ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРИ ВНАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря на промислових підприємствах

1. Основи формування твердих і рідких забруднювачів атмосферного повітря

2. Основи формування промислових паро - і газоподібних забруднень атмосфери

3. Забруднення атмосфери викидами машинобудівних підприємств

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря деревообробними підприємствами

Розділ 2. ЗАБРУДНЕННЯ ГІДРОСФЕРИ ВНАСЛІДОК ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ

2.1. Формування стічних вод

2.2. Забруднення стічних вод машинобудівними підприємствами

2.3. Забруднення стічних вод деревообробними підприємствами

2.4. Забруднення стічних вод целюлозно-паперовими підприємствами

2.5. Забруднення стічних вод підприємствами мікробіологічної, харчової та легкої промисловостей

Розділ 3. ЗАХИСТ ГІДРОСФЕРИ ТА АТМОСФЕРИ ВІД НЕГАТИВНОЇ ДІЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

3.1. Основні способи очищення стічних вод

3.2. Розробка технології очищення стічних вод від шкідливих компонентів

3.3. Характеристика існуючих методів, способів та обладнання для очищення атмосферного повітря від газопилових викидів

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Вступ

Людство планети Земля перебуває перед загрозою екологічної катастрофи. Забруднення атмосфери, гідросфери, отруйними газами, пилом, що виділяються промисловими підприємствами, створює загрозу для здоров’я не тільки теперішнього, але й майбутніх поколінь, наносить величезні матеріальні збитки, негативно впливає на зміну природних умов як окремих регіонів, так і Землі в цілому. Статистика [1] свідчить, що нині промисловими підприємствами всього світу лише в атмосферу щорічно викидається 15 млн т вуглекислого газу, більше 300 млн т окису вуглецю, 160 млн т сірчаного газу, 250 млн т пилу тощо. Наприклад, підприємства деревообробної промисловості України щорічно викидають в атмосферу понад 224 тис. т шкідливих речовин, з них лише 50 % вилучається і знешкоджується.

Негативний вилив різних підприємств на природне середовище називають ще антропогенним впливом.

Отже, антропогенне забруднення НС спричиняється насамперед роботою промислових, сільськогосподарських підприємств, а також підприємств енергетики, автотранспорту тощо, що може призвести до таких негативних наслідків:

— перевищення гранично допустимих концентрацій (ГДК) багатьох токсичних речовин у містах і населених пунктах;

— утворення “смогу” і кислотних дощів;

— поява “парникового ефекту”, підвищення середньої температури Землі з подальшим затопленням частини суші та порушенням біоциклів екосистем.

Розділ 1 забруднення атмосфери внаслідок діяльності підприємств

1. Основні джерела забруднення атмосферного повітря на промислових підприємствах

На металургійних підприємствах, які є важливим джерелом забруднення атмосфери, проводяться численні операції на стадіях агломерації, в доменних печах, в електродугових печах, кисневих конвертерах в ливарних, коксових та інших виробничих об’єктах, які вносять свій вклад у забруднення повітря. Цементні виробництва потребують близько 20 технологічних процесів (розмелювання, висушування, подрібнення, нагрівання в печах, охолодження в баштах, транспортування на стрічкових конвеєрах, транспортування готового продукту тощо), що супроводжуються забрудненням повітря, причому кожен з них має особливості і створює власні технічні проблеми.[2]

Найбільш складними технологічними блоками є хімічні підприємства. На одному заводі ряд виробничих процесів може спричинити викиди різних забруднюючих речовин, включно з газоподібними (наприклад, при виробництві азотної, сірчаної кислот, віскози та добрив, а також теплової енергії в котельнях.

У додатку 1.1 наведена загальна класифікація найпоширеніших промислових виробництв, які є значними забруднювачами атмосферного повітря [6].

1.1.1. Основи формування твердих і рідких забруднювачів атмосферного повітря

Численні дослідження вчених-екологів засвідчують, що зі всієї кількості забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, близько 90 % становлять газоподібні речовини і близько 10 % — тверді та рідкі частинки.

За оцінками вчених, в атмосферу всього потрапляє близько 3 х т газоподібних, рідких і твердих забруднювальних речовин. Зараз на частку людської діяльності припадає близько 10 % від цієї кількості.

З інтенсивним розвитком промисловості кількість шкідливих викидів в атмосферу може збільшитися в декіль-ка разів.

В індустріально розвинених країнах, таких як США, Англія, Німеччина, Японія та ін. кількість викидів в атмосферу забруднюючих речовин у цей час становить від 350 до 1000 кг за рік на одну особу. В 2010 році річні викиди шкідливих речовин в атмосферу, за прогнозами вчених, можуть сягнути приблизно 10⁹ т.

Характеристика викидів забруднюючих речовин, які відносяться лише до антропогенних джерел, зокрема, в промислових підприємствах.

Викиди шкідливих речовин в атмосферу можна поділити на чотири групи: тверді, рідкі, теплові та парогазоподібні.

Причини утворення твердих речовин (виробничий пил) залежать від типу виробничого процесу та його характеру.

а) механічна обробка різних речовин (буріння, розрівнювання, заповнення, подрібнення, розмелювання, полірування тощо),

б) транспортування сипких матеріалів (навантажувально-розвантажувальні процеси, просіювання, змішування тощо).

Одним із значних джерел викидів твердих речовин в атмосферу є металургійна промисловість, зокрема виробництва сирого чавуну (агломерація і доменні печі), сталі (кисневі конвертори та тандем-печі або двополюсні печі), феросплавів, ливарні дільниці та вагранки, коксові установки або генератори.

Основним небезпечним виділенням з доменних печей є колошниковий газ і доменний шлак, в яких є значна кількість пилу.[2]

Гранулометричний склад і концентрація та хімічний склад пилу в доменних газах суттєво відрізняється й залежить від фізичних і хімічних властивостей застосованої сировини. Кількість пилу, що утворюється в доменних печах, становить від 20 до 300 кг/т сирого чавуну або від 2 до 30 % його виробництва. Концентрація пилу змінюється від 10 до 20 мг/м³. Хімічний склад пилу в процесі агломерації: 50 % заліза, по 10 % оксидів кремнію, кальцію та алюмінію, приблизно по 2 % вуглецю, сірки та оксиду магнію. Найбільшим джерелом виділення пилу на металургійних підприємствах є електродугові печі. З джерел літератури відомо, що на 1 т виробленої сталі виділяється 5 - 9 кг пилу.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАБРУДНЕНЬ

Виділення твердих і рідких забруднень переважно базується з аналогічними принципами. їх, як правило, об’єднують у групу забруднень у вигляді “частинок”.

Рідкі забруднення (туман, краплі) утворюються:

а) при конденсації випарів;

б) при розпилюванні або розтіканні рідин;

в) у результаті хімічних або фотохімічних реакцій.

Пари можуть конденсуватися внаслідок охолодження в суміші з повітрям або іншим неконденсованим газом. Залежно від точки плавлення конденсованих речовин утворюються рідкі або інколи тверді частинки. Рідина знаходиться в рівновазі з парою при певній температурі й тиску. Якщо парціальний тиск пари в газі перевищує зрівноважуючий парціальний тиск насиченої пари при однаковій температурі, то вважають, що пара перенасичена. При досягненні критичного ступеня перенасичення починається конденсація. Пари речовин в газах конденсуються в основному на дрібнодисперсних пилових частинках унаслідок дії іонів, що знаходяться в атмосфері.

Теплові викиди трапляються під час спалювання, обпалювання, сушіння, плавлення, конденсування, карбонізації, газифікації, дистиляції тощо.