Валютні ф'ючерси - це строкові операції з купівлі та продажу стандартизованої суми валюти за узгодженим курсом.

Сутність ф. операцій подібна до форвардних, вони теж здійснюються з поставкою валюти на строк більше 3 днів з дня укладання угоди, і при цьому ціна виконання контракту у майбутньому визначається у день укладання угоди. Проте між цими видами строкових операцій є і суттєві відмінності:

- ф. операції здійснюються на біржовому ринку, а форвардні - на міжбанківському. тому ф. контракти стандартизовані по строкам, обсягам, умовам поставки і датам виконання;

- обмеження кола валют, що можуть використовуватися у ф. угодах (долар, євро, єна, ф. стерлінгів);

- ф. ринок доступний не тільки для крупних учасників, а і для невеликих фірм і фізичних осіб;

- ф. угоди на 95% закінчуються тільки взаєморозрахунками, при цьому реальної поставки валюти не здійснюється;

- стандартизація контрактів означає, що вони здійснюються більш дешево, ніж індивідуальні угоди між клієнтами і банком.

Сторона, яка зобов'язана виконати поставки базового активу, називається продавцем ф. контракту, а сторона, яка зобов'язана перерахувати кошти проти поставки активу, називається покупцем.

Контракти, які закінчуються поставками базового активу, називають ф'ючерсами з поставками.

Ціною валютного ф'ючерсу виступає узгоджений між учасниками ф'ючерсної угоди обмінний курс.

2. Організація ф'ючерсного ринку.

Найбільшим сьогодні ринком валютних ф"ючерсів у світі є Чиказька товарна біржа СМЕ, на якій у 1972 році вперше розпочалися ці торги. Крім того, існують аналогічні біржі у Філадельфії, Сінгапурі, Амстердамі, Лондоні тощо.

Коло осіб, які безпосередньо беруть участь у торговлі (брокерів і ділерів) може бути як дуже великим (біля 3000 на СМЕ), так і помірним (близько 150 на Німецькій ф. біржі).

Реєстрацію операцій з ф. контрактами і всі пов'язані з ними розрахунки виконує клірингова палата. Кліринг - це залік взаємних вимог і зобов'язань. Біржовий кліринг здійснюється між учасниками біржової торгівлі і ґрунтується на обліку того, хто, кому, коли і скільки повинен перерахувати активів.

Початкова маржа вноситься у момент купівлі контракту, і її розмір встановлюється виходячи з денних відхилень ціни контракту, які спостерігалися за попередні періоди. її мета - забезпечити можливість примусового закриття всіх або частини відкритих позицій фінансово неспроможного учасника біржових торгів на найближчій торговій сесії. Початкова маржа є власністю учасників і повертається їм після закриття позиції.

Додаткова маржа може вводитись незадовго до дати виконання контракту з метою гарантування виконання його умов, а також у разі значного зростання нестабільності ринку.

Варіаційна маржа є результатом щоденної переоцінки кожного існуючого контракту по розрахунковій ціні останньої торгової сесії.

Важливим важелем біржі в управлінні ризиками невиконання укладених угод є позиційні ліміти, тобто обмеження кількості контрактів, які може тримати відкритими один торговець і розбивання по часу їх закриття.

Валютні ф'ючерси використовуються з двома цілями: спекуляції та хеджування.

3. Поняття та типи опціонних контрактів.

Опціон - це цінний папір, що дає право його власнику купити (продати) певну кількість валюти по фіксованій у момент угоди ціні у визначений термін у майбутньому.

Покупець (або власник) опціону має право вибору: здійснити реалізацію опціону або відмовитися від нього незалежно від того, в якому напрямку буде змінюватися валютний курс. Продавець опціону, у свою чергу, зобов'язаний виконати валютну операцію за встановленим в опціоні курсом. У цьому головна відмінність опціону від ф"ючерсу.

Існують два різновиди прав, яких може набути покупець залежно від того, який опціон укладено Опціон кол - це контракт, що надає покупцеві право купити стандартну кількість валюти; продавець опціону зобов'язаний її продати. Опціон пут -це контракт що надає покупцеві опціону право продати стандартну кількість валюти.

Датою закінчення опціону називають дату, на яку опціон може бути виконаний, проданий або куплений, а ціною виконання - ціну, за якою відбувається поставка базового активу. Причому розрізняють опціони, які можуть бути виконані тільки на дату закінчення (їх називають європейськими), та опціони, які можуть бути виконані в будь-який день від дати укладення до дати закінчення (американські опціони).

Опціонна премія - це грошова сума, яку покупець опціону платить за його придбання. Це своєрідна плата за підвищений ризик зміни валютних курсів, який несе продавець (тому що він має зобов'язання).

Умови біржових опціонних контрактів стандартизовані. Продавці зобов'язані вносити і підтримувати необхідний рівень маржових коштів у кліринговій установі. Покупці не вносять внесків, оскільки їх позиції не містять ризиків.

Закрити позицію на ринку біржових опціонів можна здійсненням зворотної операції. Такі операції називають закриваючими купівлями або закриваючими продажами.

На біржовому ринку продаються опціони за стандартним переліком валют: євро, фунти стерлінгів, швейцарські франки, єни, які котируються відносно долара.

Позабіржові (або роздрібні) опціони зустрічаються набагато рідше, вони не стандартизуються, тобто банки можуть домовлятися зі своїми клієнтами відносно виду валюти, її кількості, дати виконання та інших умов.

4. Опціонні стратегії

Найпростіші стратегії полягають у комбінуванні рівновеликих позицій за базовим активом і за опціонами:

1. Довга позиція за активом і коротка за опціоном кол - еквівалентна короткій позиції за опіоном пут (еквівалентність слід розуміти, як рівність прибутків/збитків).

2. Коротка позиція за активом і довга за опціоном кол (обмежує збитки при зростанні спот-курсу валюти і забезпечує прибутки при його падінні). Еквівалентна довгому опіону пут.

3. Довга позиція за валютою і опціоном пут (обмежує збитки при падінні курсу і забезпечує прибутки під час зростання). Еквівалентна довгому опціону кол.

4. Коротка позиція за активом і за опціоном пут. Еквівалентна короткому опціону кол.

Розглянемо докладніше стратегію "довгий актив і довгий пут. Вона використовується для запобігання втратам при зниженні курсу активів нижче певного рівня, який фіксується ціною виконання. Саме обмеження збитків є провідним мотивом використання цієї стратегії. Якби інвестор розраховував на зростання курсу, то він використав би формально еквівалентну стратегію - "Довгий колл", тому що дає змогу у разі перевищення спот-курсом значення ціни виконання, придбати валюту за опціонним контрактом і продати його на спот-ринку з прибутком.