- •Навчальний посібник
- •Дворецька Галина Власівна
- •Соціологія
- •Навчальний посібник
- •Видання 2-ге, перероблене і доповнене
- •03680, М. Київ, проспект Перемоги, 54/1
- •Переднє слово
- •Розділ і
- •§ 1. Соціологія як наука, її предмет і методи
- •Рівні соціологічного знання
- •§ 2. Основні категорії (поняття) соціології
- •§ 3. Роль соціології в суспільстві, її функції та завдання Роль соціології в суспільстві визначається її предметом, а реалізується функціями.
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ іі
- •§ 4. Протосоціологія: виникнення і розвиток соціального знання
- •§ 5. Виникнення і розвиток соціологічної науки: класична соціологія кінця хіх — початку хх сторіччя
- •§ 6. Емпірична соціологія: основні напрями і школи
- •§ 7. Становлення і розвиток соціологічної науки в Україні
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ ііі
- •§ 8. Поняття про суспільство
- •§ 9. Соціальна система: дії, взаємодії, конфлікти
- •§ 10. Типи суспільства та шляхи його розвитку
- •Характеристики доіндустріального та індустріального типів суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IV
- •§ 11. Соціальна структура суспільства, місце в ній середнього класу
- •§ 12. Соціальна стратифікація, її системи
- •§ 13. Соціальна нерівність — основа стратифікації
- •§ 14. Теорія соціального статусу в концепції соціальної стратифікації
- •§ 15. Соціальна мобільність — форма відтворювання соціальної структури суспільства
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ V
- •§ 16. Соціальні інститути, їх види і функції
- •Функції, ролі та ознаки основних соціальних інститутів суспільства
- •§ 17. Економічні інститути
- •§ 18. Соціальні організації, їх внутрішня структура
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vі
- •§ 19. Сутність соціального контролю, його призначення
- •§ 20. Громадська думка як елемент соціального контролю Соціальний контроль у широкому розумінні охоплює всі види контролю, а у вузькому — контроль силою громадської думки.
- •§ 21. Соціальні норми як обмеження у поведінці людини
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ vіі
- •§ 22. Соціологічна сутність культури
- •§ 23. Форми та види культури Залежно від масштабів і форм взаємодії різних суб’єктів з оточенням розрізняють форми і види культури. Соціологи виокремлюють насамперед дві особливі форми культури:
- •§ 24. Культурна статика та динаміка
- •Розділ viіі
- •§ 25. Соціологічна сутність релігії, її місце і роль у суспільстві
- •§ 26. Історичні типи релігійних вірувань Першими формами релігії, котрі існували ще в первісному суспільстві, були фетишизм, тотемізм і магія.
- •§ 27. Релігія як соціокультурний інститут, його функції
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ IX соціологія освіти
- •§ 28. Освіта як предмет вивчення соціології
- •§ 29. Соціальний інститут освіти, його функції в суспільстві
- •§ 30. Соціологічні дослідження системи освіти в Україні, шляхи її вдосконалення
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ х
- •§ 31. Сім’я, аспекти її соціологічного вивчення
- •Типологія шлюбу
- •§ 32. Сім’я як соціальний інститут. Функції сім’ї
- •§ 33. Типологія і структура сім’ї. Проблеми сучасної сім’ї
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 34. Предмет соціології праці
- •Типологізація соціально-трудових відносин
- •§ 35. Праця як вид соціальної діяльності
- •§ 36. Ставлення до праці і проблеми мотивації трудової діяльності
- •§ 37. Трудова поведінка, її форми
- •? Питання для самоперевірки
- •Розділ хіі соціологія управління
- •§ 38. Предмет і становлення соціології управління
- •§ 39. Система соціального управління, його функції і методи
- •§ 40. Соціальне програмування та прогнозування в управлінні
- •§ 41. Соціальне проектування
- •§ 42. Соціальне планування
- •? Питання для самоперевірки
- •§ 43. Організа- ційна структура соціології в Україні
- •Типова структура соціологічної служби промислового підприємства (об’єднання)
- •§ 44. Соціологічне дослідження, його види
- •§ 45. Програма соціологічного дослідження
- •§ 46. Методи збирання соціологічної інформації у соціології використовують різні джерела і методи збирання інформації (див. Табл.).
- •Види спостереження в різних типах дослідження
- •Вимоги до оформлення анкети
- •Види тестів, їх призначення в соціологічних дослідженнях
- •§ 47. Опрацю- вання та аналіз первинної соціологічної інформації
- •Основні індекси соціологічного вимірювання
- •? Питання для самоперевірки
- •Додаток 4 протосоціологія
- •Додаток 5
- •Додаток 6 основні теоретичні концепції американської індустріальної соціології
- •Додаток 7
- •Новітня українська соціологія
- •Додаток 1
- •Завдання 2
- •Завдання 3 Характеристика рівнів і галузей соціологічного знання
- •Оцінка категоріального апарата соціології
- •Завдання 10 Визначення суті соціальної системи
- •Завдання 11 Визначення соціальної системи людини
- •Завдання 12
- •Завдання 17 Оцінка категорії «цінність» у соціології
- •Завдання 18 Визначення співвідношення понять «цінності» і «потреби»
- •II. Дослідна діяльність
- •III. Наукові дискусії та полеміка
- •IV. Наукові публікації
- •V. Респонденти та обстежувані
- •1. Загальні положення
- •2. Мета і завдання
- •3. Члени Асоціації, їхні права і обов’язки
- •4. Структура і керівні органи Асоціації
- •6. Юридичний статус Асоціації
- •7. Кошти та майно Асоціації
- •8. Порядок припинення діяльності Асоціації
§ 47. Опрацю- вання та аналіз первинної соціологічної інформації
Мета опрацювання й аналізу
зібраної первинної соціологічної
інформації полягає в кількісній оцінці
впливу різних чинників на розвиток
соціальних процесів у різних сферах
суспільства. Первинну соціоло-
гічну
інформацію можна опрацьовувати вручну
і за допомогою ЕОМ з використанням
різних методів економіко-математичної
статистики: простих і комбінованих
групувань, розрахунків середніх величин,
регресивного, кореляційного і факторного
аналізу. Опрацьовану інформацію може
бути подано в таблицях, графіках,
діаграмах, рисунках, схемах, які дають
змогу інтерпретувати зібрані дані,
аналізувати й виявляти певні залежності,
робити висновки, розробляти рекомендації.
Однак статистичне опрацювання можливе лише за умови кількісного вимірювання ознак досліджуваного явища. У більшості ж соціальних явищ за винятком таких ознак, як вік, стаж роботи, кваліфікаційний розряд, розмір заробітної плати, рівень виконання норм тощо, кількісної визначеності бракує. Наприклад, як виміряти сумлінність, ініціативність, відповідальність, ентузіазм, задоволення? Адже соціологу важливо знати не тільки про наявність чи брак таких, а й про інтенсивність їх вияву. Для цього використовують соціологічне вимірювання.
Соціологічне вимірювання — це процедура, за допомогою якої якісні ознаки соціального явища чи об’єкта, що вивчається, порівнюють з певним еталоном і одержують числовий вираз у певному масштабі.
Еталоном виміру є шкала, що її створює сам соціолог у процесі дослідження.
Шкала — це інструмент для виміру оцінок соціологічної інформації, що збирається в процесі аналізу документів, спостереження, опитування. Шкала складається із системи індикаторів конкретно-емпіричного вияву соціальних ознак і кількісних індексів, з допомогою яких досягається перетворення цих ознак на числові показники. Надання кількісної визначеності якісним ознакам, що вивчаються, називають шкалуванням. За допомогою шкалування якісно різнорідні соціальні ознаки приводять до порівнянних кількісних показників. Шкала при цьому виконує роль еталона. З її допомогою можна вимірювати будь-які явища.
Залежно від форми шкáли поділяють на вербальні (словесні), числові та графічні. У вербальних шкалах позиції шкали подано різними словесними твердженнями, у числових — балами. Гра- фічні шкали являють собою пряму лінію, 9—15 см завдовжки, поділену на частини з позначками. Респондент має вибрати позначку на шкалі відповідно до свого вибору.
Шкалування як вимірювальна процедура здійснюється вже на початковому етапі дослідження під час розробки його інструментарію. Питання, поставлене в анкеті в закритій формі, — це ніщо інше, як шкала.
У процесі шкалування спочатку виявляють зовнішні ознаки досліджуваного явища (об’єкта), тобто ті властивості й характеристики, які підлягають спостереженню й вимірюванню.
Кожна ознака характеризується певною сукупністю змінних, що віддзеркалюють її варіювання за конкретних умов. Наприклад, трудова активність як одна з ознак сумлінного ставлення до праці характеризується такими змінними: перевиконання норм виробітку, поліпшення якості продукції, участь у раціоналізаторстві та винахідництві тощо. Показники варіювання кожної із цих змінних є індикаторами ставлення до праці.
Індикатор — (від лат. indicator — покажчик) — доступна для спостереження й вимірювання характеристика, її стан, зміна цього стану, ступінь цієї зміни об’єкта, який вивчається, що дає змогу робити висновок щодо інших його характеристик, недоступних безпосередньому дослідженню.
Для того щоб вибрати індикатор, слід попередньо здійснити інтерпретацію та операціоналізацію досліджуваного явища. Якщо інтерпретація дає змогу визначити напрям аналізу, за яким має здійснюватися збирання кількісної інформації, а операціоналізація — види цієї інформації, то визначення індикаторів допомагає вибрати способи й форми її збирання. Крім того, індикатори дають можливість правильно сформулювати інструментарій дослідження, визначити структури відповідей на поставлені запитання.
Деякі операціональні поняття (стать, вік, стаж роботи, кваліфікація) самі можуть бути індикаторами. Більшість же операціональних понять потребує використання не одного, а кількох індикаторів, які відображають умови їх формування. Це, наприклад, задоволення змістом праці, її нормуванням, оплатою, організацією, умовами, за яких вона здійснюється, соціально-психологічним кліматом у колективі тощо.
Кожний індикатор має певні характеристики, які в інструментарії є варіантами відповідей на запитання. Розміщені у певній послідовності, вони утворюють шкалу вимірювання.
Комбінація кількох індикаторів утворює індекс (від лат. index — показник) — інструмент класифікації, порівняння і вимірювання (див. табл.). Індекс можна з’ясувати за допомогою простої або зваженої середньої арифметичної значень кожного варіанта відповідей у шкалі чи з допомогою різниці між високими і низькими, позитивними й негативними виявами ознаки, наприклад, між задоволенням і незадоволенням працею.
Таблиця