Тема 4 «якість продукції та методи її оцінювання»

1. Якість - це:

1. сукупність властивостей і характеристик продукції, що можуть задовольнити певні потреби;

2. характеристика спеціальних показників однієї чи кількох властивостей продукції;

3. функціонально корисні властивості товару;

4. матеріальний або нематеріальний результат діяльності чи процесу.

2. Рівень якості – це:

1) наявна сукупність характеристик товару здатних задовольнити потреби споживача;

2) одна з маркетингових змінних, якою може оперувати виробник товару;

3) відносна характеристика якості товару, що є результатом порівняння його показників із відповідними значеннями базових показників;

4) характеристика спеціальних показників однієї чи кількох властивостей продукції.

3. Абсолютний рівень якості – це:

1) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

2) рівень якості, визначений групою експертів;

3) рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

4) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

4. Відносний рівень якості – це:

1) рівень якості конкретного товару в порівнянні зі зразком, аналогом або ідеальним товаром;

2) рівень якості, визначений групою експертів;

3 рівень якості, характерний для товару, який лідирує в певній категорії;

4) рівень конкретного товару без його порівняння з аналогом або яким-небудь іншим товаром.

5. Рівень якості товару у відповідності до вимог документів на виготовлення – це:

1) відповідність фактичним потребам ринку;

2) відповідність прихованим потребам ринку;

3) відповідність стандарту;

4) відповідність використанню.

6. Яке із зазначених визначень не відповідає рівням якості товару:

1) відповідність стандарту;

2) відповідність використанню;

3) відповідність товарам-конкурентам;

4) відповідність прихованим потребам ринку.

7. До параметрів, що визначають показники якості не належать:

1) надійність товару;

2) ергономічні властивості;

3) гігієнічні властивості;

4) ринкова новизна товару.

8. До факторів, які стимулюють якість товару належать:

1) якість сировини, матеріалів, комплектуючих виробів;

2) якість технологічних процесів виготовлення товару;

3) матеріальна зацікавленість робітників;

4) умови транспортування.

9. Безпечність і нешкідливість споживання товару визначає показник:

1. надійності;

2. призначення;

3. безпеки;

4. уніфікації.

10. Рівень негативного впливу на довкілля під час використання товару визначає показник:

1. екологічності;

2. безпеки;

3. надійності;

4. естетичності.

11. Пристосованість продукції до транспортування, початкових і кінцевих операцій перевезення визначає показник:

1. призначення;

2. безпеки;

3. надійності;

4. транспортабельності.

12. Рівень досконалості конструкції вибору, наступність його технічних рішень визначає показник:

1. безпеки;

2. уніфікації;

3. надійності;

4. естетичності.

13. За допомогою якого показника якості оцінюють систему "людина-виріб-середовище"?

1. ергономічності;

2. безпеки;

3. призначення;

4. надійності.

15. Зовнішній вигляд товару оцінює показник:

1. естетичності;

2. безпеки;

3. придатності;

4. призначення.

16. Ергономічні властивості товару – це:

1) можливість економії під час користування товаром;

2) зручність і комфорт в експлуатації товару;

3) ринкова новизна товару;

4) вплив товару на зовнішнє середовище та організм людини.

17. Кількісну характеристику технічного рівня якості можна визначити за допомогою показника:

1) відносного;

2) одиничного;

3) абсолютного;

4) пограничного.

18. Об’єктивний метод визначення якості товару означає:

1) оцінку рівня якості одиничних виробів у порівнянні з відповідними виробами-еталонами;

2) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

3) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

4) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

19. Органолептичний метод визначення якості базується на:

1) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

2) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

3) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

4) оцінці рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами.

20. Диференційований метод визначення якості передбачає:

1) оцінку рівня якості одиничних виробів із відповідними виробами-еталонами;

2) розрахунок інтегрального показника узагальненого рівня якості;

3) оцінку рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

4) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху.

21. Комплексний метод визначення якості товару базується на:

1) використання органів почуттів людини – слуху, зору, смаку, нюху;

2) розрахунку інтегрального показника узагальненого рівня якості;

3) оцінці рівня якості за допомогою стендових випробувань і приладових вимірів;

4) оцінці рівня якості одиничних виробів у порівнянні з відповідними виробами-еталонами.

22. «Петля якості» включає елементи:

1) проведення випробувань і обслуговування;

2) висока кваліфікація управлінського персоналу;

3) аналіз економічних показників;

4) культура обслуговування.

23. Система стандартів в Україні не включає:

1) міжнародні стандарти ISO серії 9000;

2) державні стандарти;

3) стандарти конкурентів;

4) стандарти підприємства.

24. Стандарти ISO серії 9000 – це:

1) стандарти, які відносяться до виробництва й упаковки;

2) найбільш точні стандарти якості відносно системи якості в напрямі розробки дизайну, виробництва, установки й обслуговування;

3) стандарти, пов’язані з остаточним тестуванням і перевіркою;

4) стандарти, пов’язані з розвитком загальної системи якості.

25. Стандарти ISO 9002 пов’язані з:

1) виробництвом й упаковкою;

2) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

3) остаточним тестуванням і перевіркою;

4) розвитком загальної системи якості.

26. Стандарти ISO 9003 пов’язані з:

1) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

2) виробництвом й упаковкою;

3) розвитком загальної системи;

4) остаточним тестуванням і перевіркою.

27. Стандарти ISO 9004 пов’язані з:

1) розвитком загальної системи якості;

2) виробництвом й упаковкою;

3) розробкою дизайну, виробництвом, установкою й обслуговуванням;

4) остаточним тестуванням і перевіркою.

28 Нормативно-технічна документація є фактором, що:

1) впливає на якість;

2) стимулює якість;

3) зберігає якість;

4) не впливає на якість.

ТЕМА 5

«КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ТОВАРУ ТА ЇЇ ПОКАЗНИКИ»

1. Конкурентоспроможність товару – це:

1) набір товарів, запропонованих торговельною фірмою;

2) здатність товару забезпечувати більший, ніж інші товари, ступінь задоволення потреб і запитів споживачів;

3) комплекс заходів, що використовується у збутовій діяльності фірми;

4) основні види ринкової діяльності з метою задоволення потреб споживачів товарів.

2. Ступінь привабливості товару для споживачів, яка визначається можливістю задоволення цілого комплексу їх вимог – це:

1. конкурентоспроможність товару;

2. якість товару;

3. імідж товару;

4. фірмовий стиль.

3. Потенційна конкурентоспроможність – це:

1) спроможність товару залучати нових та утримувати постійних споживачів;

2) характеристика товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента;

3) характеристика товару, яка є результатом впливу маркетингової діяльності торговельних підприємств;

4) конкурентоспроможність товару, яка змінюється під впливом маркетингових зусиль конкретного торговельного підприємства.

4. Реальна конкурентоспроможність – це:

1) спроможність товару залучати нових та утримувати постійних споживачів;

2) характеристика товару, що відображає його відмінність від товару-конкурента;

3) характеристика товару, яка є результатом впливу маркетингової діяльності підприємств;

4) потенційна конкурентоспроможність товару, яка змінюється під впливом маркетингових зусиль підприємства.

5. Складовими конкурентоспроможності товарів є:

1) показники якості, цінові показники й ринкові показники;

2) наявність постійних покупців, лідерство серед конкурентів за якістю;

3) відмінні функціональні властивості товару, доступна ціна й відсутність товарів-замінників;

4) висока споживча цінність товару, велика ринкова частка.

6. Параметри призначення характеризують:

1) відповідність властивостям людського організму;

2) технічні властивості товару, що визначають сфери застосування;

3) інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

4) відповідність товару стандартам і нормам законодавства.

7. Ергономічні параметри характеризують:

1) технічні властивості товару, що визначають сфери його застосування;

2) відповідність властивостям людського організму;

3) інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

4) відповідність товару стандартам і нормам законодавства.

8. Естетичні параметри характеризують:

1) інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

2) технічні властивості товару, що визначають основні сфери застосування;

3) відповідність товару стандартам і нормам законодавства;

4) відповідність властивостям людського організму.

9. Нормативні параметри характеризують:

1) інформаційну виразність товару, раціональність, досконалість;

2) відповідність товару стандартам і нормам законодавства;

3) технічні властивості товару, що визначають основні сфери застосування;

4) відповідність властивостям людського організму.

10. Одиничний показник конкурентоспроможності визначається:

1) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

2) оцінкою сукупності одиничних показників;

3) оцінкою сукупності комплексних показників;

4) оцінкою виконання трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

11. Комплексний показник конкурентоспроможності визначається:

1) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

2) оцінкою сукупності одиничних показників;

3) оцінкою сукупності комплексних показників;

4) оцінкою відповідності властивостям людського організму.

12. Інтегральний показник конкурентоспроможності визначається:

1) одноразовим вимірюванням конкретного параметра товару;

2) оцінкою сукупності комплексних показників;

3) оцінкою сукупності одиничних показників;

4) оцінкою виконання трудових операцій та взаємодії з цим товаром.

13. Перевагами методу відповідності товару споживчим вимогам є:

1) точність оцінки;

2) відсутність потреби в обладнанні й знаннях стандартів;

3) наочність оцінювання;

4) налагодження зв’язків з науковцями і практиками в даній галузі.

14. Перевагами методу порівняння товару з базовим зразком є:

1) точність оцінки;

2) відсутність потреби в обладнанні й знаннях стандартів;

3) наочність оцінювання;

4) легкість визначення недоліків і переваг товарів при зіставленні.

15. Перевагами методу оцінки конкурентоспроможності товару шляхом експертної оцінки є:

1) наочність оцінювання;

2) відсутність потреби в обладнанні й знаннях стандартів;

3) точність оцінки;

4) легкість визначення недоліків і переваг товарів при зіставленні.

16. Рейтинг товару - це:

1. міра переваги одного товару над іншими за конкретних умов його використання споживачем;

2. ступінь привабливості товару для споживача;

3. період, коли товар купується споживачами;

4. сукупність якісних і вартісних характеристик товару.

17. Імідж – це

1. сукупність якісних і вартісних характеристик товару;

2. ступінь привабливості товару для споживача;

3. період, коли товар купується споживачами;

4. сформоване і постійно підтримуване стійке уявлення покупців про престижність товару чи підприємства;