17 Економіка підприємства. Практичне заняття на тему :” Валові витрати і ціни на продукцію

(послуги)”

Економіка підприємства Практичне заняття

на тему :”Валові витрати і ціни на продукцію (послуги) ”

Завдання для самостійної роботи

1. Повторити основні терміни

Собівартість продукції

Калькуляція собівартості

Кошторис витрат

Поточні витрати

Капітальні витрати

Фінансові витрати

Суспільно-необхідні витрати

Загальні витрати

Витрати на одиницю продукції

Граничні витрати

Елементні витрати

Комплексні витрати

Прямі витрати

Непрямі витрати

Постійні витрати

Змінні витрати

Собівартість валової продукції

Собівартість товарної продукції

Собівартість реалізованої продукції

Метод повних витрат

Метод обліку прямих витрат

Точка беззбитковості

Ціна

Акцизний збір

Оптова ціна підприємства

Оптова ціна виробництва

Роздрібна ціна

Податок на додану вартість

2. Питання на повторення

1. Які види витрат включає собівартість?

2. Чим відрізняються витрати виробництва від суспільно-необхідних витрат?

3. Класифікація витрат за ступенем однорідності.

4. Класифікація витрат за способом обчислення на окремі різновиди продукції

5. Класифікація витрат на підставі зв”язку з обсягом виробництва.

6. Класифікація витрат за економічними елементами.

7. Класифікація витрат за статтями калькуляції.

8. Методи визначення собівартості в ціні продукції.

9. Як визначається критичний обсяг виробництва продукції?

10. Основні шляхи зниження собівартості продукції.

11. Функції ціни.

12. Методи ціноутворення в умовах ринку.

13. Види ринкових цін.

14. Ознаки класифікації ціни.

3. Питання множинного вибору

( Завдання для перевірки знань – тести теми 2.16 навчально-методичного посібника для самостійного вивчення дисципліни “Економіка підприємства”)

4. Вивчення основних теоретично-розрахункових положень теми

Мета складання кошторису витрат на виробництво — встановлення всієї суми затрат на виробництво.

Кошторис витрат на виробництво визначається прямим під­сумовуванням його економічних елементів (матеріальних витрат; амортизаційних відрахувань; витрат на оплату праці; відрахувань на соціальні потреби; інших поточних ви­трат).

Собівартість валової продукції Свп можна обчислити на основі використання формули :

Свп = Скв ± Зрмп - Внв.св ±Звмп

де Скв — загальна величина кошторису поточних витрат;

Зрмп — зміна залишків резервів майбутніх платежів ( приріст додається, зменшення віднімається);

Внв.св — витрати, що не включаються у виробничу собівартість продукції;

Звмп — зміна залишків витрат майбутніх періодів ( приріст віднімається, зменшення додається).

Якщо від розрахованої величини собівартості валової продукції вирахувати залишки незавершеного виробництва й додати позавиробничі витрати, то можна таким чином одержати повну собівартість товарної продукції.

Виробнича собівартість товарної продукції обчислюється:

С втп = Свп ± З нзв,

де З нзв – залишки незавершеного виробництва (приріст віднімається, зменшення додається).

Повна собівартість товарної продукції обчислюється:

С птп = Свтп + Впозавир.(комерц)

До складу прямих витрат включаються витрати на:

1) сировину і матеріали

2) куповані вироби і напівфабрикати;

3) основну заробітну плату виробничих робітників;

4) додаткову заробітну плату виробничих робітників;

5) соціальне страхування.

Непрямими прийнято вважати витрати на утримання та експлуатацію устаткування, а також загальновиробничі, загальногосподарські та інші поточні витрати.

Сума зазначених елементів прямих і непрямих витрат складає виробничу собівартість будь-якого виробу, а додаванням до останньої позавиробничих ви­трат обчислюється повна собівартість цього виробу.

Складання калькуляції одиниці продукції, вироблюваної з окремих конструкційних матеріалів, здійснюється за традиційною методичною схемою, яка вимагає визначення у розрахунку на один виріб відповідних прямих і непрямих витрат з наступним їх підсу­мовуванням. Вартість конструкційних матеріалів Вм обчислюється множенням нормативної їх витрати у натуральному виразі на поку­пну ціну за одиницю. Питомі витрати на оплату праці включають основну заробітну плату ЗПосн., додаткову заробітну плату ЗПд (у відсотках до основної) та відрахування на соціальне страхування Всс (у відсотках до основної і додаткової заробітної плати). Витрати на експлуатацію та утримання устаткування Векс і загальновиробничі витрати Взв у розрахунку на одиницю продукції визначаються як до­буток заданого їх відсотка та абсолютної величини основної заробітної плати.

Існує певна залежність рівня витрат (змінних, постійних) і прибутку від обсягу виробництва. При цьому за конкретної величини постійних витрат і збільшення обсягу продукції до певного рівня її виробництво є збитковим, а після його досягнення — прибутковим. Тому в процесі розробки проекту організації продукування нових виробів постає завдання визначення так званої точки беззбитковості (критич­ного обсягу виробництва у натуральному чи вартісному виразі) — N кр. У загальному випадку обчислення величини N кр здійснюється за допомогою формули:

N кр = Впост / ( Ц – Взм^од )

де Впост — постійні витрати на виробництво продукції у розрахунковому році;

Ц — продажна ціна одиниці продукції;