Народні та національні ігри «запорожець на січі»

   На  майданчику позначають «Січ» (прямокутник 9 х 6 м). Посередині пересувається «запорожець», який намагається спіймати когось із «куренів» (тих, хто перебігає з одного табору в інший). Спіймані стають "запорожцями” і допомагають у ловах або виходять з гри.

   Для "запорожця” використовують шапку, шаровари.

«У  РІЧКУ ГОП!»

    Дві шеренги стають одна проти одної на віддалі 3-5  метрів. Вчитель подає команду:

-         У річку гоп! – всі стрибають вперед.

-         На берег гоп! – всі стрибають назад.

  Часто вчитель повторює однакову команду декілька разів. У такому випадку всі залишаються на  місці. Наприклад:

-         Урічку гоп! – всі стрибають вперед.

-         У річку гоп! –всі стоять на місці.

  Хто стрибнув, той вибуває з гри. Гра продовжується до останнього гравця.

«Цурки»

     На кілочок забитий  у землю, ставлять паличку, один кінець якої на землі, другий на кілочку. Це – цурка. Другою палицею вдаряють по тому кінці, який на кілочку. Цурка летить. Той, у кого вона злетить подалі,- переможець. 

«Іваночку, покинь схованочку»

Обирається Іванко. Повертається до стіни обличчям. Діти стають гуртом і промовляють:

«Іваночку, Іваночку,  Покинь свою схованочку.  Раз, два, три - кого схочеш,  То злови.»

Діти тікають, Іванко їх ловить.

«Галя по садочку ходила»

П осередині кімнати або майданчика поставлено два стільчика спинками один до одного. На одному стільчику квітка, це - «садок». Діти стоять у колі, одна дитина (Галя) з хусточкою в руках стоїть біля квітки.

На слова:

«Галя по садочку ходила,  Хусточку біленьку загубила,  Ходить по садочку, блукає,  Хусточку біленьку шукає.»

діти йдуть по колу вліво. Галя ходить усередині кола біля квітки і на слово «згубила» залишає хустинку на стільчику, біля квітки, а сама переходить на другу сторону, до сидіння стільчика, й удає, що шукає хустинку. Потім сідає на стілець.  На слова:

«Не журися, Галю - серденько,  Ми знайшли хустинку біленьку,  У садочку, біля малини,  Під зеленим листом тернини.»

діти йдуть по колу вправо і зупиняються. Одна дитина, визначена учителем, підходить до стільчика з квіткою, бере хустинку і промовляє:

«Ти, Галю, хустину не шукай, Хто знайшов, відгадай!»

Якщо Галя, не оглядаючись, відгадає голос дитини, вони міняються місцями. Гра повторюється.

Рухливі та спортивні ігри «палиця, що падає»

Учні утворюють коло і розраховуються по порядку номерів. Перший (ведучий) займає центр кола і ставить вертикально на підлогу гімнастичну палицю, притримуючи її рукою. Тоді голосно називає будь-який номер і відпускає палицю. Названий гравець повинен не дати впасти їй на підлогу. Якщо це йому вдалося, він повертається на своє місце. Той, хто не піймає палицю, міняється ролями. Умови гри можна варіювати.

«Передавання м’яча через центр»

Кожна з двох команд утворює своє коло. Гравці кожного з них розмикаються на відстані витягнутих рук і розраховуються по порядку номерів. Перший номер стає у центр кола з м’ячем у руках. За сигналом він обмінюється м’ячем з другим номером, далі-з третім і т.д. Отримавши м’яч від останнього партнера, ведучий міняється місцями з другим гравцем. Ігровий цикл повторюється, допоки всі не побувають у ролі центрального гравця. Перемагає команда, яка найбільше разів першою закінчувала передавання м’яча.

Передавати м’яч можна завчасно встановленим способом: однією або двома руками, знизу, від грудей, з-за голови; з ударом об землю, волейбольною передачею тощо.