- •Спеціальності 7.070904 –"Землевпорядкування
- •Вихідні дані до виконання лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № I-1 визначення добових витрат води
- •Сельбищна зона
- •Господарчо-питне водоспоживання населення
- •Промислова зона
- •Місто в цілому ( сельбищна та промислова зони )
- •Лабораторна робота № I-2
- •Сельбищна зона
- •Лабораторна робота № іі-1 визначення витрат дощових вод
- •Лабораторна робота № іі-2
- •Розрахункова таблиця щодо визначення стоків побутових вод
- •Лабораторна робота № іі-3 визначення витрат від промислових підприємств
- •Kw1hr, Kw2hr – коефіцієнти погодинної нерівномірності водовідведення:
- •Визначення технологічних, господарчо-побутових та душових стічних вод
- •Практичне заняття № ііі-1
- •Практичне заняття № ііі-2
- •Середні погодинні витрати води
- •Практичне заняття № ііі – 4 Розрахунок водопідігрівачів та акумуляторів
- •IV. Газопостачання
- •V. Вентиляція
Практичне заняття № ііі-2
Гідравлічний розрахунок теплових мереж
Розрахункові витрати мережевої води для визначення діаметрів труб у водяних теплових мережах при якісному регулюванні відпуску теплоти слід визначати окремо для опалення, вентиляції та гарячого водопостачання за формулами, наведеними в п. 5.2 [10], з наступним сумуванням цих витрат за формулами, наведеними в п. 5.3 [10].
Розрахункові витрати води, кг/год., слід визначати за формулами:
а) на опалення
; (ІІІ. 9)
б) на вентиляцію
; (ІІІ. 10)
в) на гаряче водопостачання в відкритих системах теплопостачання:
середній
; (ІІІ. 11)
максимальний
; (ІІІ. 12)
г) на гаряче водопостачання в закритих системах теплопостачання:
середні, при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів
; (ІІІ. 13)
максимальні, при паралельній схемі приєднання водопідігрівачів
; (ІІІ. 14)
середні, при двоступеневих схемах приєднання водопідігрівачів
; (ІІІ. 15)
максимальні, при двоступеневих схемах приєднання водопідігрівачів
. (ІІІ. 16)
У формулах (ІІІ. 9) – (ІІІ. 16):
Q0 max - максимальний тепловий потік на опалення при t0 , Bm;
Qυ max - максимальний тепловий потік на вентиляцію при t0 , Bm;
Qhm - середній тепловий потік на гаряче водопостачання в середню добу за
тиждень в опалювальний період Bm;
Qhmax - максимальний тепловий потік на гаряче водопостачання за добу найбільшого водоспоживання за період із середньодобовою температурою зовнішнього повітря 8 ºС і менше (опалювальний період), Bm;
τ1 - температура води в подаючому водопроводі теплової мережі при розрахунковій температурі зовнішнього повітря t0 , ºС;
τ2 - те саме, в зворотньому трубопроводі теплової мережі, ºС;
th - температура води, що надходить у систему гарячого водопостачання споживачів, ºС;
τ1' - температура води в подаючому трубопроводі теплової мережі в точці зламу
графіка температури води, ºС;
τ2' - те саме, в зворотньому трубопроводі теплової мережі після системи
опалення будівель, ºС;
τ3' - температура води після паралельного включення водопідігрівача гарячого
водопостачання в точці зламу графіка температур води; рекомендується
приймати τ13 = 30 ºС.
Примітка: з навчальною метою дозволяється приймати Q0 max = Q10 max , Qυ max = Q1υ max , Qhm = Q1hm , Qh max = Q1h max , із попереднього практичного заняття; аналогічно приймається значення tс.
Сумарні розрахункові витрати мережевої води, кг/год., у двотрубних теплових мережах у відкритих і закритих системах теплопостачання при якісному регулюванні відпуску теплоти слід визначати за формулою (17) [8]
Gd= G0 max + Gυ max + K3 · Gihm ,
де K3 - коефіцієнт, що враховує долю середніх витрат води на гаряче водопостачання при регулюванні за навантаженням опалення, слід приймати за табл. 2 [8] (див. додаток 7). При регулюванні за суміщеним навантаженням опалення та гарячого водопостачання коефіцієнт Кз приймається рівним 0.
Практичне заняття № ІІІ-3
Режим, норми споживання та розрахункові витрати гарячої води й тепла
Робота системи гарячого водопостачання тісно пов’язана із системою холодного водопостачання. Графік споживання гарячої води аналогічний графіку споживання холодної вод. Максимальне споживання в житлових будинках спостерігається з 20 до 23 год. в суботні, вихідні та передсвяткові дні. В промислових будівлях пік споживання гарячої води припадає на першу годину після закінчення зміни, коли робітники приймають душ, умиваються і т. ін. У зв’язку з тим, що гарячою водою користуються рідше, ніж холодною, коефіцієнт нерівномірності в цих системах вище, ніж у холодному водопостачанні.
Система гарячого водопостачання в основному працює в режимі водорозбору, тобто подає воду споживачу. У більшості систем для підтримки розрахункової температури (50 – 60 ºС) передбачається робота системи в режимі циркуляції. Ці режими звичайно не співпадають у часі. Але в системах з більшою протяжністю трубопроводів тепловитрати можуть бути значними, що виникає потреба вводити циркуляцію і при водорозборі.
Норми витрат гарячої води в житлових будівлях визначаються ступенем благоустрою будівель, видом використовуваного санітарно-технічного обладнання, способом приготування і роздачі води і т. ін. У виробничих системах норми водоспоживання визначаються вимогами технологічного процесу.
В зв’язку з тим, що споживач використовує воду із системи гарячого водопостачання звичайно для змішування її з холодною водою й отримання води заданої температури, витрати гарячої води із системи залежить також і від її температури: чим вище температура, тим менші витрати, і навпаки.
Норми витрат води погодинні qТЗгод. витр., л/(люд. – год), і добові qТЗдоб. витр,, л/(люд. – доба), для середньої температури у водорозбірних стояках tТЗ= 55 ºC наведені в додатках 1 і 2 [10] (див. додатки 8 і 9). При tТЗ= 65 ºC (в системах з безпосереднім водорозбором) норми слід приймати з коефіцієнтом 0,85.
Розрахункові витрати води в розподільних трубопроводах визначаються за тією самою методикою, що і витрати холодної води, з використанням вихідних даних для систем гарячого водопостачання (див. додатки 8 і 9).
Добові витрати води залежать від норм водоспоживання qТЗдоб. витр. і кількості споживачів Nспож., м3/доба
qТЗдоб.= qТЗдоб. витр.·Nспож./ 1000, (ІІІ. 1)
де 1000 – перевідний коефіцієнт літрів у м3.