§ 1. Сім’я як об’єкт соціологічного аналізу

Сім’я є об’єктом дослідження багатьох наук: демографії, соціальної психології, педагогіки, економіки, етнографії, істо­рії, права, соціології тощо. Кожна з них вивчає специфічні сторони розвитку та функціонування сім’ї під власним кутом зору і відповідно до свого предмета і методу. В демографії, наприклад, особливо розвинутий напрям дослідження на­роджуваності, репродуктивних настанов; у соціальній психо­логії — дослідження сімейних конфліктів і динаміки розвит­ку сімейних груп; у педагогіці — вивчення виховної функції сім’ї. Для економіки одним з основних завдань є аналіз бю­джету сім’ї, сімейного споживання. Етнографію цікавлять по­бут і культурні особливості сімей у різних етнічних групах і спільнотах; історія досліджує виникнення сім’ї та форми її іс­нування у різні періоди історії людства. Правові науки, зокре­ма сімейне право, з’ясовують юридичні аспекти укладання шлюбу, порядок і підстави визнання шлюбу недійсним, пра­ва та обов’язки подружжя, батьків і дітей, юридичні аспекти майнового стану сім’ї.Закономірності виникнення, функціонування і розвитку сім’ї як соціального феномена, який поєднує у собі риси соці­ального інституту і малої соціальної групи, вивчає галузь со­ціології — соціологія сім’ї.Соціологія сім’ї як частина загальної соціології, як теорія «середнього рівня» розглядає особливу сферу життєдіяльно­сті та культури узгоджено діючої групи людей (сім’ї), які пов’язані сімейно-родинними відносинами, фокусуючи увагу на спільній життєдіяльності членів, тобто на сімейному спо­собі життя. Соціологія сім’ї має справу з груповим, а не з ін­дивідуальним суб’єктом життєдіяльності.Підкреслюючи групову якість сімейної життєдіяльності, соціологія сім’ї розглядає індивіда як члена сім’ї, як скла­дову цілого, досліджує особистість насамперед крізь приз­му соціокультурних внутрішньосімейних ролей, сімейної належності особистості. В соціології сім’ї особистість по­стає конкретно як чоловік або дружина, батько або мати, син або дочка.Індивідуальна своєрідність накладає відбиток на стиль ви­конання внутрішньосімейних ролей, який виявляється через конфігурації міжособистісних взаємозв’язків і взаємостосун­ків. Соціологія сім’ї вивчає сімейно-родинні форми спільного життя малої групи людей, сімейний спосіб життя порівняно з поодиноко-парубоцьким, вивчає в єдності і цілісності взає­мозв’язок батьківства — подружжя — спорідненості, тобто власне сім’ю.Посередницька роль сім’ї в узгодженні інтересів особис­тості і суспільства (держави) є предметом власне соціологіч­ного дослідження сім’ї. Ступінь узгодженості — розузгодженості цих інтересів визначає різноманітні наслідки для осо­бистості, сім’ї і суспільства, що й фіксується у соціології сім’ї.

Отже, соціологія сім’ї вивчає:

• типи соціальних стосунків, які характерні для сім’ї;

• чинники, що визначають чисельність і структуру сімей­ної спільноти;

• зв’язок сім’ї з іншими соціальними спільнотами і сфе­рами соціального життя;

• суспільні функції сім’ї та її особливості як соціального інституту, як психологічної групи;

• мотивацію шлюбів та розлучень, а також соціальні та психологічні фактори, що сприяють плануванню сімейного життя, виникненню та подоланню внутрішньосімейних кон­фліктів;

• інтеграції та дезинтеграції сім’ї;

• історичні типи і форми шлюбно-сімейних відносин, тенденції та перспективи їх розвитку.

Центральною рядоутворюючою категорією цієї галузі со­ціологічного знання є поняття сім’ї.В літературі трапляються різні визначення сім’ї. І це правомірно, оскільки навряд чи можна знайти таке визначення, яке влаштовувало б всі науки і всі підходи до вив­чення шлюбно-сімейних відносин. Очевидно, будь-яке визначення сім’ї з точки зору будь-якої науки буде непов­ним. Отже, з точки зору соціології можна визначити, що сім’я — це соціальний інститут (з точки зору суспільного санкціонування шлюбно-сімейних відносин) і водночас мала соціальна група, що володіє історично означеною організацією, члени якої пов’язані шлюбними або родин­ними відносинами, спільністю побуту та взаємною мо­ральною відповідальністю, соціальна необхідність якої зу­мовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення. Як основний соціологічний підхід до дослідження сім’ї виступають соціальний інститут і ма­ла група.Сім’я аналізується як інститут тоді, коли важливо з’ясува­ти, наскільки спосіб життя сім’ї, її функціонування в певних межах відповідають чи не відповідають тим чи іншим сучас­ним суспільним потребам.

Розглядаючи сім’ю як соціальний інститут, вивчають:

• суспільну свідомість у сфері шлюбно-сімейних відно­син, узагальнені характеристики сімейної поведінки окре­мих груп населення за різних економічних та культурних умов, вплив суспільних потреб на характер відносин та спо­сіб життя сім’ї;

• причини та наслідки недостатньо високої ефективності функціонування інституту сім’ї за тих чи інших умов;

• соціальний механізм зміни сімейних норм та цінностей;

• ефективність реалізації інститутом сім’ї своїх основних функцій за різних ідеологічних, політичних, соціально-еконо­мічних та культурних умов;

• співвідношення зразкових сімейних норм і цінностей та реальної поведінки членів сім’ї і т.ін.

Аналіз сім’ї як соціального інституту дає змогу виділити такі дуже важливі для вивчення питання:

• яким чином трансформація, розвиток потреб суспіль­ства впливають на характер шлюбно-сімейних відносин і спо­сіб життя сім’ї;

• які типи сімейної поведінки повинні вважатися дисфункціональними стосовно суспільних потреб;

• чим різняться сімейні норми і цінності у різних культу­рах і за різних політичних, ідеологічних і соціально-економіч­них умов;

• який соціальний механізм змін цих норм і в якому на­прямі вони змінюються;

• яким чином відбувається соціальне регулювання сімей­ної поведінки і стосунків у сім’ї;

• яке співвідношення норм, цінностей, приписуваних зразків поведінки та інших елементів суспільної ідеології у сфері шлюбно-сімейних відносин і реального виконання ро­лей, особливостей поведінки і стосунків подружжя.

Як малу соціальну групу сім’ю розглядають у тих випад­ках, коли дослідженню підлягають відносини між індивіда­ми, з яких складається сім’я.У процесі аналізу сім’ї як малої групи доцільно виділити три основні типи характеристик:Характеристики групи взагалі: цілі та завдання сімейної групи, склад і структура сім’ї, її соціально-демографічний склад, групова згуртованість, групова діяльність та характер групової взаємодії сімейної групи, структура влади, комуні­кацій у сім’ї і т.ін.Характеристики зв’язків та відносин сімейної групи з ширшими суспільними системами в межах соціальної струк­тури суспільства. Тут насамперед слід виділити функції сім’ї стосовно суспільства.Цілі, завдання та функції стосовно індивіда, групова ре­гуляція поведінки та взаємодій індивідів у сім’ї, груповий контроль, групові санкції, сімейні цінності, норми та зразки поведінки, включення індивіда в сім’ю, його задоволеність пе­ребуванням у сім’ї та її функціональними вимогами і т. ін.Кожний з цих підходів до вивчення сім’ї має свою специ­фіку. Парадигма соціального інституту орієнтована в основ­ному на зовнішні зв’язки сім’ї, водночас її внутрішні зв’язки досліджуються крізь призму понять, що характеризують ма­лу групу. Сьогодні є достатні передумови для визначення пи­тання про інтеграцію двох зазначених підходів у межах зоб­раження сім’ї як соціальної системи.Понятійний апарат соціології сім’ї включає широке коло понять. Серед них важливо виділити категорії, які відображають основні сторони функціонування сім’ї: об’єктивні і суб’єктивні умови її існування, структура сім’ї, спосіб життя, етапи життєвого циклу та ін.

Виділяють кілька груп об’єктивних умов життя:

• соціально-економічні умови, які характеризують матері­ально-технічну базу сучасного етапу розвитку суспільства, у тому числі рівень розвитку сфери обслуговування; рівень роз­витку дитячих дошкільних закладів; рівень житлового будів­ництва; обсяг та структуру товарообороту; рівень реальних доходів населення; рівень розвитку охорони здоров’я та ме­дичного обслуговування тощо;

• суспільно-політичні умови, які визначають політику ор­ганів державної влади, діяльність профспілок та інших гро­мадських організацій щодо сім’ї;

• соціально-культурні та ідеологічні умови, які характери­зують: а) систему чинних у суспільстві правових, морально-етичних норм, цінностей та ідеалів, зразків діяльності та пове­дінки, що мають нормативний характер стосовно сім’ї, та способи зберігання й розподілу соціальної інформації, со­ціального знання, кількість та доступність закладів культури та культурних цінностей;

• умови, що пов’язані з розподілом населення за демографічни­ми, етнічними, соціально-класовими, професійними, освітніми та соціально-груповими ознаками. У певному розумінні ця гру­па умов тотожна демографічним відносинам, які існують у суспільстві на сучасному етапі його розвитку;

• екологічні умови, які характеризують природно-геогра­фічні (також кліматичні) особливості середовища; ступінь урбанізованості та санітарно-гігієнічні умови життєдіяльності; популяційне насичення середовища.

До суб’єктивних умов життєдіяльності можна віднести соціально-психологічні умови, які характеризують загальний стан свідомості людей, їх ставлення до світу і свого безпосе­реднього оточення: соціальні настанови, інтереси та ціннісні орієнтації у сфері шлюбно-сімейних відносин.Під структурою сім’ї розуміють усю сукупність відносин між її членами, включаючи, крім відносин спорідненості, си­стему духовних, моральних відносин, у тому числі відносини влади, авторитету і т. ін.Спосіб життя сім’ї — це сукупність тих видів життєдіяль­ності, які здійснюються спільно всіма або деякими з членів.Напрями думок сім’ї (сімейна ідеологія) — сукупність цінностей, норм, настанов у сфері сімейного життя.Успішність шлюбно-сімейних відносин. При аналізі сі­мейної діяльності та відносин є потреба в інтегральній харак­теристиці, яка відображає якість такої діяльності і відносин. По-перше, її запровадження дає змогу порівнювати якості шлюбно-сімейних відносин різних макро- та мікроумов у різ­них регіонах, а також у різні моменти часу; по-друге, вона виступає як нормативна модель управління шлюбно-сімей­ними відносинами.Етапи життєвого циклу сім’ї — категорія, яка характери­зує динаміку змін, що виникають у сім’ї від її формування до розпаду.

До основних функції сучасної сім’ї найчастіше відносять: репро-дуктивну, виховну, господарсько-побутову, економічну, первинного соціального контролю, духовного спілкування, соціально-статусну, дозвіллєву, рекреаційну, емоційну, сексуальну, соціального захисту. Основні функції сучасної сім’ї1 Сфера сімейної Суспільні функції діяльності Індивідуальні функції Репродукти-вна Біологічне відтворення суспільства, підтримка та збереження репродуктив-ного здоров’я Задоволення потреби ма-ти дітей, планування їх народження Виховна Формування навичок су-спільного життя. Соціалі-зація молодого поколін-ня. Забезпечення куль-турної неперервності су-спільства, передача но-вому поколінню суспіль-них норм та цінностей Задоволення потреб у ба-тьківстві, контакт із діть-ми, виховання дітей, само-реалізація в дітях. Забез-печення дітям батьківської любові, підтримки. Пере-дача життєвого досвіду від старших індивідів до мо-лодших. Засвоєння моло-дшими індивідами досвіду старших 1Виховний потенціал сім’ї в сучасних умовах: тематична Державна доповідь про становище сімей в Україні за підсумками 2001 року. — К., 2002. — 144 с. Господарсь-ко-побутова Забезпечення фізичного здоров’я членів суспільс-тва. Догляд за дітьми та створення необхідних умов їхнього розвитку Одержання господарсько-побутових послуг члена-ми сім’ї від інших Економічна Економічна підтримка неповнолітніх та непра-цездатних членів суспіль-ства. Створення можли-вості зайнятості членів суспільства через сімейну економічну діяльність Одержання матеріальних засобів одними членами сім’ї від інших (у випадку непрацездатності чи в обмін на послуги). Мож-ливість професійної реа-лізації членів сім’ї у сі-мейному бізнесі, сімей-них підприємствах, ін-ших видах сімейної еко-номічної діяльності Сфера пер-винного соці-ального кон-тролю Моральна регламентація поведінки членів сім’ї у різних сферах життєдія-льності, а також відпові-дальності і зобов’язань у відносинах між подруж-жям, батьками і дітьми, представниками старшо-го і середнього поколінь Формування та підтримка правових і моральних са-нкцій за неналежну пове-дінку і порушення мора-льних норм взаємовідно-син між членами сім’ї Сфера духов-ного спілку-вання Розвиток особистості ко-жного члена сім’ї. Збере-ження та розвиток духов-ного потенціалу суспіль-ства Духовне взаємозбагачен-ня членів сім’ї, зміцнення дружніх основ шлюбного союзу. Забезпечення реалізації духовного потенціалу особистості Соціально-статусна Отримання та надання пе-вного соціального статусу членам сім’ї. Відтворен-ня соціальної структури суспільства. Забезпечення стартових можливостей молодого покоління Задоволення потреб у со-ціальному просуванні. Реалізація соціально-ста-тусних амбіцій одних членів сім’ї завдяки ін-шим Дозвіллєва Організація раціонально-го дозвілля сім’ї та окре-мих її членів. Соціальний контроль у сфері дозвілля Задоволення потреб у спільному проведенні до-звілля, взаємозбагачення дозвіллєвих інтересів 173 Рекреаційна Забезпечення психологі-чного здоров’я членів сім’ї. Психологічна тера-пія членів суспільства Задоволення потреб інди-відів у відпочинку, від-творення фізичних та психологічних сил Емоційна Емоційна стабілізація членів суспільства Задоволення потреб в особистому щасті та ко-ханні. Емоційна підтримка од-них членів сім’ї іншими Сексуальна Регуляція нормативів сек-суальної поведінки. Фор-мування та передавання сексуальної культури, за-безпечення сексуального здоров’я членів суспільства Задоволення сексуальних потреб.