15. Основні завдання,методи,джерела збільшення(зменшення) статутного фонду підприємства

Функції статутного фонду:

• заснування та введення підприємства в дію

• відповідальності та гарантії

• забезпечення життєдіяльності підприємства

• фінансування та забезпечення ліквідності

• забезпечення незалежності

• база для нарахування дивідендів

Головні цілі збільшення статутного фонду:

• модернізація чи розширення виробництва

• реалізація інвестиційного проекту

• поліпшення ліквідності та платоспроможності

• придбання корпоративних прав інших підприємств

• поглинання чи прид­бання контрольного пакета інших підприємств

• виконання вимог щодо мінімального розміру статутного фонду

Методи збільшення статутного фонду:

• збільшення кількості акцій існуючої номінальної вартості. Джерела збільшення статутного фонду:

а) додаткові вклади засновників та власників; б) реінвестування прибутку або власних коштів підприємства створених за рахунок прибутку; в) індексація основних фондів.

- збільшення номінальної вартості акцій. Джерела збільшення статутного фонду: а) додаткові вклади власників корпоративних прав; б) за рахунок індексації основних фондів

- обмін облігацій на акції. Статутний фонд збільшується на загальну номінальну вартість облігацій конверсіонного займу, які обмінюються на акції той же номінальній вартості.

Головні цілі зменшення статутного фонду:

• санація балансу

• одержання санаційного прибутку

• підвищення ринкового курсу акцій

• згортання діяльності

• концентрація капіталу в руках активних власників

• приведення у відповідність обсягів власного капіталу та майна

Методи зменшення статутного фонду:

• зменшення номінальної вартості акцій, тобто динамінація. Використання цього метода означає здійснення емісії акцій по новій номінальній вартості після чого старі акції обмінюються на нові.

• Зменшення кількості акцій існуючої номінальної вартості.

16.Характеристика методів оцінювання вартості майна підприємства.

Три методи оцінювання вартості майна:

- метод балансової вартості;

- метод ринкової вартості;

- метод капіталізованої вартості.

Метод балансової вартості базується на використанні відбитої в бухгалтерському балансі підприємства інформації про вартість активів. Оцінюванні за відновною вартістю активів. Як правило, цим методом оцінюють вартість основних засобів. Він базується на показниках первісної вартості активів, ступеня їх зносу та індексації. Первісна вартість основних засобів — це вартість окремих об’єктів основних фондів, за якою їх було взято на баланс підприємства. Відновна вартість — це вартість відтворення об’єкта оцінювання на дату оцінювання, яка визначається множенням первісної вартості активів на коефіцієнт індексації, установлений Держкомстатом. Реальна вартість матеріальних та нематеріальних активів характеризується їх залишковою вартістю, яка визначається як різниця між їх відновною (первісною) вартістю та проіндексованою сумою зносу. Головний недолік цього методу полягає в тому, що на практиці балансова вартість активів майже ніколи не відповідає їх ринковій вартості.

Метод витрат доцільно застосовувати насамперед у разі оцінювання вартості основних засобів. Цей метод, ґрунтується на визначенні відновної вартості активів. Але відновна вартість тепер визначається на підставі інформації про вартість відтворення майна в існуючому вигляді в ринкових цінах на момент оцінюванняОб’єкт оцінювання за методом витрат — це ринкова ціна, яку необхідно заплатити, щоб придбати основні засоби, які характеризуються такими самими параметрами і таким самим ступенем зносу, як і оцінюване майно. Отже, згідно з методом витрат відновна вартість визначається на підставі реальних витрат на придбання основних фондів та реального рівня інфляції, а реальний ступінь зносу об’єкта оцінювання встановлюється з урахуванням не лише фізичного, а й морального старіння. До переваг методу витрат слід віднести те, що вони дають змогу визначити реальну ринкову вартість оцінюваного майна. Недоліки методів оцінювання ринкової вартості полягають у тому, що вони, не враховують вартості гудвілу підприємства, тобто потенційних прибутків, які можна отримувати, експлуатуючи об’єкт оцінювання.

Метод капіталізованої вартості. Цей метод називають також методом прибутковості, або методом майбутнього чистого грошового потоку. Цей метод доцільно застосовувати, оцінюючи вартість підприємства як цілісного майнового комплексу, а також корпоративні права підприємства. В основу методу покладено тезу про те, що інвестор, вкладаючи капітал у купівлю підприємства, насамперед має на меті отримати стабільні доходи. Згідно з методом капіталізованої вартості вартість об’єк­та оцінювання прирівнюється до сумарної теперішньої вартості майбутніх чистих грошових потоків (Cash-flow), які можна отримати в результаті експлуатації підприємства.\