7.Фактори, що стійко або тимчасово підвищують індивідуальну імовірність наразитись на небезпеку.
Хворобливий пригнічений стан працівника, який супроводжується послабленням його фізичних і психічних якостей, може виникати на ґрунті психічної травми (конфліктів) наркотиків і наркоманії, алкоголю і алкоголізму, нікотину і нікотиноманії, втоми і перевтоми, захворювання, особливостей психофізіологічного стану підлітків, жінок і людей старшого віку, відхилень, пов’язаних з біоритмами.
Психічна травма, отримана в наслідок конфлікту, виводить людину з нормального психофізіологічного стану, що може призвести до суттєвих змін у виконанні професійних функцій і загального функціонального стану.
Конфлікти характеризуються як ситуація, в якій на індивіда одночасно діють протилежно спрямовані рівновеликі сили.
Захисні механізми від конфліктів, щоб відновити самоповагу, необхідно докласти значних зусиль. Коли такі спроби не досягли мети, автоматично активізуються деякі типові шаблони поведінки оскільки вони служать для захисту. Їх називають захисними механізмами. Еволюція забезпечила людський організм високими резервами стійкості та надійності, що зумовлено взаємодією всіх систем, цілісністю, здатністю до адаптації і компенсації у всіх ланках і станом відносної динамічної стабільності
Втома і перевтома - найбільш частими причинами зниження працездатності є втома і перевтома. Втома є природним фізіологічним процесом, нормальним станом організму. З біологічної точки зору, втома - це тимчасове погіршення функціонального стану організму людини, яке проявляється у специфічних змінах фізіологічних функцій, у суб’єктивних відчуттях і зниженні працездатності. Якщо людина працює тривалий час без відпочинку, то працездатність її м’язів поступово зменшується. Тимчасове зниження працездатності, яке настає в міру виконання роботи – називається втомою. Якщо виконувати ритмічні фізичні вправи, то втома настає пізніше, бо в проміжках між скороченнями м’язів працездатність їх частково відновлюється. Водночас при швидкому ритмі скорочень швидше настає втома. Для виконання фізичної роботи дуже важливо підібрати середні величини ритму й навантаження. При цьому продуктивність буде висока, а втома настане пізніше.
|
Перевтома виникає як наслідок хронічного перевантаження, коли втома від попередніх днів накопичується. Це своєрідний стан організму, який виникає після тривалого (а інколи і нетрива-лого) фізичного або психічного напруження. При перевтомі період оптимальної працездатності скорочується, а період нестійкої компенсації збільшується. |
Порушуються відповідні процеси в організмі, прикмети втоми не щезають до початку наступного дня. Посилюється роздратованість, реакції стають неадекватними. При наявності хронічної перевтоми час-то зменшується маса тіла, підвищуються сухожилкові рефлекси, пітливість, зростає лабільність показників серцево – судинної системи, знижується опір організму до інфекцій тощо. Погіршується якість роботи, збільшується кількість помилок і брак в роботі. Перевтома є потенційною небезпекою, бо притупляє волю людини, робить її поступливою до власних слабостей. Вона готує людину до думки: „Ця робота неважлива, її можна відкласти і на завтра ”. Наслідки таких настанов, можуть бути найсерйознішими.
Уникнути перевтоми і швидко відновити сили дає змогу правильний, рівномірний розподіл фізичного навантаження, своєчасний відпочинок, який усіма доступними засобами необхідно робити якомога повноцінним.
Хворобливий стан. Захворювання.
Здоров'я – так званий перший стан людини.
Нездоров'я (хвороба) – так званий другий стан людини – розлад здоров'я, порушення правильної діяльності організму.
Третій стан людини – так зване передхвороба – стан людини, коли хвороба ще не виявилась, але початкові її ознаки вже можна діагностувати.