МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДПТНЗ ЧВПУ

Реферат

по дисциплине «Психологія»

на тему:

«стать та особливості професійного вибору»

Студента групи

Шевелева С.Е.

Викладач

Соловьова О.П.

г. Чернігів, 2012

Особливості професійного вибору студентів

Введення 

Вибір професії, або професійне самовизначення - основа самоствердження людини в суспільстві, одне з головних рішень у житті. Проблема професійного самовизначення є актуальною в соціальному і в особистісномуаспектах.  Вибір професії і професійне становлення - це, як правило, тривалий процес, тому що існує безліч зовнішніх і внутрішніх факторів, що визначають прийняття рішення. Вибір на увазі аналіз різних альтернатив, які юнак чи дівчина змушені аналізувати і самостійно, і з допомогою батьків, друзів, наставників, фахівців. 

Професійний вибір студентів 

Для аналізу впливу соціально-психологічних факторів на професійний вибір було проведено дослідження, в якому взяли участь студенти 1-4 курсів спеціальностей «Психологія» і «Природокористування», всього 165 осіб, у віці від 18 до 25 років. З них 60,6% осіб жіночої статі і 39,4% - чоловічої, серед студентів-екологів 39% юнаків і 61% дівчат, а у студентів-психологів 8% юнаків і 92% дівчат.  Для дослідження була спеціально розроблена анкета, завдяки якій вдалося виявити деякі соціально-психологічні фактори, що вплинули на зроблений професійний вибір і на структуру самоставлення студентів. Для більш розгорнутої картини був також використаний тест-опитувальник самоставлення В.В. Столина і С.Р. Пантелєєва. Крім того, у дослідженні були враховані вікові особливості, курс, місце навчання до вступу на дані спеціальності.  Статистична обробка отриманих результатів проводилася за Т-критерієм Стьюдента, Спірмена; факторного та множинного регресійного аналізу за допомогою пакету програм SPSS.  Проведений аналіз дозволив виявити наступні домінуючі фактори. Ці фактори були названі певної латинськоюлітерою за алфавітом, а саме «А» мотивація, «F» (ставлення до обраної спеціальності), «K» (захоплення фаховоюлітературою), «Е» (усвідомленість, самостійність вибору), «N» ( професійне становлення), «I» (сімейне оточення), «С» (зацікавленість обраною спеціальністю), «G» (престижність професії). Такий фактор, як «F» (ставлення до обраної спеціальності), який виявлявся у запропонованій анкеті через категорію «Подобається, цікава, корисна» обирану більшістю, як студентами-екологами, так і студентами-психологами.  Так на 1 курсі - 84% екологів і 100% психологів, на 2курсе - 78% екологів і 90% психологів, на 3 курсі - 76% і 85%, на 4 курсі - 76% і 100% від загального числа респондентів. Причому у студентів-екологів до старшого курсу відсоток знижується в порівнянні з 1 курсом; у студентів-психологів такої тенденції не спостерігається. Інший не менш цікавий чинник «К» (захоплення фаховою літературою) показав, незважаючи на те, що половина студентів читає наукову і популярну літературу з обраної спеціальності за необхідності, на самоінтерес студентів це впливає позитивно: на 1курс - 80%, на 2курсе - 52 %, на 3 курсі - 88%, на 4 курсі - 52% досліджуваних студентів-екологів. У студентів-психологів з необхідності читає тільки 3 курс-55%, на інших курсах переважає інтерес до літератури: на 1 курсі - 60%, на 2 курсі - 62%, на 4 курсі - 53% досліджуваних студентів-психологів.  Таким чином, як у студентів-екологів, так і у студентів-психологів читання фахової літератури з необхідності яскраво виражено на 3 курсі, що може бути пов'язано з кризою 3 курсу «переломним періодом» у навчанні. А ось про фактор «Е» (усвідомленість, самостійність вибору) за отриманими даними можна сказати, що як студенти-психологи, так і студенти-екологи усвідомлено і самостійно зробили вибір майбутньої професії. Так на запитання «Самостійно чи був зроблений вибір, усвідомлено чи що?» На 1 курсі - 84% студентів-екологів відповіли ствердно і 16% - негативно, а у студентів-психологів 95% відповіли ствердно, на 2курсе - 76% студентів-екологів відповіли ствердно і 24% - негативно, у студентів-психологів 86% відповіли ствердно і 14% - негативно, на 3 курсі - 68% студентів-екологів відповіли ствердно і 32%-негативно, у студентів-психологів 70%-позитивно, 30% - негативно; на 4 курсі - 76% студентів-екологів відповіли ствердно і 24% - негативно; студенти-психологи - 95% позитивно. А от при розгляді фактора «G» (престижність професії) отримали дані, що студенти-екологи вважають обрану спеціальність дуже престижною.  Так на 1 курсі - 84% досліджуваних студентів-екологів відповіли ствердно на питання про престижність професії, на 2курсе - 65% студентів-екологів, на 3 курсі - 56%, на 4 курсі - 67%. Причому тільки надійшли, 1 курс, мають найбільш високий показник в порівнянні зі старшими курсами, особливо спірним він виглядає на 3 курсі, де думки розділилися практично, що може бути пов'язано з «кризою 3курса». Для студентів-екологів дуже важливо позитивне ставлення інших щодо їх професійного вибору, так як спеціальність досить таки нова і не завжди ясна для більшості, «не присвяченого» в даний напрямок. У студентів-психологів такої явної вираженості не виявлено.  Також важливо відзначити, що вікова особливість досліджуваних респондентів обох спеціальностей відіграє важливу роль у розвитку їх аутосимпатії, тобто чим старше курс навчання, чим старшою стає людина, відбувається його внутрішній розвиток, вдосконалення, чим більше він усвідомлює своє місце в існуючому світі і чим ближче і вірніше зроблений професійний вибір, тим дружність-ворожість до власного «Я» проявляється ясніше.