51. Дайте визначення поняттям: «дипломатичний паспорт», «дипломатична карточка».

Дипломатичний паспорт – винятково на відрядження. Зелена обкладинка, всередині – такі самі сторінки, але на них не треба ставити візи. Власникові такого документа – зелений коридор до Шенгенської зони та ще низки країн світу. Диппаспорта має кожен депутат. Аби пришвидшити пересування у відрядженнях.

Для підтвердження приналежності до дипломатичного персоналу дипломатам та членам їхніх родин служба державного протоколу МЗС видає на підставі закордонних паспортів спеціальні картки, які є свідченням того, що вони користуються всіма привілеями та імунітетами. Дипломати зацікавлені за максимально короткий термін отримати цей документ, бо тільки за його наявності вони можуть ефективно виконувати свої обов’язки, вирішувати питання, які стосуються їхнього проживання в країні перебування.

51. Проаналізуйте головні положення Віденської конвенції 1961р. “Про дипломатичні зносини".

Віденська конвенція про дипломатичні відносини — один з основних нормативно-правових актів в області дипломатичного права. Вона була прийнята на міжнародній конференції у Відні, який проходила в період з 2 березня по 18 квітня 1961 року. У конференції взяло участь 81 держава, близько 40 з них підписали конвенцію. Конвенція регламентує всі основні питання дипломатичного права: регламентуються види і функції дипломатичних місій, процедура призначення голови дипломатичного представництва, класи голів таких представництв, розкривається поняття дипломатичного імунітету.

Згідно зі ст. 51 Конвенції, вона набирала чинності на тридцятий день після здачі на зберігання двадцять другої ратифікаційної грамоти або акту про приєднання Генеральному секретареві Організації Об'єднаних Націй. Це сталося 24 квітня 1964 року.

Конвенція складається з 53 статей і включає також два факультативні протоколи: про придбання громадянства співробітниками дипломатичних представництв і членами сімей цих співробітників, що живуть разом з ними, і про обов'язкове розв'язання дискусій відносно тлумачення або застосування Конвенції Міжнародним Судом.

51. Проаналізуйте головні положення Закону України "Про дипломатичну службу в Україні" від 20.09.2001р.

Правовою основою дипломатичної служби в Україні є Закон України «Про дипломатичну службу» від 20 вересня 2001 р., у якому зазначене, що дипломатична служба спрямована на практичну реалізацію зовнішньої політики України, захищає національні інтереси України в сфері міжнародних відносин, а також права й інтереси громадян і юридичних осіб за кордоном.

Кадри дипломатичної служби становлять:

1) працівники, що займають штатні дипломатичні посади на постійній основі;

2) працівники, що займають штатні адміністративно-технічні посади на постійній основі;

3) працівники, що займають штатні дипломатичні й адміністративно-технічні посади на певний строк (строковий трудовий договір).

Надзвичайний і Повноважний Посол України, Постійний представник України при міжнародній організації призначаються на посаді й відстороняються від посад Президентом України по поданню Міністра закордонних справ України.

Укази Президента України із цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України й Міністра закордонних справ України.

Міністр закордонних справ України вносить Президентові України подання по кандидатурах про призначення на посаді Надзвичайного й Повноважного Посла України, Постійного представника України при міжнародній організації після консультацій у Комітеті Верховної Ради України по іноземних справах відносно кандидатур на ці посади.

Призначення на інші дипломатичні посади й звільнення від цих посад здійснюються відповідно до діючого законодавства.

Порядок призначення глави дипломатичного представництва України в країну його майбутнього перебування передбачає одержання від Уряду України згоди (агремана) на його призначення.

Глави консульських установ України всіх рангів призначаються Міністерством закордонних справ України, разом із цим ураховується й точка зору країни перебування. Якщо країна перебування згодна, то консул повинен одержати документ - консульський патент про допущення його до виконання службових обов'язків у зазначеному консульському окрузі. Оформляється шляхом жонатого. Консульський патент і жонатий необхідна тільки для глав самостійних консульських установ.