

42. Види перевірок.

43. Поняття та риси фінансово-правових норм.

44. Функції органів Державної контрольно-ревізійної служби.

45. Безспірне списання коштів бюджету.

46. Звітність про виконання місцевих бюджетів.

47. Основні галузі та види страхування.

48. Поняття та структура фінансово-правової норми.

49. Права органів Державного казначейства.

50. Правове регулювання оподаткування в Україні.

51. Порядок складання місцевих бюджетів.

52. Назвіть види методів фінансового контролю.

53. Розкрийте співвідношення між поняттями «бюджетний устрій» і «бюджетна система».

54. Класифікація фінансово-правових норм.

55. Функції Головного управління Державного казначейства України.

56. Правовий режим неподаткових платежів до бюджету.

57. Схвалення проекту Закону про Державний бюджет. Матеріали, що подаються до нього.

58. Передача державою права на здійснення видатків.

59. Нецільове використання бюджетних коштів.

60. Дія фінансово-правових норм у часі, просторі та за колом осіб.

61. Функції Державного казначейства України.

62. Поняття та система державних доходів.

63. Внесення змін до закону про Державний бюджет.

64. Міжбюджетні трансферти між місцевими бюджетами.

65. Фінансування бюджету.

66. Поняття та риси фінансових правовідносин.

67. Правове положення Державної контрольно-ревізійної служби України.

68. Поняття та стадії бюджетного процесу.

69. Фінансові нормативи бюджетної забезпеченості.

70. Субвенції, поняття й види.

71. Склад фінансових правовідносин.

72. Правове положення Державного казначейства України.

73. Представлення проекту закону про Державний бюджет України Верховній Раді.

74. Виконання місцевих бюджетів.

75. Розпорядники бюджетних коштів.

76. Суб’єкти фінансових правовідносин і суб’єкти фінансового права.

77. Принципи бюджетної системи.

78. Підготовка проекту закону про Державний бюджет до першого читання.

79. Передача видатків на виконання повноважень.

80. Поясніть, що означає фінансовий норматив бюджетної забезпеченості.

81. Розкрийте співвідношення понять кошторисно-бюджетне фінансування та кошторис витрат.

82. Поняття та види фінансових правовідносин.

83. Повноваження Рахункової палати в галузі управління та контролю за фінансовою діяльністю.

84. Правові основи кошторисно-бюджетного фінансування.

85. Звітність про виконання Державного бюджету.

86. Контроль за дотриманням бюджетного законодавства.

87. Юридичні факти як підстава виникнення, зміни та припинення фінансових правовідносин.

88. Правове положення Рахункової палати.

89. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у першому читанні.

90. Трансферти, які надаються з Державного бюджету місцевим бюджетам.

91. Витрати бюджету та видатки його. Їх співвідношення.

92. Види державних органів, що здійснюють фінансову діяльність держави.

93. Суб’єкти фінансової діяльності.

94. Об’єкт і зміст фінансової діяльності держави.

95. Бюджетна класифікація.

96. Підготовка проекту закону про Державний бюджет до другого читання.

97. Критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами.

98. Органи контролю загальної компетенції за дотриманням бюджетного законодавства. Їх повноваження.

99. Державний борг.

100. У яких випадках дозволяється приймати Державний бюджет з дефіцитом або профіцитом?

101. Принципи фінансової діяльності держави.

102. Бюджетна система.

103. Загальнодержавні збори.

104. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у другому читанні.

105. Бюджетний розпис.

106. Форми фінансової діяльності держави.

107. Класифікація доходів бюджету.

108. Розгляд проекту закону про Державний бюджет у третьому читанні.

109. Правовий режим цільових бюджетних фондів коштів.

110. Організація страхування в Україні.

111. Бюджетний запит.

112. Назвіть особливості, що відрізняють фінансове право від інших галузей права.

113. Органи, що здійснюють управління фінансовою діяльністю держави (загальна характеристика).

114. Бюджетне право.

115. Форми державного внутрішнього кредиту.

116. Особливості розгляду проекту закону про Державний бюджет України.

117. Види відповідальності за бюджетні правопорушення.

118. Бюджетне призначення.

119. Повноваження державних органів загальної компетенції в галузі управління фінансами.

120. Класифікація видатків бюджету.

121. Міжбюджетні трансферти як складова частина державних доходів.

122. Бюджетні призначення в разі несвоєчасного прийняття закону про Державний бюджет.

123. Поняття та функції страхування.

124. Бюджетне асигнування.

125. Права органів державної податкової служби.

126. Класифікація фінансування бюджету.

127. Організація виконання державного бюджету.

128. Позички та запозичення до місцевих бюджетів.

129. Поняття й види бюджетних правопорушень.

130. Фінансова система України.

131. Бюджетні повноваження України.

132. Функції головних розпорядників бюджетних коштів.

133. Виконання Державного бюджету за доходами.

134. Органи, що контролюють дотримання бюджетного законодавства на місцевому рівні.

135. Органи фінансового контролю.

136. Порядок подання та розгляду законопроектів, що впливають на доходну та видаткову частини бюджетів.

137. Квартальний звіт про виконання Державного бюджету України.

138. Видатки на здійснення повноважень.

139. Заходи, що застосовуються до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення.

140. Поняття та елементи фінансової політики держави.

141. Роль президента України під час виконання функцій фінансового контролю.

142. Правове регулювання державних видатків в Україні. Склад державних видатків.

143. Місячна звітність про виконання державного бюджету.

144. Цільові фонди коштів органів місцевого самоврядування.

145. Поняття й мета фінансової діяльності.

146. Національний банк як орган фінансового контролю.

147. Організаційні засади складання проекту Державного бюджету України.

148. Поняття й мета регулювання міжбюджетних відносин.

149. Порядок накладення стягнення за бюджетні правопорушення.

150. У чому полягає сутність функціональної класифікації видатків бюджету?

151. Методи фінансового контролю.

152. Бюджетно-правові відносини.

153. Головні розпорядники бюджетних коштів.

154. Виконання Державного бюджету за видатками.

155. Призупинення бюджетних асигнувань.

156. Бюджетні повноваження органів місцевого самоврядування.

157. Поняття та види податків.

158. Фінансово-правова відповідальність: поняття та особливості.

159. Фінансове правопорушення: склад і види.

160. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства.

161. Особливості фінансування державних підприємств.

162. Фінанси бюджетних установ.

163. Вкажіть, у чому полягає відмінність державних фінансів від приватних фінансів.

164. Проаналізуйте стан фінансової політики в Україні.

165. Класифікація фінансово-правових актів.

166. Правове положення Міністерства фінансів України.

167. Система й повноваження фінансових органів України.

168. Роль Верховної Ради в управлінні державними фінансами в Україні.

169. Система й завдання органів Державної податкової служби України.

170. Порівняльна характеристика функцій ДПАУ, державних податкових адміністрацій обласного рівня та державних податкових інспекцій.

171. Права й обов’язки органів державної податкової служби України.

172. Порівняльна характеристика понять «податкова система» та «система оподаткування».

173. Поняття й ознаки податків.

174. Елементи податкового закону.

175. Поняття й ознаки неподаткових платежів до державного бюджету.

176. Податок на прибуток підприємств: суб’єкти й об’єкт оподаткування.

177. База оподаткування податку на прибуток підприємств.

178. Особливості включення витрат на оплату праці до валових витрат.

179. Загальна характеристика оподаткування податком на додану вартість.

180. Платники та об’єкт податку на додану вартість.

181. Пільги з податку на додану вартість.

182. Бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Податковий кредит.

183. Податковий вексель.

184. Законодавство, що регулює оподаткування фізичних осіб.

185. Податок на прибуток фізичних осіб: суб’єкти та об’єкт оподаткування. Порівняльна характеристика Декрету та Закону.

186. Пільги з податку на прибуток фізичних осіб. Ставки й порядок сплати. Порівняльна характеристика Декрету й Закону.

187. Особливості оподаткування фізичних осіб—субєктів підприємницької діяльності.

188. Спрощена система оподаткування.

189. Правове регулювання загальнодержавних змішаних податків в Україні.

190. Місцеві податки й збори.