5.9. Акцидентне складання

Залежно від призначення та формату його умовно поділяють на три групи:

• малі форми ( складання бланків, атестатів, грамот, патентів, свідоцтв, меню,прейскурантів, програм, інструктивних листків, посвід-чень, квитків, рахунків, вимог і т. д.);

• афішно-плакатні форми (складання афіш, плакатів, оголошень, реклам);

• титульні видавничі форми (складання елементів книжково-журнальних видань, а саме: обкладинок, суперобкладинок, титулів, заставок, кінцівок, колонтитулів, оголошень різного роду).

Для відтворення акцидентного оригіналу доцільно спочатку скласти ескіз, що скоротить час на його складання. Для оформлення оригіналу істотне значення має правильне групування текстів та рядків. Окремі групи рядків можуть бути оформлені по-різному. Часто об'єднані за змістом ті чи інші рядки відокремлюються від основних пробілами.

Використовують трирядкове, східчасте, віршове (прапорцеве), блокове, фігурне групування рядків. Для відокремлення однієї групи рядків від іншої застосовують пробіли або, якщо відстань незначна, лінійки чи зірочки.

При збільшеному форматі складання центральне місце виділяють шрифту збільшеного кегля. Якщо ж збільшенням кегля бажаний ефект не досягається, то для виділень використовуються шрифти тієї самої гарнітури, але іншого накреслення.

У книжкових виданнях при оформленні титулів рисунок шрифту, як правило, відповідає рисунку тексту видання. Залежно від оформлення видань титульні сторінки можуть складатись шрифтами світлого, напівжирного або курсивного накреслень. Переважно застосовуються великі літери, що надає титулу більшої виразності.

Головні рядки (наприклад, назва видання) складають шрифтами світлого накреслення певних кеглів. При складанні їх напівжирним шрифтом його кегль зменшують на 2 п.

Формати акцидентної продукції (оголошення, плакати, запрошення, афіші, листівки) визначаються рядами А, В і С, з яких найпоширенішими в Україні є формати ряду А (формат АО має розміри 841 х 1189 мм).

Формати ряду В (ВО - 1000х1414 мм, В1 - 707х1000 мм) допускаються у виняткових випадках, формати ряду С (CO -917x1297,СІ - 648х917 мм) використовуються для виготовлення папок, конвертів та інших подібних виробів. Для виго-товлення деяких виробів (квитків, афіш) допускається застосування форматів у вигляді шпальт, які визначають діленням меншої сторони формату на 2,4, 8 і т.д. Такі часткові формати позначають у вигляді дробу, наприклад 1/2 А4 (105х297 мм).

5.10. Оформлення текстів довідкового призначення

До довідково-допоміжних елементів видання належать усі ті види його текстів, які полегшують читачеві користуватися виданням, допомагаючи йому орієнтуватися в ньому і розуміти, про що йдеться у виданні, а також швидко знаходити потрібне місце в ньому. До таких елементів належать зміст, колонцифри та колонтитули, різні види вказівок і список ілюстрацій.

При оформленні довідково-допоміжних текстів слід перш за все враховувати їх значущість у виданні, а відповідно й доцільність більшої або меншої акцентації. Композиційні, шрифтові та графічні способи оформлення довідково-допоміжних текстів залежать від загального характеру оформлення видання.

5.10.1. Зміст

Зміст зустрічається в кожному виданні, що складається з окремих частин, розділів, оповідань і має систему заголовків (рубрикацій). Зміст відображає загальну побудову та характер системи заголовків видання (повної або трохи скороченої). За допомогою змісту читач може швидко ознайомитися із складом видання. а також знайти потрібну йому частину тексту. Проте, незважаючи на загальний довідковий характер змісту, значущість його в тому чи іншому виді видань може бути різною і це впливає як на розташування змісту у виданні, так і на побудову й акцентування його окремих частин. Зміст може розміщуватися в кінці або на початку видання. Це залежить від кількох чинників, основними з яких є вид видання, його обсяг та умови користування ним. Так, у наукових, довідкових і навчальних виданнях зміст майже завжди доцільно розміщувати на початку (особливо це стосується видань великого обсягу). У виданнях подібного типу він відіграє дуже важливу роль як довідковий елемент. Читач користується ним не тільки в момент ознайомлення з виданням а й протягом усієї роботи з ним. Краше розміщувати зміст відразу після звороту титулу. При складній рубрикації (переважно в наукових та довідникових виданнях великого обсягу) відповідні частини рубрик змісту іноді додатково виносять на шмуцтитули або їхні звороти).

У дитячій і художній літературі зміст найчастіше розміщують у кінці видання, бо значущість цього тексту для читача здебільшого тут невелика, а основну довідкову роль при виборі видання (за винятком збірників, антологій тощо) відіграють обкладинка та титул. Окрім того, у виданнях цього типу характер оформлення "входу" у видання часто не залишає місця для змісту.

В окремих випадках для швидкого ознайомлення читача із складом видання найбільш значущі частини змісту виносять на зовнішні елементи видання (суперобкладинку, обкладинку, їхні клапани) або вносять до титулу (що не виключає повного змісту, який розміщується на початку або в кінці видання).

У брошурах, розрахованих на обмежений строк користування, місце заверстування змісту часто визначаються зручним для друку аркушем. Із цього випливає, що зміст може розміщуватися і на звороті титулу, і навіть на другій та третій сторінках обішадинки. Формат змісту, як правило, визначається складністю й обсягом його тексту. Якщо зміст складають меншим (порівняно з основним текстом) кеглем, то і формат його, зрозуміло, вибирається трохи вужчим, ніж ширина сторінки складання (за винятком тих випадків, коли зміст завантажено текстом, складним за побудовою і він займає кілька шпальт).

Вибір формату змісту може залежати також від побудови сторінки складання.

При побудові тексту змісту з максимальною наочністю має бути чітко визначена супідрядність рубрик видання. Для цього використовують як шрифтові, так і

композиційні способи.

Для виділення рубрик можуть застосовуватися різні накреслення шрифту (напівжирні, великі, курсивні) та навіть інша гарнітура. Характер цих шрифтів тісно пов'язаний з оформленням усієї системи рубрик видання.

Використання різних складально-графічних елементів (лінійок, точок, квадратиків та ін.) в оформленні заголовків видання може знайти своє відображення також в оформленні змісту.

Використовуючи шрифти різних насиченості й накреслення для виявлення супідрядності рубрик, слід уникати надмірної строкатості, бо це негативно позначається на сприйнятті тексту змісту. При невеликій кількості рівнозначних рядків змісту можна застосовувати шрифти великого накреслення, трохи збільшуючи при цьому пробіли між рядками.

У звичайних випадках збільшення кегля на 4 н. бажано, проте при невеликому тексті змісту і великому форматі видання або необхідності підсилити значущість змісту використовують шрифти того самого кегля, яким складено основний текст, чи навіть шрифти збільшеного кегля.

При складній системі рубрикації поряд із шрифтовими виділеннями використовують колшозиційні способи: різні виключання рядив, втяжки, а також відбивки.

Втяжки різного розміру дають можливість наочніше передати супідрядність рубрик, однак застосування великої кількості невеликих втяжок призводить до небажаного результату.

Іноді при деякій редакційній перебудові нумераційної частини композиція змісту може стати більш чіткою і зрозумілою. Так, якщо порядковий номер розділу розмістити на початку рядка, це зразу привертає увагу читача. Якщо до того ж слово "Розділ" розташувати над першим рядком або приєднати до першого рядка, то це вивільнить від непотрібного повторення цього слова.

Для збереження композиційної єдності в оформленні всіх текстових елементів видання, а також за необхідності акцентувати окремі частини змісту можна по-різному верстати рядки рубрик та розташовувати відносно них колонцифри.

Найтрадиційніший спосіб оформлення змісту - ліворуч перелік рубрик, а праворуч (окремою колонкою) нумерація сторінок. Рубрики пов'язуються з колонкою цифр за допомогою багатьох точок, дефісів або лінійок. При нескладній системі рубрикації та невеликій відстані між рубриками і колонкою цифр можуть бути різні варіанти оформлення змісту.

Розташування колонцифр колонкою зліва та вільне виключання рядків рубрик по правому краю дають зовсім інший силует і дещо більшу акцентуацію колонцифр. Зустрічаються цікаві способи розташування рубрик та колонцифр до них по центру шпальти.

Однак при будь-якому оформленні змісту необхідно створити оптимальні умови користування ним. При розмітці змісту мають бути записані детальні вказівки щодо кегля і накреслення шрифтів для складання рубрик, їх виключання, розміру втяжок та відбивок, а також загального формату складання змісту.