Тема 8. Природний та трудоресурсний потенціал України

8.1. Природно-ресурсний потенціал: сутність, класифікація, економічна оцінка.

8.2. Трудові ресурси. Оцінка трудового потенціалу регіону.

3. Стан регіонального ринку праці в Україні.

8.1. Природно-ресурсний потенціал: сутність, класифікація, економічна оцінка

Основні складові економічного потенціалу регіону:

1) природно-ресурсний потенціал;

2) населення і трудові ресурси;

3) виробничий потенціал.

Природно-ресурсний потенціал (ПРП) – сукупність усіх видів природних умов та природних ресурсів, які в даний час відомі, та їх використання в майбутньому можливе за технічними критеріями.

Поняття ПРП включає тільки вивчені елементи природного середовища:

1) природні умови – елементи природного середовища, що не приймають безпосередньої участі в суспільному виробництві;

2) природні ресурси – елементи природного середовища, що беруть безпосередню участь у матеріальному виробництві і невиробничій діяльності.

Потенційні природні ресурси – це ресурси, придатні для використання, але при наявному рівні вивченості території ще не досліджені.

Потенціал природних ресурсів – це здатність природного комплексу або його окремих компонентів задовольняти потребу суспільства в сировині, енергії, здійсненні різних видів господарської діяльності.

Класифікація природних ресурсів

1. за територіальною ознакою:

• міжнародні;

• національні;

разом вони утворюють світові природні ресурси.

2. за походженням:

• мінеральні,

• водні,

• земельні,

• біологічні,

• кліматичні,

• енергетичні,

• ресурси Світового океану,

- космічні.

3. за вичерпаністю і відновлюваністю:

• невичерпні

• вичерпні: відновлювані та не відновлювані.

4. за ступенем використання:

• потенційні,

• реальні.

5. за можливістю торгівлі:

• стратегічного призначення,

• експортного значення,

• внутрішнього ринку.

6. за сферою використання:

- промислові ,

- сільськогосподарські,

- невиробничої сфери,

- природоохоронні ресурси для відпочинку й оздоровлення людей (рекреаційні і бальнеологічні),

- ресурси спортивного полювання і рибальства тощо.

Економічна оцінка природних ресурсів

1. Мінеральні ресурси – це сукупність запасів корисних копалин у надрах у регіону, придатних для використання в різних галузях господарства.

Україна належить до провідних мінерально-сировинних держав світу. При території 0,4% світової суші частка України у світовому видобутку мінеральної сировини становить 5% (має 8 тисяч родовищ, понад 90 видів корисних копалин).

За запасами та видобутком корисних копали Україна посідає одне з провідних місць серед країн світу, а за кількістю та якістю родовищ – перше місце в Європі:

запаси нафти – четверте місце в Європі і 34-е у світі з 92-х

запаси газу – третє місце в Європі і 22-е у світі.

2. Земельні ресурси (у ПРП складають 44%) – це землі, що використовуються або можуть бути використані в різних областях господарства. Вони вважаються поновлюваними і безупинно використовуваними.

Обсяг земельних ресурсів оцінюється площею і продуктивністю. Найважливішим компонентом земельних ресурсів є ґрунт – поверхневий шар земної кори, основною якістю якого є родючість (природна або штучна).

Показником якості ґрунтів є їх бонітет (від лат. bonіtas – доброякісність).

Бонітування ґрунтів – це порівняльна оцінка їхньої родючості за природними особливостями і продуктивністю при певних рівнях інтенсифікації рільництва, виражена в балах (за 100-бальної шкалою)-

це виробнича класифікація ґрунтів.

У залежності від функціонального використання і цільового призначення земель виділяють 6 категорій:

1) земля сільськогосподарського призначення (60 %);

2) земельні ресурси під населеними пунктами;

3) землі під промисловими об'єктами;

4) землі державного лісового фонду;

5) землі під водою;

6) державний запас.

3. Лісові ресурси – за використанням поділяються на:

1) ліси, що виконують захисну функцію (20% не підлягають промисловому впливові);

2) ліси, що відновлюються (здійснюється санітарна вирубка, а промислової вирубки немає (15–20%);

3) ліси, що підлягають лісозаготівлі.

Україна належить до лісодефіцитних держав. Потребу в деревині за рахунок власних ресурсів вона задовольняє лише на 20–25 %, а інше – за рахунок доставки лісу з Росії.

4. Водні ресурси складаються з води Світового океану та води суходолу, які містять поверхневі води (річки, озера, ставки, водосховища, болота, льодовики) та підземні води (ґрунтові та артезіанські).

5. Кліматичні та космічні ресурси, до яких відноситься сонячна енергія, енергія вітру, внутрішнє тепло Землі, енергія хвиль, освітленість тощо.

6. Рекреаційні ресурси — це ресурси, що сприяють відновленню здоров'я людей. Вони включають:

1) природні об'єкти ( сприятливі кліматичні умови) та природні елементи (морські узбережжя, береги рік, озер, гори, лісові масиви, лікувальні джерела і грязі).

2) об'єкти антропогенного походження (санаторії).

Рекреаційні ресурси поділяються на

1) природно-кліматичні;

2) бальнеологічні (систематичне лікування під наглядом лікаря);

3) заповідні.

Інтегральний ПРП – це сукупна продуктивність усіх природних ресурсів, що дорівнює сумі економічних оцінок потенціалів окремих видів природних багатств областей і економічних районів. Основу ПРП формують земельні й мінеральні (3/4), водні та рекреаційні ресурси.