Загальна класифікація нс

Техногенні надзвичайні ситуації можуть бути класифіковані по галузевому принципі - будівництво, транспорт, енергетика, металургія і т.д.

По масштабах наслідків техногенних аварій і катастроф, а також природних явищ НС розділяються на об’єктові, місцеві, регіональні й загальнодержавні.

По характері негативного фактора НС бувають пов'язані з:

а) викидом небезпечних речовин (радіоактивних, ХНР, біологічно небезпечних речовин) в атмосферу.

б) пожежами й вибухами на потенційно небезпечних об'єктах і транспорті.

в) катастрофічними затопленнями при аваріях на гідроспорудах (греблях, дамбах і т.д.)

г) порушеннями систем життєзабезпечення (енергосистеми, інженерні системи, міський транспорт і т.д.)

Надзвичайні ситуації техногенного й природного характеру можуть бути класифіковані по розмірах матеріальних втрат. По оцінці закордонних фахівців шкала матеріальних втрат у НС виглядає в такий спосіб:

- мала техногенна аварія (НС) до 100.000 доларів;

- середня НС - до 1 мільйона доларів;

- більша аварія (НС) - до 10 мільйонів доларів;

- велика НС - до 10 мільярдів доларів.

НС можуть класифікуватися по кількості потерпілих. Причому така класифікація носить і галузевий характер. Наприклад, число загиблих в авіаційній катастрофі, дорожнім зіткненні, аварії морського судна й т.д. У загальному виді цей класифікаційний підхід можна представити в такий спосіб:

- мала НС - число потерпілих від 25 до 100 чоловік, з яких 10 - 15 вимагає госпіталізації;

- середня НС - число потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягає госпіталізації 25-250 чоловік;

- більша НС - потерпілих більше 1000 чоловік, підлягає госпіталізації більше 250 чоловік.

Надзвичайні ситуації з погляду класифікації природних аномальних явищ (стихійні лиха) можна розділити на три основні групи:

- НС, обумовлені ендогенними процесами (землетруси, активізація тектонічних процесів по лініях розламів, грязьова вулканізація);

- НС, пов'язані з екзогенними процесами (селі, зсуви, обвали, карстові провали, просідання ґрунтів);

- НС гідрометеорологічного характеру (суховії, посухи, пилові бури, сніжні лавини й замети, повені, шторми, смерчі, зливи, град й т.д.).

Надзвичайні ситуації будь-якого характеру можна також класифікувати по динаміці розвитку й тривалості впливу, на населення й територію.

По динаміці розвитку виділяються:ь раптові (практично миттєві) НС (вибухи ВР, газоповітряних сумішей, транспортна аварія); що повільно розвиваються - характеризуються процесами повільного накопичення (акумуляції) небезпечного фактора (утворення пилового й хімічного смогу, підвищення концентрації алергенів в атмосфері, торф'яні пожежі); швидко розвиваються (аварії з викидом ХНР, пожежі).

По тривалості негативного впливу небезпечного фактора надзвичайні ситуації можна розділити на одномиттєві, при виникненні яких населення реагує на наслідки небезпечного явища – землетрус, вибух, лавина й т.п. і тривалої дії – епідемії, паводок і т.п.

Структура класифікації нс в Україні

У законодавстві України обумовлені «Загальні ознаки градації НС відповідному рівню за критеріями розміру заподіяних або очікуваних економічних збитків». Визначено граничні загальні ознаки по яких НС може бути віднесена до того або іншого рівня реагування і є відправною крапкою діяльності системи повсякденного керування й органів постійного керування по реагуванню на НС.

Виділяється шість позицій галузей або напрямків життєдіяльності, для кожної з яких визначені загальні ознаки віднесення НС до якого-небудь рівня реагування: сільське господарство; лісове господарство; рекреаційні, заповідні території; об'єкти особливого природоохоронного значення; водоймища; матеріальні об'єкти інфраструктури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства; населення (персонал підприємств і установ, мешканці житлових будинків, пасажири транспортних засобів і т.д.)

Положенням про Класифікації НС в Україні визначені чотири рівні надзвичайних ситуацій: НС загальнодержавного рівня; НС регіонального рівня; НС місцевого рівня; НС об'єктового рівня.

До загальнодержавного рівня ставляться НС, що розвиваються на території двох і більше областей, АРК, Києва, Севастополя або загрожують трансграничним поширенням, а також у випадках, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (АРК, Києва, Севастополя), але не менш одного відсотка витрат, що відповідає бюджету.

До регіонального рівня ставляться НС, що виникають на території двох і більше адміністративних районах (міст обласного підпорядкування) області, АРК, м. Києва, Севастополя або загрожують поширенням на територію сусідніх областей України, а також у випадку, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості окремого району (міста обласного підпорядкування), але не менш одного відсотка обсягу витрат, що відповідає бюджету.

До місцевого рівня ставляться НС вихідні за межі потенційного об'єкта, що загрожують розширенням ситуації і її вторинних факторів на навколишнє середовище, сусідні населені пункти, інженерні споруди, а також у випадках, коли для їхньої ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси в обсягах, що не перевищують власні можливості потенційно небезпечних об'єктів, але не менш одного відсотка обсягу витрат відповідного бюджету. До місцевого рівня ставляться також НС, що виникають на об'єктах житлово-комунальної сфери й інших об'єктів, що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об'єктів.

До об'єктового рівня ставляться всі НС не попадають під перераховані вище визначення.

Виходячи із причин походження аварійних подій, які можуть привести до НС на території України розрізняють:

- НС техногенного характеру - транспортні аварії (катастрофи), пожежі, вибухи на вибухонебезпечних об'єктах або їхній погрозі, аварії з викидами (погрозою викиду) небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруджень і будівель, аварії на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на дамбах, греблях і т.п.

- НС природного характеру - небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські й прісноводні явища, деградація ґрунтів і надр, природні пожежі, зміни стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масова поразка сільськогосподарських рослин шкідникам і хворобами, зміна стану водних ресурсів біосфери й т.п.;

- НС соціально-політичного характеру, пов'язані із протиправними діями терористичного й антиконституційного напрямку: здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення й утримання важливих об'єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв'язку й телекомунікації, напад або замах на екіпаж повітряного або морського судна), викрадення (спроба викрадення) або знищення суден, захоплення заручників, установка вибухових пристроїв у громадських місцях, викрадення або захоплення зброї, виявлення застарілих боєприпасів і т. п.

- НС військового характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масової поразки й звичайних засобів поразки, під час яких виникають вторинні фактори поразки населення, внаслідок руйнування атомних і гідроелектростанцій, складів і сховищ, радіоактивних і токсичних речовин і т.п.