Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції БО - 22 .doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
18.08.2019
Размер:
683.01 Кб
Скачать

Екологічний стан гідросфери.

Гідросфера – водна оболонка земної кори, представлена сукупністю океанів, морів і водних об’єктів суші (річок, озер, боліт, підземних вод), включаючи воду у твердому стані. Вода – найбільш поширена неорганічна сполука на нашій планеті. Насамперед вода – найголовніша мінеральна сировина, яку людство витрачає в 1000 разів більше, ніж вугілля чи нафту. Вона є будівельним матеріалом для організмів і необхідна для забезпечення їхніх життєвих функцій.  Тіла всіх  живих організмів складаються переважно з води : в рослинах вміст води становить до 90 – 95%, а в організмах тварин – 70% і більше. У виробничій і  господарській діяльності люди використовують воду як сировину,  реагент для здійснення різних хіміко-технологічних процесів, теплоносій в теплоенергетичних процесах та для охолодження обладнання і матеріалів, а також використовують для очищення, миття, зрошення полів і поливання рослин, гідро транспортування тощо. З океанів, морів, водойм виловлюють рибу та інших тварин, з підводних родовищ видобувають різну сировину (манган, нікель, кобальт, залізо) і паливо (нафту, газ, газогідрати), збирають водяні рослини. Водне середовище використовують для транспортування вантажів, а також для місць відпочинку і туризму.

Залежно від вмісту солей воду поділяють на прісну, солону, солонувату та слабко солонувату. До прісних належать води, в яких міститься до 1 г/л розчинних солей. Води з високим вмістом солей (понад 1 г/л ) називають солоними. Проблеми, пов’язані з гідросферою, зумовлені браком прісної води для потреб людства, її забрудненням, втратами води внаслідок скорочення водоносності  річок, порушенням природних колообігів та зменшенням продуктивності екосистем (через вимирання лісів, виснаження  і руйнування ґрунтів, земля відбиває більше сонячного світла в атмосферу, хмари розсіюються і опадів випадає менше. Значну частину дощової води, яка падає на ліси, випаровують самі ж рослини). Основним джерелом водопостачання для людства є річковий стік. Серед країн світу перше місце за цим показником посідає Бразилія з її гігантською річкою Амазонкою. Річковий стік України становить у середньому 83, 5 млрд м , а в маловодні роки зменшується до 48, 8 млрд м . По території України цей стік розподілений вкрай нерівномірно: 70% припадає на Південно-Західний економічний район (45% території), де мешкає лише 40% населення. На Донецько- Придніпровський і Південний економічні райони, в яких живе 60% населення і де розташовані найбільш водоємні галузі народного господарство всього 30 % стоку. Головним джерелом води в Україні є Дніпро. Дніпровська вода використовується для пиття, й технологічних потреб. Іншими річками, що забезпечують потреби населення є Дністер, Південний Буг, Західний Буг, Тиса, Прут.

Людство щорічно витрачає 3000 км3 води і потреба у воді зростає щорічно  на 3,1%.

Велика частина води в результаті водоспоживання безповоротно втрачається. Такі втрати води можна умовно розділити на дві категорії:

  • необхідні – у складі продукту та під час приготування різних робочих розчинів. Так, на виробництво 1 т паперу витрачається – 1,5-70 м3 води, 1 т сталі - 25 тис. л води, а для випуску одного автомобіля – 300 тис. л води;

  • невиправдані, пов’язані з природним випаровуванням та з втратою через  ушкодження трубопроводів і каналів.

У міських мережах водопостачання втрачається 30 -50% води. Близько  80% усієї  води, яка витрачається в промисловості, припадає на системи охолодження хімічних заводів і електростанцій. Щорічно безповоротне водопостачання становить близько  150 км3, тобто 1% стійкого стоку прісних вод.  Нестача питної води в певних регіонах пов’язана з нерівномірним розміщенням поверхневого стоку. Крім того, 96% прісних вод знаходиться в льодових щитах Антарктиди, Гренландії, айсбергах, льодовиках, у зоні вічної мерзлоти.

За відношенням до водних ресурсів усі галузі господарства поділяються на дві групи:

  • споживачі, які забирають воду, використовують для виготовлення продукції, а потім повертають у меншій кількості та гіршої якості (у вигляді стічних вод);

  • користувачі, які використовують воду як середовище (рибальство, водний транспорт, лікувальні установи чи курорти для купання та відпочинку) або як джерело енергії (гідроелектростанції), але й вони, як правило, погіршують якість води.

Найбільшим споживачем води є сільське господарство – використання води для поливу сільськогосподарських угідь  становить близько 70%. Так, на вирощування на поливних землях 1 т цукрового буряка витрачається 130 – 160 м3 води, 1 т рису – 5000 – 7000 м3.

До 20% водних ресурсів витрачається в промисловості. Найбільш водомісткими галузями є , %:

     чорна металургія                                                        24

     кольорова металургія                                                 17

     хімічна промисловість                                               16

     паливна і нафтохімічна промисловість                    13

     целюлозно-паперова промисловість                       11

Речовини, котрі викликають порушення якості води, називаються забруднюючими. Поряд фізичними та хімічними забруднювачами, має місце теплове та мікробне забруднення води.

Основні види забруднення

Основні види забруднення

Хімічне (феноли, пестициди,солі, кислоти, луги, миш’як, ртуть, свинець, кадмій)

Бактеріальне (віруси, бактерії, найпростіші, грибки)

Радіоактивне

Механічне (пісок, шлаки, сміття, мул)

Теплове

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]