- •15. Релятивістська космогонія і космологія. Відкриття е. Хабла.
- •16.Історія Всесвіту згідно з нібулярною космогонічною гіпотезою.
- •17. Історія Всесвіту згідно з еруптивною космогонічною гіпотезою.
- •18. Моделі Всесвіту.
- •19. Інфляційна модель Всесвіту.
- •20. Багатоаркушева модель Всесвіту.
- •21. Структура нашої галактики.
- •22. Сліди Великого вибуху.
- •23. Будова Всесвіту.
- •24. Хімічний склад Всесвіту.
- •25. Особливості існування і розвитку чорних дір.
23. Будова Всесвіту.
Усі зірки складаються з однакових елементів, які відомі на Землі. Найпоширенішим хімічним елементом у Всесвіті є гідроген, йому поступаються по черзі: гелій, оксиген, карбон, нітроген. Повсюди у Всесвіті відбувається обмін речовиною і променевою енергією. Поширеність хімічних елементів у Всесвіті пов'язана з історією їх утворення в процесі нуклеосинтезу.
Аналіз сучасних астрономічних даних про рух галактичних скупчень виявив його несумісність з уявленнями про кількість речовини у Всесвіті. Однією з теорій, що намагається пояснити розбіжності між спостереженнями та теоретичними розрахунками, є припущення існування у Всесвіті темної матерії та темної енергії. За цією теорією видима баріонна речовина складає тільки приблизно 4% всієї матерії у Всесвіті.
В середньому густина Всесвіту дуже мала — приблизно 9,9·10-30 г/см3. Це відповідає приблизно одному атому водню на метр кубічний.
Всесвіт розширюється. Кількісно це розширення описується законом Хаббла, а експериментальне свідчення на користь цього процесу дає червоний зсув. Розширення Всесвіту відбувається не в порожнечу, принаймні наукових свідчень про обмеженість Всесвіту нема. Границі Всесвіту, якщо вони існують, лежать далеко за межами спостережень. Розширення Всесвіту означає лише те, що відстані між астрономічними об'єктами збільшуються. Це розширення в сучасну еру прискорюється. Питання про те, чи зупиниться воно в далекому майбутньому й перейде в стиснення, залишається дискусійним і залежить від загальної кількості матерії у Всесвіті.
24. Хімічний склад Всесвіту.
Всесвіт або космічний простір складається, в основному, з двох елементів: Гідрогену (< 90 %) і Гелію (< 10 %). Вміст Оксигену, Нітрогену, Карбону і Неону – біля 0,2 %; Феруму, Силіцію і Магнію – 0,01 %. На Сонці виявлено 60 елементів, зорях – 20, кометах – 10.
Сонце складається приблизно на 75% із Гідрогену і 25 % Гелію. Менше 1 % припадає на Нітроген, Карбон, Оксиген та ін.
До складу грунту, що був взятий на поверхні Місяця, в основному, входять такі оксиди: SiO2, Al2O3, TiO2, Cr2O3, FeO, МnO, MgO, CaO. Знайдені також сліди оксидів Na2O і K2O. Звісно, що склад ґрунту змінюється в залежності від місця відбору проб. Як видно із результатів аналізу, до складу місячного ґрунту входять ті самі елементи, що і до складу земної кори.
Склад атмосфери планет сонячної системи
№ п/п |
Планета |
Середня денна температура, to C |
Тиск, атм |
Склад атмосфери, % о’ємні |
1. |
Меркурій |
400 |
10–14 |
Н2, Не |
2. |
Венера |
450 |
93 |
96% СО2, 3,5 % N2, cліди О2, СО, SО2, Н2O,благородних газів |
3. |
Земля |
20 |
1 |
78% N2, 21%О2, 1% Ar |
4. |
Місяць |
90 |
10 –14 |
Н2, Не |
5. |
Марс |
– 25 |
0,006 |
95,3%СО2, 2,7 % N2, 1,6% Ar, сліди Н2O |
6. |
Юпітер |
~ – 145 |
~10 000 |
90% Н2, 10% Не, сліди СН4, Н2O, NH3 |
7. |
Сатурн |
~ – 170 |
~10 00 |
>94% Н2, <6 % Не, сліди СН4, Н2O, Н2, NH3, C2Н6 |
8. |
Уран |
~ – 210 |
~ 2 - 3 |
Н2, Не, СН4 |
9. |
Нептун |
~ – 215 |
~ 5 - 10 |
Н2, Не, СН4 |
10. |
Плутон |
~ – 220 – 230 |
~ 0,001 |
СН4 і ймовірно Nе |