Робота з електронними інформаційними ресурсами

Доступ до мережі Інтернет значно розширює географію пошуку літературних джерел, зокрема дає змогу знаходити й використовувати публікації в іноземних наукових і науково-методичних журналах. Студент, який має можливість працювати в мережі Інтернет, може ознайомитися з текстами дисертацій, авторефератів, наукових статей або наукових повідомлень, які є в бібліотеках України або інших країн, на серверах закордонних університетів, не відходячи від екрана свого комп'ютера. Він може, наприклад, відвідати Національну бібліотеку України ім. В. І. Вернадського (НБУВ), на сервері якої розміщена велика кількість електронних документів у повному текстовому режимі, зокрема, повних текстів авторефератів кандидатських дисертацій, опублікованих після 1998 р. Адреса електронної бібліотеки НБУВ – http://www.nbuv.gov.ua/ eb/.

Пошук авторефератів можна здійснювати шляхом введення у відповідний рядок прізвищ авторів дисертаційних робіт, слів із назв і текстів анотацій дисертаційних робіт, шифрів спеціальностей наукових працівників, галузей науки, року публікації автореферату дисертації. Користувач також визначає кількість документів, які будуть виведені на екран. Наприклад, якщо пошук здійснюється за галузями науки, слід натиснути на ліву кнопку «миші» на стрілці вниз у відповідному рядку і, коли на екрані з'явиться вікно з переліком галузей наук, вибрати потрібну галузь, наприклад «Юридичні науки». Результатом пошуку буде список авторефератів дисертацій з цієї галузі. Обравши назву автореферату, можна ознайомитися з його повним текстом.

На жаль, переважна більшість наукових праць, репрезентована в мережі Інтернет у повному текстовому режимі, доступна лише на комерційних умовах, тобто за певну плату. Проте деякі з них можна читати безоплатно. Останнім часом кількість таких документів значно зросла і продовжує збільшуватися. В додатку вміщено назви, адреси та короткі анотації електронних ресурсів мережі Інтернет — зарубіжних електронних наукових і науково-методичних журналів, фондів електронних документів зарубіжних університетів, які можуть стати у пригоді студентові під час роботи над магістерською роботою. Доступ до всіх або, принаймні, частини документів за вказаними адресами безоплатний. Усі зазначені Web-сторінки досить швидко завантажуються й легко читаються без «малюнків». Мова переважної більшості документів англійська.

Складання переліку використаних джерел

Знайдену друковану літературу та електронні інформаційні ресурси слід одразу записати в окремий зошит або на спеціальні картки. Опис кожного джерела має бути дуже ретельним, точно відповідати загальноприйнятим правилам зі збереженням потрібної повноти й послідовності. Нехтування цими вимогами призводить до витрат великих зусиль і часу на наступних етапах роботи, коли виникає необхідність повернутися до праці, або в процесі написання тексту магістерської роботи.

Із двох запропонованих способів складання списку літературних джерел науковці надають перевагу картковій системі. Вона зручніша в користуванні, оскільки дає змогу швидко й легко класифікувати записи за різними принципами (алфавітним, тематичним, хронологічним), а також додавати нові джерела та вилучати непотрібні.

На картці, поряд із повним бібліографічним описом літературного джерела, бажано вказати, де воно зберігається (наприклад, методичний кабінет, читальний зал, абонемент), а також занотувати його шифр.

Складений список літератури необхідно показати науковому керівникові і разом з ним накреслити план вивчення літературних джерел: визначити наукові праці, які потребують ґрунтовного вивчення й критичного аналізу, і матеріал, який достатньо тільки переглянути. Водночас визначають роботи, які слід одразу вилучити зі списку. До таких можуть належати популярні статті, що не мають наукової цінності.