12.Форми реструктуризації підприємства

Форми реструктуризації:

1)Реструктуризація виробництва передбачає внесення змін до організаційної та у виробничо-господарськоїсфери підприємства з метою підвищення його рентабельності та конкурентоспроможності:

- зміна керівництва підприємства:

- упровадження нових, прогресивних форм та методів управління;

- диверсифікація асортименту продукції;

- поліпшення якості продукції;

- зменшення витрат на виробництво;

- скорочення чисельності зайнятих на підприємстві.

2)Реструктуризація активів :

- продаж частини основних фондів;

- продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо;

- продаж окремих підрозділів підприємства;

- зворотний лізинг;

- реалізація окремих видів фінансових вкладень;

- рефінансування дебіторської заборгованості.

3)Фінансова реструктуризація пов’язана зі зміною структури й розмірів власного та позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства.

- реструктуризація заборгованості перед кредиторами;

- одержання додаткових кредитів;

- збільшення статутного фонду;

- заморожування інвестиційних вкладень.

4) Корпоративна реструктуризація (реорганізація) передбачає реорганізацію підприємства, що має на меті змінити власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб і (або) нову організаційно-правову форму діяльності:

- часткову або повну приватизацію;

- поділ великих підприємств на частини;

- виокремлення з великих підприємств тих чи інших підрозділів, зокрема об’єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів;

- приєднання до інших чи злиття з іншими, потужнішими підприємствами.

13. Сутність та функції банкрутства

Банкрутство — це визнана арбітражним судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури. Суб’єктом банкрутства вважається боржник, неспроможність якого ви- конати свої грошові зобов’язання встановлена арбітражним судом. Функції банкрутства:

• запобігати непродуктивному використанню активів підприємств;

• реабілітувати підприємства, які опинилися на межі банкрутства, маючи значні резерви для успішної фінансово-госпо­дарської діяльності в майбутньому. Така реабілітація передбачає фінансову санацію (реорганізацію);

• сприяти якнайповнішому задоволенню претензій кредиторів.

Справа о банкрутстві збуджується господарським судом, якщо безсуперечні вимоги кредиторів до боржника складають не менше ніж 300 мінімальних розмірів заробітної плати та не були задоволені боржником на протязі 3 місяців після встановленого для їх уплати строку.

14. Види банкрутства .Їх характеристика

1. Реальне банкрутство – характеризує повну нездатність підприємства возобновити у майбутньому свою фінансову стійкість та платоспроможність у наслідок реальної втрати використаного капіталу.

2. Технічне банкрутство – неплатоспроможність підприємства викликана значною величиною простроченої дебіторської заборгованості.

3. Умисне банкрутство — це свідоме доведення суб’єк­та підприємницької діяльності до стійкої фінансової неплатоспроможності, яка виникає внаслідок того, що власник або посадова особа підприємства з корисливих міркувань вдається до протиправних дій або не виконує чи неналежно виконує свої службові обов’язки, завдаючи істотної шкоди державним або громадським інтересам чи законним правам власників і кредиторів.

4.необачне банкрутство –це результат неефективної праці та проведення ризикових операцій.

5.Нещасне банкрутство – не зі своєї провини, а внаслідок стихійних, бойових дій та інше.

6. Приховане банкрутство - навмисне приховання факту стійкої фінансової неспроможності через подання недостовірних даних, якщо це завдало матеріальних збитків кредиторам, карається позбавленням волі на строк до двох років або штрафними санкціями до 300 мінімальних розмірів зарплати з позбавленням права здійснювати певну діяльність протягом п’яти років.

7. Фіктивне банкрутство - що полягає в явно неправдивій заяві громадянина — засновника або власника підприємства, а також посадової особи певного підприємства про фінансову неспроможність виконання зобов’язань перед кредиторами та бюджетом, карається штрафом від 300 до 500 мінімальних зарплат з позбавленням права здійснювати відповідну діяльність до 5 років.