С.М.ЯРЕМА

^{ТЕХНІЧНЕ РЕДАГУВАННЯ}

Допущено Міністерством освіти і науки України

Навчальний посібник

для студентів вищих навчальних закладів,

що навчаються за спеціальністю

«Видавнича справа та редагування»

УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ ДРУКАРСТВА

Київ

Університет «Україна»

2003

УДК 655 (075.4)

ББК 76.17 Я 72

Рецензенти: д-р філол. наук, проф. Р.Г.Іванченко

(Національний технічний університет України "КШ"); д-р техн. наук, проф. Б.В.Дурняк, доц. В.І. Сава (Українська академія друкарства)

Редактори: канд. філолог, наук, доц. О.М.Пазяк; В.Ф.Хміль

Ярема СМ.

Я 72 Технічне редагування: Навч. посіб. - К.: Ун-т"Україна", 2003. - 284 с: 32 ш.

І5ВК 966-8318-29-3

Висвітлено основи оформлення друкованих видань з урахуванням їхнього призначення, змісту, категорії читачів та забезпечення навичок технічного редагування на всіх етапах проходження видання. Описано рекомендації щодо складання і верстання текстових та ілюстративних елементів видань, правильності застосування шрифтів, вибору формату сторінки складання, використання коректурних знаків і практичного підрахунку обсягів видань, а також вибору матеріалів для друкування тиражу видання.

Для студентів Відкритого міжнародного університету розвитку людини "Україна", шо навчаються за спеціальністю "Видавнича справа та редагування". Може бути використаний студентами інших вищих навчальних закладів, які навчаються за цією спеціальністю, фахівцями поліграфічних підприємств, друкарень, користувачами комп'ютернихвидавничих систем.

ББК 76.17 І8ВН 966-8318-29-3 @ С.М.Ярема, 2003

ЗМІСТ

Передмова

Вступ ……………………………………….…........

Розділ 1. Авторські та видавничі текстові оригінали……………………………………………....…..

1. Оригінали для поліграфічних видань………………………………………..………………….

2. Класифікація авторських і видавничих текстових оритіналіз…….………………………...…

3. Авторські текстові оригінали……………………………………….…..……………………..…

4. Склад авторського текстового оригіналу……………………………………………………..…

1. Оформлення титулу та нумерація сторінок…………………………………………………..

2. Основні вимоги до авторського текстового машинописного оригіналу…………………...

3. Авторський текстовий друкований оригінал для перевидання без змін (повторний)…….

4. Авторський текстовий друкований оригінал для перевидання зі змінами………………..

5. Роздруківки цифрового та текстового матеріалів, виконані на алфавітно-цифровому друкувальному пристрої ……………………………………………...

6. Авторський текстовий рукописний оригінал………………………………………………..

4. Авторські зображальні оригінали ……………………………………………….

5. Видавничі текстові оригінали ………………………………………………

6. Технічне редагування видавничого оригіналу ………………………………………………

7. Видавничо-поліграфічне оформлення і розмітка видавничих текстових оригіналів...............

8. Документація, що супроводжує видавничі текстові оригінали……………………………….

9. Правила здачі та приймання видавничій текстових оригіналів……………………………….

Розділ 2. Основні дані паспорта художньо-технічного оформлення видання.………………………….

1. Формати паперу і формати видань ……………………………………………....

1. Сторінка складання. Формати сторінок складання, їх визначення і розрахунок…………….

2. Шрифти та їх класифікація………………………………………………………………………

1. Короткі історичні відомості про розвиток шрифтів………………………………………....

2. Класифікація шрифтів……………………………………………………………………….....

3. Електронні (комп'ютерні) шрифти ………………………………………………

4. Властивості шрифтів…………………………………………………………………………...

5. Вибір шрифту ………………………………………………

2.4. Обсяг видання ………………………………………………..

1. Фізичний друкований і паперовий аркуші……………………………………………………..

2. Умовний друкований аркуш …………………………………………………

3. Авторський аркуш ………………………………………………..

4. Обліково-видавничий аркуш .'. ……………………………………………….

5. Тираж і кількість аркушів у виданні ………………………………………………...

6. Ємність друкованого аркуша та її коефіцієнт ………………………………………………...

Розділ 3. Основні етапи оформлення та опрацювання текстової інформації, елементів зовнішнього оформлення і титулів видань. Сучасні комп'ютерні видавничі системи……………………………...

3.1. Організація редакційно-видавничого процесу у видавництві та випуску друкованої продукції на поліграфічному підприємстві…………………………………………………………………….

1. Формування задуму та плану оформлення видання………………………….……………….

2. Основні етапи оформлення та опрацювання тексту…………………………….…………….

1. Редакційно-технічна підготовка видань. Основні вимоги до оформлення видань і критерії оцінювання їхньої якості ………………………………………………..

3. Основні вимоги до поліграфічного відтворення тексту ...............................................................

3.2. Робота над оригіналами елементів зовнішнього оформлення видань…………………………

1. Оформлення суперобкладинок і футлярів……………………………………………………..

2. Оформлення обкладинок і палітурок…………………………………………………………..

3. Розмітка складної обкладинки (палітурки) ………………………………………………...

3.3.Робота над оригіналами титулів …………………………………….…………..

1. Верстання та розмітка авантитулу, колонтитулу і фронтисписа……………………………..

2. Верстання та розмітка звороту титульної сторінки …………………………………………...

3.4Традиційна додрукарська підготовка видання ………………………………………………..

3.5.Сучасні комп'ютерні видавничі системи ……………………………………………….

Розділ 4. Робота технічного редактора над ілюстраціями……………………………………………..

1. Загальний хід роботи…………………………………………………………………………….

2. Попередня розмітка авторських ескізів………………………………………………………...

3. Розмітка ілюстрацій ………………………………………………

4. Робота над оригіналами підписів до ілюстрацій……………………………………………….

Розділ 5. Особливості та основні принципи складання і верстання різних видів сторінок

видання………………………………………………………………………………………………………

5.1. Технологічні параметри складання та технологія верстання сторінок………………………

1. Технологічні параметри складання ……………………………………………………...

2. Абзацні відступи ……………………………………………………...

3. Відбивки та виділення ……………………………………………………...

4. Інтерліньяж ……………………………………………………...

5. Кернінг ……………………………………………………...

6. Технологія верстання сторінок ……………………………………………………..

7. Особливості складання простого й ускладненого текстів……………………………………

2. Робота над оригіналами спускних і кінцевих сторінок………………………………………….

3. Робота над заголовками…………………………………………………………………………..

1. Особливості складання заголовків ……………………………………………………...

2. Призначення заголовків у виданні та їхній склад………………………………………………

3. Способи оформлення заголовків ……………………………………………………...

4. Шрифтове оформлення заголовків…………………………………………………………….

5. Композиційне оформлення заголовків…………………………………………………………

6. Розмітка заголовків ……………………………………………………...

4. Робота над виділеннями в тексті ……………………………………………………...

5. Робота над додатковими текстами ……………………………………………………...

1. Анотація ……………………………………………………...

2. Посвята ……………………………………………………..

3. Епіграф ……………………………………………………..

4. Передмови …………………………………………………….

5. Примітки ……………………………………………………..

6. Післямова та заключна стаття …………………………………………………….

7. Покажчики …………………………………………………….

8. Бібліографічні списки ……………………………………………………

9. Додатки …………………………………………………….

10. Зміст …………………………………………………….

11. Випускні дані …………………………………………………….

5.6.Робота над оригіналами таблиць і виводів …………………. …………………………………

5.6.1. Особливості складання таблиць і виводів……………………………………………………

5.6-2. Складання заголовної частини таблиці та виводу…………………………………………..

3. Складання боковика таблиці та виводу …………………………………………………….

4. Складання прографки таблиці та виводу ……………………………………………………

5.6.5. Складання шпальтових і розгорнутих таблиць………………………………………………

5.6.6. Формат складання текстових даних у колонках таблиці.. ………………………………….

5.6.7. Особливості оформлення виводів ………………………………………………...

5.7.Робота над оригіналами формул ………………………………………………..

1. Особливості складання формул ………………………………………………..

2. Вимоги до написання математичних і хімічних формул в авторських та видавничих текстових оригіналах …………………………………………………

3. Складання символів, цифр, знаків і скорочень……………………………………………….

4. Складання індексів і показників степеня …………………………………………………

5. Складання дужок і приставних знаків ………………………………………………….

6. Складання математичних формул із перенесеннями………………………………………...

7. Складання структурних хімічних формул ………………………………………………….

8. Формульні тексти ………………………………………………….

9. Акцидентне складання ………………………………………………….

5.10.Оформлення текстів довідкового призначення…………………………………………………

1. Зміст ……………………………………………………

2. Колонцифри ……………………………………………………

3. Колонтитули, колонлінійки …………………………………………………….

4. Сигнатура ……………………………………………………

5. Норма ……………………………………………………

5.11.Способи оформлення і правила розмітки віршового тексту…………………………………...

1. Вибір сторінки складання віршового тексту …………………………………………………..

2. Розташування віршів на сторінках складання…………………………………………………

3. Верстання віршових текстів ……………………………………………………

4. Складання і композиція заголовків, колонцифр та додаткових текстів у віршових виданнях ……………………………………………………

5. Особливості розмітки віршових текстів………………………………………………………..

12. Драматичний текст …………………………………………………….

13. Технологічна специфікація для верстання книг і журналів. Видавнича специфікація……….

Розділ 6. Робота над пробними відбитками ……………………………………………………

1. Робота над гранками та ілюстративними відбитками

2. Робота над. версткою, звіркою, чистими аркушами, сигнальним примірником та оцінювання якості випущеного видання …………………………………………………….

1. Робота над версткою ……………………………………………………

2. Робота над звіркою ……………………………………………………

3. Підпис видання до друку ……………………………………………………

4. Робота над чистими аркушами і сигнальним примірником……………………………………

5. Оцінювання якості випущеного видання ……………………………………………………

Розділ 7. Технічне редагування журналу та газети ………………………………………………..

7.1.Технічне редагування журналу ……………………………………………….

1. Класифікація та особливості оформлення журналів…………………………………………..

2. Загальні технічні вимоги ……………………………………………….

3. Робота над текстовим журналом ……………………………………………….

7.2.Технічне редагування газети ……………………………………………….

1. Вимоги до оригіналів ……………………………………………….

2. Вимоги до поліграфічного виконання газет ………………………………………………..

3. Критичні дефекти, за якими бракують примірник газети…………………………………….

Розділ 8. Робота технічного редактора над некнижковими видами друкованої продукції…………….

Післямова ………………………………………………

Список використаної та рекомендованої літератури ……………………………………..…….

Додатки ………………………………………………

Додаток 1. Зразок оформлення титульної сторінки ……………………………………………….

Додаток 2. Зразок оформлення звороту титульної сторінки ……………..…………………….

Додаток 3. Видавнича специфікація ………………………………………………..

Додаток 4. Коректурні знаки згідно з ГОСТ 7.62 - 90 ……………………………………………

Додаток 5. Пропорції основних форматів видань після обрізування із трьох боків………………

Додаток 6. Формати сторінок складання, рекомендовані розміри розкладки і полів книжкових видань………………………………………………………………………………………………….

Додаток 7. Побудова типового розвороту за допомогою дод. 6 для книжкового видання форматом 84 х 108/32 за другим варіантом його оформлення…………………………………...

Додаток 8. Кількість рядків у сторінці складання ……………………………………………….

Додаток 9. Розрахунок розмірів полів у виданні, розкладки в його корінці та головці…………

Додаток 10. Вигляд шрифту гарнітури Times різних кеглів прямого накреслення………………

Додаток 11. Зразок виготовлення макета суперобкладинки для книжкового видання форматом 84х 108/32 ……. ……………………………………………………………………………

Додаток 12. Зразок виготовлення макета оправи № 7 за допомогою даних дод. 6 для формату 60x84/16 при товщині книжкового блока 100 мм (у товщині блока враховано товщину двох картонних сторонок) ………………………………………………..

Додаток 13. Розміри мальовничого поля сторонок обкладинок типів 1 і 4 та палітурок типів 5...7 (вертикальний книжковий варіант)……………………………………………………………..

Додаток 14. Спускна сторінка

Додаток 15. Схема і розміри макета анотованої картки для книжкових видань форматом 84x108/32

Додаток 16. Розміри анотованих карток для видань із форматом складання менш як 5/₂кв. і зразок макета анотованої картки………………………………………………………...............

Додаток 17. Сторінка складання з виносками ……………………………………………..

Податок 18. Варіант верстання випускних даних видання……………………………………

Додаток 19. Варіанти верстання таблиць …………………………………………….

Додаток 20. Сторінка видання з колонтитулом, колонлінійками, колонцифрою, нормою та сигнатурою ……………………………………………………………………………………………

Додаток 21. Колонцифри сторінок, на яких ставлять норму і сигнатуру, а також сигнатуру з зірочкою……………………………………………………………………………………………….

Додаток22. Варіанти оформлення вільного вірша………………………………………………...

Додаток23. Варіанти верстання драматичного тексту…………………………………………….

Тлумачний словник термінів видавничої поліграфічної галузі ……………………………………

ПЕРЕДМОВА

За останні роки процеси підготовки та виробництва друкованих засобів масової інформації зазнали і продовжують зазнавати значних змін. Особливо це стосується видавничого процесу підготовки й опрацювання авторських оригіналів, де ця робота сьогодні неможлива без сучасних комп'ютерних видавничих систем (КВС), які на основі електроніки, комп'ютерної і лазерної техніки революціонізували цей процес. Розвиток КВС сильно впливає також на суміжні видавничо-поліграфічні процеси. Кардинальні зміни торкнулися друкарських процесів й обладнання. Це знайшло відображення в появі цифрових технологій друку не тільки стосовно кольорових комп'ютерних принтерів, а й серійних друкарських машин. У таких машинах фактично відбулося чи то зрощування друкарських і формних процесів, чи то перенесення формних процесів у друкарську машину. Завдяки цим змінам стала можливою персоналізація кожного відбитка.

Видавнича сфера - це сфера суспільних відносин, що поєднує організаційно-творчу та виробничо-господарську діяльність юридичних і фізичних осіб, зайнятих створенням, виготовленням та розповсюдженням видавничої продукції.

Складовими видавничої справи є:

• видавнича діяльність - сукупність організаційних, творчих, виробничих заходів, спрямованих на підготовку і випуск у світ видавничої продукції;

• виготовлення видавничої продукції - виробничо-технологічний процес відтворення замовленим тиражем видавничого оригіналу поліграфічними чи іншими технічними засобами;

• розповсюдження видавничої продукції - її доведення до споживача як через торговельну мережу, так і іншими способами.

У створенні видавничої та іншої друкованої продукції бере участь значний колектив: автор, фаховий редактор, художник, технічний і художній редактори, художник-графік, коректор, працівники друкарні та інші спеціалісти.

Яка ж роль технічного редактора в цьому колективі? Він повинен запроектувати образ майбутнього видання чи іншого виду друкованої продукції і перевести цей проект у систему умовних позначень та макетів, які будуть зрозумілі працівникам друкарні. Останні відповідно до вказівок технічного редактора повинні виконати цей проект.

Про характер і способи роботи технічного редактора і йтиметься у цьому виданні.

Навчальний посібник складається з восьми розділів, 23 додатків та короткого словника видавничо-поліграфічних термінів.

Зміст та обсяг посібника зорієнтовано на самостійну, але контрольовану, роботу студентів. Він може бути корисним працівникам видавничо-поліграфічного комплексу галузі.

Щиру вдячність за цінні поради і зауваження автор висловлює рецензентам — д-ру філол. наук, проф., дійсному члену Академії інженерних наук (АІН) України, зав. кафедри редагування та видавничої справи видавничо-поліграфічного факульте Національного технічного університету України (НТУУ) "КПІ" Р.Г.Іванченку; д-ру техн. наук, проф., зав. кафедри КМТ Української академії друкарства (УАД) Б.В.Дурняку; доц. кафедри книжкової графіки та дизайну друкованої продукції УАД В.І.Саві.

Автор глибоко вдячний всім, хто надавав допомогу у процесі підготовки видання до друку, насамперед: Т.В. Саєнко, директору видавництва "Університет "Україна" та Марині Заділскі, студентці 2-го курсу університету "Україна" - за підготовку текстової частини авторського оригіналу; О.М.Пазяк, В. Ф.Хмелю - за фахове і літературне редагування; О.Б.Бліновій - за комп'ютерне складання, підготовку ілюстративної частини оригіналу-макета та технічне редагування.

Автор висловлює щиру вдячність керівникам видавництв, поліграфічних підприємств та організацій, вищих закладів освіти за сприяння виданню цього навчального посібника (перелік подано в алфавітному порядку):

Юрію Миколайовичу Коровайченку, першому проректору Відкритого міжнародного університету розвитку людини (ВМУРоЛ) "Україна", канд. техн. наук, доп.;

Вадиму Олександровичу Костенкову, директору друкарні "Гордон";

Олександру Михайловичу Овчару, президенту ЗАТ "Холдингова компанія "Бліц-Інформ" - колективного члена Відділення інженерної освіти, видавничої справи та поліграфії АІН України, депутату Київської міської ради;

Віталію Анатолійовичу Прохоренку, директору Міжрегіонального видавничого центру "Медінформ";

Петру Михайловичу Таланчуку, засл. діячу науки і техніки України, президенту АШ України, дійсному члену Академії педагогічних наук України, президенту ВМУРоЛ "Україна", д-ру техн. наук. проф.

Автор із вдячністю чекатиме слушних пропозицій щодо змісту навчального по сібника, які просимо надсилати на адресу: 01071, м. Київ, вул. Хорива, 1 -Г, ВМУРоЛ "Україна", вид-во "Університет "Україна".

Технічне редагування є одним із предметів, що забезпечує здобуття кваліфікації фахівця видавничої справи.

Навчальний курс "Технічне редагування" - це самостійний курс, який в навчальному процесі належить до основних фахових дисциплін. Він пов'язаний із забезпечувальними дисциплінами - циклом курсів з української мови, художнього оформлення та редагування, видавничої справи і редагування тощо.

Метою курсу "Технічне редагування" є опанування студентами необхідних теоретичних і практичних основ, що дасть змогу їм брати участь у розробленні проекту оформлення видань та здійснювати їх технічне редагування, виходячи з можливостей видавництва і конкретного поліграфічного підприємства. Програмою курсу передбачено послідовне вивчення основ технічного оформлення друкованих видань з урахуванням змісту, категорії читачів, призначення та забезпечення навичок технічного редагування на всіх етапах оформлення видання.

Вивчаючи курс "Технічне редагування", слід спочатку визначити основні поняття і терміни, такі як видання, видавець, видавництво, видавнича організація, видавнича продукція, виготовлювач видавничої продукції та ін.

\J Видання - твір (документ), що пройшов редакційно-видавниче опрацювання, виготовлений друкуванням, тисненням або іншими способами, містить інформацію, призначену для поширення, і відповідає вимогам державних стандартів, інших нормативно-правових актів щодо видавничого оформлення, поліграфічного та технічного виконання.

Видавець - фізична чи юридична особа, яка здійснює підготовку і випуск видання.

Видавництво - спеціалізоване підприємство, основним видом діяльності якого є підготовка та випуск у світ видавничої продукції.

Видавнича організація - підприємство, установа або організація, статутом якої поряд з іншими видами діяльності передбачено підготовку і випуск у світ видавничої продукції.

і Видавнича продукція - сукупність видань, підготовлених до випуску або випущених видавцем (видавцями). .

Виготовлювач видавничої продукції-фізична чи юридична особа, яка здійснює виготовлення замовленого накладу видання.

Видання можна поділити на види за такими ознаками:

• цільове призначення;

• матеріальна конструкція;

• знакова природа інформації;

• обсяг;

• склад основного тексту;

• періодичність;

• структура;

• ступінь аналітико-синтетичного перероблення інформації.

Види видань мають різновиди. Наприклад, довідкові видання поділяються на словники, довідники, енциклопедії; навчальні видання - на підручники, навчальні посібники, задачники тощо.

Видавнича справа спрямована на:

• задоволення потреб особи, суспільства, держави у видавничій продукції та отримання прибутку від цього виду діяльності;

• створення можливостей для самовиявлення громадян як авторів незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних й інших переконань, статі, етнічного і соціального походження, майнового статусу, місця проживання, мовних або інших ознак;

• забезпечення права на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань;

• сприяння національно-культурному розвитку українського народу збільшенням загальної кількості тиражів, обсягів та розширенням тематичного спрямування українського книговидання;

• забезпечення доступу українського суспільства до загальнолюдських цінностей перекладом державною мовою кращих здобутків світової літератури, науки тощо, налагодження співпраці з іноземними видавництвами, українською діаспорою, укладенням відповідних міжнародних угод;

• збільшення кількості видань іноземними мовами, які поширювали б у світі знання про Україну;

• зміцнення матеріально-технічної бази видавничо-поліграфічного комплексу і мережі розповсюдження видавничої продукції та ін.

Вивчаючи тему, слід визначити такі поняття, як книжкове видання, книга, брошура, текстове видання, текст, формат видання, його архітектоніка тощо.

; Книжкове видання - це видання у вигляді блока скріплених у корінці аркушів друкованого матеріалу певного формату в обкладинці чи оправі.

Книга - книжкове видання обсягом понад 48 с.

Брошура - книжкове видання обсягом від 4 до 48 с.

Текстове видання - це видання, більшу частину обсягу якого займає словесний, цифровий, у вигляді ієрогліфів, формул (хімічних або тематичних) чи мішаний текст.

Текст — частина видання, що містить інформацію, зображену за допомогою певного набору знаків.

Формат видання - розміри готового видання, що визначаються шириною і довжиною сторінки видання у міліметрах чи шириною та довжиною аркуша паперу в сантиметрах із зазначенням частки, яку займає на ньому сторінка видання.

Архітектоніка видання - мистецтво його побудови, гармонічне та продумане компонування всіх елементів видання: тексту, ілюстрацій, прикрас тощо, складова його художнього конструювання. Вона виражає будову, архітектоніку поміщеного у ньому твору (творів) й усього видання.

Поліграфічна продукція вкрай необхідна в нашому житті, в тому числі науці культурі, освіті, медицині та інших сферах. Вона використовується для особистих, суспільних і виробничих потреб.

Значний асортимент продукції зумовлений різноманіттям її тиражів, форматів, призначень, оформлень. Усю поліграфічну продукцію можна поділити на п'ять основних видів:

у • видавнича продукція, що випускається видавництвами чи організаціями, які продають (розповсюджують) її. Основним завданням цієї продукції є інформативна функція;

, • етикетно-пакувальна продукція, від якої значною мірою залежать конкурентоспроможність таїї купівельна здатність у ринкових умовах;

• ділова поліграфічна продукція, що виконує організаційні функції, яку ще називають акцидентно-бланювою продукцією (звітність, бланки і т. д.); v/ • спеціальна продукція міністерств та відомств (цінні папери, марки, бланки документів строгої звітності);

. • вироби та напівфабрикати для інших галузей промисловості (шпалери, текстурні матеріали, декалькоманія).

Основною тут вважається видавнича продукція, що є одним із засобів (поряд із такими, як телебачення, радіо, мережі Internet) розповсюдження інформації, наукових знань, політичної суспільної думки, збереження духовних цінностей поколінь і народів. До видавничої продукції ставиться низка вимог, основними з яких є максимальна інформативність та відносно невисока вартість, щоб її можна було придбати, а також оновлення, значний строк зберігання.

Видавництва і поліграфічні підприємства повинні тісно співпрацювати, оскільки від їх сумісної та ефективної роботи залежать як якість випущеної продукції, так і створення друкованої продукції, що відповідає найвищим, естетичним і художнім вимогам. Це стосується також літературного, наукового, інформаційного рівнів матеріалів, які публікуються на сторінках видань, форми їх подання, технічного та художнього оформлення. Видавництва забезпечують підготовку, редагування й оформлення видань, а поліграфічні підприємства повинні належним чином забезпечити технічне та естетичне виконання видання певним тиражем у встановлені строки. \ / Художньо-технічне оформлення видання - це перший етап створення видавничої продукції; наступним етапом є її поліграфічне виконання, яке зрештою визначає лице видання. Якість поліграфічного оформлення видання визначається низкою чинників: якістю виконання художником оригіналів його оформлення, правильністю вибору поліграфічної техніки та технології, якістю поліграфічних робіт.

Краса видання полягає не тільки в його ілюстративності. Використовуючи лише поліграфічні засоби оформлення (шрифти, орнаменти, сорт паперу), можна гарно оформити видання. Слід ураховувати також категорію майбутнього читача. Істотний вплив на якість поліграфічного оформлення видання має вибір способу друку.

Метою випуску як друкованих, так і електронних видань є задоволення потреб у

друкованій продукції як засобу інформації. Оформлення сучасного видання має цілеспрямований характер, що виявляється у відшуканні найзручнішого варіанта подачі текстового повідомлення читачеві. У практиці оформлення видань видавництва прагнуть до розкриття художнього образу видання і його архітектоніки (побудови), забезпечення зручності читання тексту, користування виданням, доцільності вибору матеріалів, технологічних процесів. Не слід забувати немаловажний принцип -економічність видання, що забезпечується правильним вибором шрифтів, формату видання, а також виконанням технічних умов при виготовленні друкарських форм.

Редакційно-технічна підготовка інформації та розроблення проекту поліграфічного оформлення видання здійснюються у видавництві згідно з галузевими та державними стандартами [13,16,18]. У разі відхилень від норм цих стандартів оформлення видання необхідно узгодити з поліграфічним підприємством, що випускатиме його.

Мабуть, у жодній іншій сфері суспільної діяльності не співпрацює одночасно стільки фахівців найрізноманітніших сфер виробництва і надання послуг, як у видавничо-поліфафічний справі. До виходу у світ друковане видання готують автор твору, літературний чи науковий редактор, художник-оформлювач, технічний редактор, технологи поліграфічного виробництва, науковці, які працюють над розробленням нових технологій та матеріалів. Досконалий зміст і висока якість виконання віщання залежать від рівня їхньої кваліфікації, а також співпраці. Кожен із вищезгаданих спеціалістів повинен мати як комплексну підготовку із загальноосвітніх та прикладних дисциплін зі своєї спеціальності, так і певні знання про специфіку роботи інших фахівців, причетних до народження друкованого видання. Серед вищеназваних фахівців значну роль у створенні друкованої продукції відіграє технічний редактор, який проектує образ майбутнього видання та переводить його в систему умовних позначень, макетів, зрозумілих працівникам друкарні, які втілюють цей проект. Він стежить за поліграфічним виконанням видання на кожному етапі технологічного процесу, мусить не лише правильно оцінити якість роботи, й зрозуміло і грамотно висловити свої зауваження та дати вказівки щодо виправлення виявлених помилок.

Нині у видавничо-поліграфічній справі користуються терміном "типографіка" [23]. Цей термін увійшов у професійну справу непомітно із зростанням інтересів художників, дизайнерів, технічних редакторів до проблем технічного редагування друкованих видань. Барон Г.С. Моррісон в Англії ще в 1929 р. ввів цей термін, який став класичним і формулюються як ''мистецтво належного розташування складального матеріалу відповідно до конкретного призначення...". Надалі його трактування було доповнене: "Типографіка... має причетність до визначення зовнішності (лиця) друкованої сторінки" (Британська енциклопедія (США)); "'друкарське мистецтво" (Словник французької мови Літтре (Франція)); "манера, якою надруковано текст, стосовно шрифту, верстання і т. д." (Словник французької мови Роберта (Франція)); "художнє оформлення друкованих творів (Енщшюпедія "Великий Блокгауз" (Німеччина)). За минулий час цей термін розширився [23].

"Проста краса літер"-це словосполучення уперше було використано у передмовідо книги "Порадник з топографії" знаменитого італійського друкаря та словолитника Дасамбаттисти Бодоні, ім'я якого часто згадують з благоговінням і вдячністю.

Типографіка -художня графіка, в якій використовуються поліграфічні засоби та оформлю вальні елементи: лінійки, орнаменти, знаки й, основне, складальні шрифти. Типографіка вирішує завдання оптимального сприйняття тексту читачем.

Типографіка як графічне оформлення друкованого тексту, проектування або безпосереднє моделювання лиця видання за останнє десятиліття знову починає займати своє за правом важливе місце в поліграфії.

Наприкінці XIX ст. машинна революція в поліграфії на ціле століття поділила друкарів на творців і механічних виконавців. Відбувшись на наших очах, комп'ютерна революція сприяє поверненню мислячого та відчуваючого друкаря до техніки. Так чи інакше до типографіки причетні друкарі й складальники, автори і редактори, художні та технічні редактори, художники-графіки й оформлювані, каліграфи і проектувальники шрифту, художники та дизайнери-графіки.

Як частина графічного дизайну типографіка автономна, насамперед, відносно ілюстрування - зображальної графіки. Вона є компонентом графічної діяльності і виступає як найважливіший чинник прикладної графіки. Більше того, від вирішення друкарського завдання неможливо відійти, навіть якщо графічна робота безслівна. З урахуванням ж того, що існування друкованої продукції без жодного слова досить проблематичне, а без картинки - більш як природне, значення типографіки у графічному дизайні важко переоцінити. Ось чому і на практиці, і в теорії поняття 'типографіка" та "графічний дизайн" усе більше зближуються майже до ототожнення.

Розділ 1. АВТОРСЬКІ ТА ВИДАВНИЧІ ТЕКСТОВІ ОРИГІНАЛИ

1.1. Оригінали для поліграфічних видань

Оригінал для поліграфічних видань — це текстовий або графічний матеріал, який зазнав редакційно-видавничого опрацювання і є основою для створення друкованого видання засобами поліграфічного виконання: відтворити складанням, репродуціювати фотохімічним або електронним способом, тиражувати на друкарській машині та перетворити після брошурувально-палітурних й оздоблювальних процесів у тираж готового видання.

Основні вимоги до авторських текстових та зображальних оригіналів, які передаються автором (колективом авторів) у видавництво (видавничу організацію) для видання згідно з укладеним договором, а також до видавничих текстових оригіналів, що передаються видавництвами (видавничими організаціями) поліграфічним підприємством регламентовано державним стандартом [19].

Вищеназваний стандарт не поширюється на текстові оригінали для деяких видів видань, які потребують спеціальних способів виготовлення друкарських форм: унікальних, факсимільних, експериментальних, нотних (без тексту), картографічних. Стандарт не поширюється також на оригінали для виготовлення поліграфічної продукції (етикеток, наклейок, білових товарів тощо), мікрокопій, ксерокопій.

Стандарт призначений для авторів (у тому числі перекладачів, укладачів, відповідальних за видання та ін.), працівників видавництв (видавничих організацій) і поліграфічних підприємств незалежно від відомчого підпорядкування.

Розрізняються три основних види оригіналу: авторський, видавничий та оригінал-макет (репродукований оригінал-макет).

Авторський оригінал - це оригінал, підготовлений автором (колективом авторів) твору, що включає всі необхідні компоненти (основний, додатковий і допоміжний тексти, оригінали ілюстрацій, підписи до них і т.д.) для передачі у видавництво та наступного редакційно-видавничого його опрацювання і випуску у світ.

Видавничий оригінал - це авторський оригінал після його редакційно-видавничого опрацювання, доповнений оригіналами зовнішнього оформлення і розмічений для поліграфічного виконання що має видавничу специфікацію, в якій зазначено техніко-технологічні параметри майбутнього видання. Узагальнюючи, можна сказати: видавничий оригінал - це повний проект видання, який слугує порадником для поліграфічного виконання.

Оригінал-макет - це видавничий оригінал, кожна сторінка якого збігається зі сторінкою майбутнього видання. Оригінал-макет може бути машинописним (надрукованим на звичайній друкарській машині) або складеним на КВС, він підписується до друку і передається у друкарню для складання та друкування.

Репродукований оригінал-макет - це оригінал, підготовлений для виготовлення фотоформи або друкарської форми фотомеханічним способам чи скануванням, як зображення. Нині у зв'язку з поширенням комп'ютерного складання і КВС цей вид оригіналу широко застосовується для друкування оперативних одноколірних видань із невеликим тиражем (авторефератів, матеріалів конференцій, листівок тощо). При класифікації оригіналів виходять із чотирьох основних критеріїв:

• півтоновий або штриховий оригінал визначає характер сигналу, що створює двійкове (бінарне) зображення. (До штрихових належатть усі текстові оригінали);

• непрозорий або прозорий оригінал визначає принципи утворення і передачі сигналу, коли зображення сприймається у відбитому або прохідному світлі;

• чорно-білий або кольоровий оригінал визначає особливості спектра сигналу, що створює зображення;

• зображальний (образотворчий) або текстовий оригінал визначає зображення чи логічну (текстову) інформацію.

Оригінали розрізняються також за способом їх виготовлення:/жсунки, картини, фотографії, відбитки.

Електронні зображення як оригінали для поліграфії. Останнім часом широко використовуються оригінали у вигляді растрового зображення як одно-, так і багатоколірні на відбитках, роздруківках або на копіях із копіювальних машин. З упровадженням у поліграфію КВС великого поширення як оригінали набули електронні зображення, створені в комп'ютерних системах (комп'ютерна графіка), цифрових фотокамерах, записані на CD-ROM, а також зображення, одержані через Internet.

Зображення на CD-ROM. Розвиток цифрової техніки дав змогу фірмам, які пропонують архіви зображень, виготовляти свої електронні каталоги. Ідея одноразового якісного сканування із наступним продажем у цифровій формі за порівняно невисоку ціну виявилася вдалою. З'явився CD-ROM з оцифрованими зображеннями.

Цифрова фотографія. Період з 1991 до 1994 pp. став переломним. Поліграфісти й видавці перестали шарахатися від настільних видавничих систем (DTP). Технології DTP створили новий шлях підготовки оригіналу до видання.

У 1997 - 1999 pp. подібну трансформацію пережив світ фотографії. Після швидкого перетворення цифрових фотоапаратів із дорогої іграшки на професійний інструмент змінилася традиційна роль фотографа. Більше йому не доводиться чекати відбитків із фотолабораторії. Фотограф і замовник можуть побачити знімок на моніторі практично відразу після клацання затвора.

Цифрова фотографія дає змогу експериментувати фотографу. Раніше його робота завершувалася, коли він бачив, що знімки чіткі, з доброю композицією та правильно передають колір. Нині фотограф відповідає не тільки за якість зображення, а й за придатність електронного файла до подальшого використання. До цього звикають не тільки фотографи, а й художні редактори, які змінюють звичні критерії оцінювання роботи фотографа. І хоча кольороподіленням займаются інші фахівці, фотографи все ж змушені ознайомитися з особливостями кольорових просторів RGB та CMYK.

Авторським текстовим оригіналом називається текстова частина твору, підготовлена автором (колективом авторів) для передачі у видавництво та наступного редакційно-видавничого його опрацювання.

Авторський текстовий оригінал є початковим матеріалом для виготовлення видавничого текстового оригіналу.

Видавничим текстовим оригіналом називається текстова частина твору, що зазнала редакційно-видавничого опрацювання, підписана до складання або друку відповідальними особами видавництва (видавничої організації) та підготовлена до видачі на поліграфічне підприємство.

Авторські текстові оригінали залежно від виготовлення поділяються на:

• машинописні;

• друковані для перевидання без змін (повторні);

• друковані для перевидання зі змінами;

• роздруківки з кодованих оригіналів (підготовлених на персональних комп'ютерах);

• рукописні.

Видавничі текстові оригінали залежно від характеру їх опрацювання у видавництві поділяються на:

• машинописні;

• друковані для перевидання без змін (повторні);

• друковані для перевидання зі змінами;

• роздруківки з кодованих оригіналів;

• репродуковані оригінали-макети;

• рукописні.