Група відновлення:
а)
рекреаційно-лікувальні заняття;
б)
рекреаційно-оздоровчі заняття.
група
розвитку:
а)
рекреаційно-спортивні заняття;
б)
рекреаційно-пізнавальні заняття.
Стійка
комбінація рекреаційних занять, що
повторюється за певний проміжок часу
отримала назву циклу
рекреаційної діяльності.
Можна
виділити цикли відпуску, життєвий цикл,
цикл, що характерний для певної вікової
градації (дитинство, юність, зрілість..)
і ін.
Цикли
РД можна розрізняти за їх функцією і
технологією: лікувальні, оздоровчі,
спортивні і пізнавальні.
Послідовність
елементарних рекреаційних занять із
фіксованою тривалістю та інтенсивністю
називається рекреаційним
режимом.
Рекреаційні
цикли, поєднуючись у різних комбінаціях,
утворюють рекреаційні
кластери. Наприклад, до
спортивно-оздоровчого кластера входять
спортивне, медичне, транспортне, побутове,
розважальне обслуговування рекреантів,
кожне з яких виступає як рекреаційний
цикл.
Звідси
рекреаційне
районування
– це поділ території на таксономічні
одиниці, що відрізняються між собою
рекреаційною спеціалізацією, структурою
рекреаційних ресурсів і особливостями
їх використання та охорони. В його
сучасному вигляді даний термін був
сформульований лише в 90 – х рр. ХХ ст.
Рекреаційне
районування базується на загальногеографічних
принципах:
Конструктивність
– мета районування, яка визначає вибір
районоутворюючих ознак;
Об’єктивність,
яка передбачає чіткість критеріїв;
Багатоаспектність,
яка вимагає комплексного аналізу;
Ієрархічність
– поділ території на різні таксони
(регіон, райони, підрайони тощо);
Єдність
з адміністративно-територіальним
поділом.
