Контрольні питання

1. Яке основне призначення преселектора?

2. Які вимоги висувають до преселектора?

3. Які переваги має вхідне коло з "подовженою" антеною в порівнянні зі "скороченою"?

4. Якими особливостями і недоліками володіють вхідні кола з ємнісним і індуктивно-ємнісним зв ' язком з антеною?

5. Чим небезпечне розстроювання вхідного кола за рахунок впливу антени?

6. Як можна визначати еквівалентне загасання вхідного кола?

7. Що називається коефіцієнтом прямокутності резонансної характеристики і як його вимірювати?

8. Які вимоги висувають до ПСЧ?

9. Як впливає вхідний опір перетворювача частоти на добротність і частоту настроювання контуру резонансного підсилювача?

Лабораторна робота 2

ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕРЕТВОРЮВАЧА ЧАСТОТИ

Мета роботи

Експериментальне дослідження схеми перетворювача частоти з окремим гетеродином для одержання навичок з вибору оптималь­ного режиму змішувача і визначення якісних показників функціонування перетворювача частоти

Опис експериментального макета

Транзисторний перетворювач частоти виконаний у блоці "Перетворювач частоти" комплексного лабораторного стенда радіоприймального пристрою на транзисторах.

Електрична схема перетворювача частоти показана на рис.2.1 і на лицьовій панелі блоку. Змішувач виконаний на транзисторі Т2 типу ГТ309А. Гетеродин зібраний на транзисторі Т4 ГТ309А за схемою автогенератора з автотрансформаторним зворотним зв'язком. Для зменшення взаємозв'язку контурів гетеродина і сигналу між гетеродином і змішувачем увімкнено буферний каскад на транзисторі ТЗ (ГТ309А). Напруга гетеродина подається в ланцюг емітера змішувального транзистора і регулюється в межах від 0 до

0,3 В, за допомогою потенціометра R5, підключеного паралельно котушці зв'язку з гетеродинним контуром L20. Вимірюється напруга гетеродина ламповим вольтметром на гніздах Гн 5. Як навантаження змішувального каскаду може бути використана одна з таких резонансних систем, налаштованих на _пр=465 кГц;

-п'єзоелектричний фільтр - перемикачі П7, П8, П9 і П10 - у положенні "1";

-одиночний контур - перемикачі П7 - у положенні "1", П9 - у положенні "2", П10 - у положенні "4";

-ФЗВ (триланцюговий) -перемикачі П7,П8, П10- у положенні "2";

-два зв'язаних контури -перемикачі П7, П8 і П10-у положенні "3".

У схемі передбачена можливість зміни режиму за постійним струмом транзистора змішувача Т2 шляхом зміни напруги на його

базі. Це досягається регулюванням опору нижнього плеча дільника R1 R2. Вимірюється напруга ламповим вольтметром на гніздах Гн 4

Живлення транзисторів здійснюється від загального випрямляча напругою Е_к= -9 В.

Завдання і порядок виконання роботи

I. Зняти залежність коефіцієнта підсилення змішувального каскаду у режимі підсилення від напруги зміщення на базі транзистора Т2 (тип фільтра визначає викладач). Для цього необхідно:

-підключити вихід генератора Г4-18 до вхідних клем “Вх” перетворювача частоти

-приєднати "мінус" вольтметра постійного струму до клеми

Гн 4, а "плюс" - до загального проводу;

-увімкнути живлення макета (перемикач "Джерело" у блоці випрямляча - в положенні"ПЧ");

-за допомогою лампового вольтметра А4-М2, підключеного до гнізда Гн4, встановити напругу сигналу на базі змішувального транзистора U₁ = 0,1-0,2 В;

-ручку регулювання напруги гетеродина R5, поставити в крайнє ліве положення (U_гет = 0).

Змінюючи частоту Г4-18 у межах від 400 до 500 кГц, по максимальному показанню вольтметра, увімкненого на "Вих", знайти резонансну частоту фільтра ( _пр ). Підтримуючи постійним значення

.

напруги сигналу U₁ =0,1-0,2 В і змінюючи напругу зміщення на базі Е_б від 0 до 1,5 В, зняти необхідну залежність.

Результати вимірів і обчислень занести в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Еб, В					пр = 465 кГц U1 = const Козм =U2 /U1
U2, В
Козм

2. Побудувати залежність К_озм= (Е_б ) і вибрати значення постійної напруги зміщення Е_б, що відповідає максимальному значенню К_озм.

3. Установити на базі змішувального транзистора Т2 вибрані значення напруг зміщення і сигналу. Подати на емітер ЗМ напругу U_гет=0,1..0,15В. Підключити вольтметр А4-М2 до гнізда Гн 5.

Знаючи величину проміжної частоти при "верхньому" настроюванні гетеродина _пр=_гет-_с , розрахувати частоти основних і симетричних каналів _с і _с при постійній частоті гетеродина ¦_гет=1000 кГц.

Зробити настроювання ГСС Г4-18 на відповідні частоти _с і _с, переконатися в тому, що на цих частотах дійсно відбувається перетворення частоти.

4. Зняти залежність резонансного коефіцієнта підсилення змішувача К_озм від значення U_гет. Зміна напруги гетеродина U_гет, виконується потенціометром R5, а контролюється на гнізді Гн 5. Змінюючи U_гет , необхідно вимірювати значення вихідної напруги U₂. Коефіцієнт підсилення при цьому дорівнює К_0зм =U₂ / U₁.

Дані вимірювань і обчислень занести в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Uгет, В
U2, В
Козм

Побудувати залежність К_озм= ( U_гет ), з якої вибрати значення напруги U_гет, що відповідає максимальному коефіцієнту підсилення змішувача.

5. Зняти залежність напруги проміжної частоти від частоти сигналу U₂=j ( _с ) при постійному значенні частоти і напруги гетеродина, а також напруги сигналу. Не змінюючи робочої схеми, установити ті ж самі напруги, що й у п.4. Змінюючи частоту Г4-18 від 400 до 2000 кГц, фіксувати значення вихідної напруги U₂ . Особливо ретельно зняти залежність U₂=j ( _с ), поблизу частот

465 кГц, 535 кГц, 1465 кГц (_гет=1000 кГц). Дані звести в табл. 2.3 .

Таблиця 2.3

с, кГц
U2, В

За даними вимірювань побудувати залежність U₂=j ( _с ).

6. Визначити величину послаблення сигналів відповідних перешкодам від сусідніх станцій (розстроювання якої по відношенню до частоти корисного сигналу _ск=±10 кГц) при різних типах резонансних систем у навантаженні. Для цього необхідно зняти резонансні криві, що відповідають кожному типу навантаження. Для кожної з резонансних кривих визначити загасання (послаблення) сигналів, розстроювання яких відносно частоти _с=535 кГц дорівнює 10 кГц, і порівняти між собою.

Зміст звіту

Звіт повинен містити:

1. Обґрунтування мети роботи.

2. Принципову схему перетворювача частоти з нанесеними номіналами.

3. Перелік використаної апаратури.

4. Графік залежності коефіцієнта підсилення напруги перетворювача частоти, що працює в режимі підсилення, від напруги зміщення на базі транзистора К_озм=  ( Е_б ).

5. Графік залежності коефіцієнта підсилення змішувача від амплітуди напруги гетеродина U_гет ,побудований за експериментальними даними п.4.

6. Графік зміни напруги проміжної частоти від частоти сигналу U₂= ( _c ) з поясненням трьох максимумів.

7. Висновок про різний ступінь ослаблення сусідніх станцій при різних типах резонансних систем у навантаженні змішувача.

.

Контрольні питання

1. У чому полягає сутність перетворення частоти?

2. Які вимоги висувають до перетворювачів частоти?

3. Переваги і недоліки перетворювача частоти з окремим і сумісним гетеродинами відповідно?

4 Чому при перетворенні частоти можливі побічні канали прийому?

5. Для чого необхідне сполучення контурів гетеродина і преселектора?

6. Які типи ФЗВ знаходять застосування як навантаження змішувача і як вони працюють?

7. Які перекручування виникають при перетворенні частоти і шляхи їхнього зменшення?

8. Які схеми місцевих гетеродинів знаходять найбільше застосування в радіозв’язних приймачах?

Лабораторна работа 3

ДОСЛІДЖЕННЯ НЕКОГЕРЕНТНОГО

ДЕМОДУЛЯТОРА АМ- ТА ІМ-СИГНАЛІВ