- •Правила техніки безпеки при роботі в хімічній лабораторії
- •Зразкова тиматика лабораторних занять
- •ТемаI. Визначення концентрації водневих іонів. Виготовлення буферних розчинів і вивчення їх властивостей.
- •Лабораторне робота№1 Дослід 1. Визначте концентрацію водневих іонів (рН) у воді і водних розчинах кислот і лугів за універсальним індикатором.
- •Дослід2. Визначте концентрацію водневих іонів (рН) у воді і водних розчинах кислот і лугів рНметром.
- •Дослід9. Вплив розбавлення буферної суміші на її рН і буферну ємність.
- •Колоїдні розчини.
- •Високомолекулярні з’єднання (ліофільні системи).
- •Лабораторна робота №2
- •Дослід4. Одержання розчину желатину.
- •Тема III. Біоактиватори – ферменти і вітаміни.
- •Будова ферментів
- •1. Водорозчинні вітаміни.
- •2 Жиророзчинні вітаміни.
- •Властивості ферментів.
- •Тканинне дихання (біологічне окислення)
- •Лабораторна робота
- •Розпад білів в шлунково-кишкового тракті.
- •Проміжний обмін білку
- •Синтез амінокислот.
- •Лабораторне заняття.
- •Хроматографії на папері.
- •І Моносахариди
- •Іі. Дисахариди
- •Ііі. Полісахариди (вкажіть мономери, тип зв’язку і біологічну роль)
- •Регуляція основних перетворень вуглеводів
- •Лабораторне заняття
- •Класифікація ліпідів
- •Проміжний обмін жиру
Лабораторна робота
Робота 1. Вплив рН середовища на активність ферментів.
Сильний вплив на активність ферментів має рН середовища. Для оптимальної дії кожного ферменту рН буває різним. Переміщення рН в кислу або лужну сторону змінює ступінь дисоціації білка-носія. Це супроводжується переміщенням активного центру в молекулі ферменту, що відбивається на його активності.
В три пронумеровані пробірки налити по 5 мл фосфатної буферної суміші з різними значеннями рН. В кожну пробірку добавити по 3 мл 1%-вого розчину крохмалю і 1 мл розбавленої слини. Для одержання розбавленої слини, в якій є фермент амілаза, після двохкратного полоскання рота дистильованою водою, набрати в рот 20 мл дистильованої води, полоскати 1,5 – 2,0 хвилини. Суміш слини і води вилити із рота в колбочку. Суміш містить амілазу. Через кожні 3 хвилини із пробірки №2 відбирати по 1 мл і робити пробу з йодом на наявність крохмалю. Як тільки проба з йодом стане негативною, добавити 1 – 2 краплі йоду в 1 і 3 пробірки для того, щоб упевнитися, що в цих пробірках гідроліз крохмалю амілазою пройшов не до кінця. Дані досліду занесіть у таблицю і зробіть висновок, при якій величині рН активність амілази найбільша
№ пробірок |
І |
ІІ |
ІІІ |
рН буферної системи |
5,6 |
6,8 |
8,1 |
Активність ферментів |
|
|
|
Робота 2. Термолабільність ферментів.
Активність ферментів сильно залежить від температури. Для кожного ферменту існує оптимальна температура, при якій фермент найбільш активний. Зниження температури супроводжується зменшенням ферментної активності, а нагрівання до 70оС незворотньо ін активує їх.
№ пробірки |
Температура |
Реакція з Феленговою рідиною |
Проба з йодом |
1 |
1000 |
|
|
2 |
00 |
|
|
3 |
380 |
|
|
В 3 пробірки налити по 4 мл 1%-вого розчину крохмалю, добавити по 1 мл розчину слини і добре перемішати. Першу пробірку прокип’ятити на протязі 3-4 хв., другу поставити на лід, а третю – на водяну баню з температурою 380С. Через 20 хвилин вміст кожної пробірки розділити наполовину. З першою частиною провести реакцію з рідиною Феленга (до розчину добавити 1 мл рідини Фелінга, нагрівати майже до кипіння), яка є якісною реакцією на альдегідну групу; з другою – пробу з йодом (якісна реакція на крохмаль). Результати записати в таблицю, зробити висновки.
Робота 3.Специфічність дії ферментів на прикладі амілази і сахарози.
Амілаза каталізує гідроліз крохмалю, сахароза не каталізує гідроліз крохмалю.
В три пробірки налити піпеткою: в першу – 5 мл розчину крохмалю і 5 мл розчину амілази; в другу – 5 мл розчину крохмалю і 5 мл розчину сахарози; в третю (контроль) – 5 мл розчину крохмалю і 5 мл дистильованої води.
Вміст у всіх трьох пробірках перемішати струшуванням і поставити на 5 хв на водяну баню (370 - 400). Потім із кожної пробірки взяти (на годинникове скло) по декілька крапель розчину, охолодити і добавити по одній краплі розчину йоду. Крохмаль з йодом дасть сине забарвлення. Продукти гідролізу крохмалю з йодом не дають синього кольору.
вміст пробірок
проба |
|
|
|
йод |
|
|
|
Дайте пояснення одержаним результатам.
Робота 4.Вплив активаторів і інгібіторів на активність ферменів.
Різні речовини органічної і не органічно природи можуть впливати на швидкість ферментативного каталізу. Їх поділяють на активатори і інгібітори (паралізатори). Дії цих речовин можуть бути оборотними і не оборотними. Дуже важливу роль в активуванні ферментних систем грають гормони – специфічні речовини, які виробляються ендокринними залозами. Власне вони регулюють активність ферментів, керують складними процесами обміну речовин.
Вплив іонів міді і натрію на активність амілази можна спостерігати таким чином. В три пробірки налити по 2 мл 1%-вого розчину крохмалю і по 1 мл розбавленої слини. Після цього в пробірку № 1 добавити 1 мл води, в другу – 1 мл 1%-вого NaCl, а в третю – 1 мл 1%-вого CuSO4. Пробірки поставити на водяну баню при 380С, через 15 хв. охолодити під краном і провести пробу з йодом.
вміст пробірок
проба |
|
|
|
йод |
|
|
|
Зробіть висновок про вплив іонів натрію і міді на активність амілази.
Робота 5. Дія каталази
При окисно-відповідних реакціях, які супроводжуються вивільненням енергії, утворюються перекис водню, який являється сильною клітинною отрутою. Для руйнування перекису водню в тканинах існує особливий фермент – каталаза.
Під дією каталази перекис водню розпадається до води і молекулярного кисню. Каталаза входить в склад еритроцитів крові.
2H2O2—→2H2O+O2
В пробірку налити 3-4 мл 2%-вого розчину перекису водню і добавити 2-3 краплі розчину крові. Спостерігається бурхливе виділення молекулярного кисню.
Заняття 4. Хімія і обмін білків.
Перш ніж приступити до вивчення обміну білкових тіл, потрібно згадати будову білкових молекул і амінокислот.
До складу білків входять наступні основні амінокислоти: гліцерин, алаїн, серін, цистеїн, треонін, метіонін, валінміцин, ізолейцин, аспарагінова і глютамінова кислоти, аспарагін, глютамін,лізін,аргінін,фенілаланін,тірозін, триптофан, гістідін, пролін, оксипролін. Напишіть структурні формули указаних амінокислот, розподіліть їх за відповідними групами:
моноаміномонокарбонові кислоти:
моноамінодикарбонові кислоти:
діамінокарбонові кислоти:
ароматичні амінокислоти:
гетероциклічні амінокислоти:
аміди амінокислот (аспарагін, глютамін):
Укажіть, на основі чого амінокислоти поділяються на замінні і незамінні ___________
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Вищезгадані амінокислоти розподіліть в відповідні групи:
а) незамінні _______________________________________________________________
________________________________________________________________________________
б) замінні _________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Напишіть формулу амінокислоти орнітіна, яка відіграє важливу роль в азотисту обміні, але в склад білків не входить.
Розберіться у властивостях амінокислот, докажіть їх відповідними реакціями. Амінокислоти амфотерні, тому вони можуть реагувати (напишіть дані реакції):
а) з NaOH
________________________________________________________________________________
б) з HCl
________________________________________________________________________________
Амінокислоти дисоціюють в:
а) лужному середовищі як кислоти
________________________________________________________________________________
б) кислому середовищі як основи
________________________________________________________________________________
В молекулі білку амінокислоти зв’язані між собою пептидними зв’язками за рахунок виділення молекул води із двох молекул амінокислот. Причому гідроксил відщеплюється від карбоксилу однієї амінокислоти, а водень із аміногрупи – іншої амінокислоти.
Напишіть утворення дипептиду із валіна і сиріни і дайте йому назву.
Молекули білку характеризуються первинною, вторинною, третинною і четвертинною структури:
а) первинна _______________________________________________________________
________________________________________________________________________________
б) вторинна _______________________________________________________________
________________________________________________________________________________
в) третинна ________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
г) четвертинна _____________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Білки бувають повноцінні і неповноцінні. Поясніть ці поняття і приведіть прикладом повноцінних і неповноцінних білків.
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
Крім того, білки поділяються на протеїни і протеїди. Дайте пояснення цим поняттям і приведіть приклади:
а) протеїни ________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
б) протеїди ________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________
________________________________________________________________________________