Св. Альфонс Марія де Лігуорі. Вогняні стріли, себто докази любові, що Христос виявив нам у Відкупленні
Мусить полюбити Бога, Який так сильно полюбив наші душі, той, хто призадумається над безмежною любов'ю, що Ісус Христос виявив нам у Своїм житті і особливо при смерті, коли витерпів стільки страждань за наше спасіння. Св. Бонавентура твердить, що рани Спасителя ранять навіть найбільше затверділі серця і розбуджують Божу любов навіть у найбільше холодних душах! Ці рани ранять кам'яні серця і запалюють заморожені уми».
Ось тому в цім короткім викладі про любов Ісуса Христа розглянемо те, що наш Спаситель вчинив, щоб доказати Свою любов і змусити нас любити Його. Будемо користати з того, що Святе Письмо каже про цю правду.
1. Він полюбив нас і видав Себе Самого за нас (Еф. 5, 2)
Бог вчинив людям дуже багато добродійств, щоб здобути Собі їхню любов, а невдячні люди не тільки не любили Його, але й навіть не хотіли признати за свого Пана. Тільки в однім закутку землі, себто в Юдеї, Його вибраний народ признавав Його за свого Бога, але й цей народ більше боявся, ніж любив Його. Він не бажав, щоб люди більше лякалися ніж любили Його, тому стався подібним до нас Чоловіком і вбого проживав. Його земське життя було звичайне і повне страждань, а Його смерть тяжка та неславна. Чому ж Він так поступив? Щоб здобути Собі наші серця!
Не був би менший або менше щасливий, ніж би був, якщо б не відкупив нас. Все таки Він вирішив виєднати нам спасіння такими страшними трудами і муками, ніби Його власне щастя залежало від нашого. Щоправда, Він міг відкупити нас без страждань, але так не вчинив, бо забажав Своєю смертю звільнити нас від вічної смерті. Міг використати різні засоби, щоб запевнити нам спасіння, але вибрав найбільше покірний і болючий, себто серед болів помер на хресті, щоб здобути Собі нашу любов. Чому ж Він народився серед такої крайньої вбогості, чому проживав серед стількох страждань і чому вибрав Собі таку болючу смерть? Тому, що любив нас!
Мій Ісусе, нехай та любов, що змусила Тебе вмирати за мене на Голгофі, знищить у мені всі земські почування і спалить мене тим святим вогнем, що Ти прийшов розпалювати на землі. Тисячкротно проклинаю ті негідні розкоші, що спричинили Тобі стільки мук. Мій дорогий Спасителю, від усієї душі каюся за те, що так сильно зневажив Тебе. У майбутності волію радше вмерти, ніж учинити Тобі прикрість. Рішаюся чинити все, що зможу, щоб подобатися Тобі. Ти не пожалів нічого, щоб доказати мені Свою любов. І я нічого не жалітиму, щоб доказати Тобі свою любов. Як Ти беззастережно полюбив мене, так і беззастережно хочу любити Тебе. Люблю Тебе, моє єдине Добро. Моя Любове і моє Все, люблю Тебе.
2. Бог так полюбив світ, що видав Свого єдинородного Сина (Йо. З, 16).
Ох, яке велике значення має це словечко "так"! Воно виявляє такий високий ступінь любові, що ніколи не зможемо зрозуміти її. Хто ж бо годен збагнути, що Бог послав Свого Сина на смерть, щоб спасати пропащих людей? Хто ж міг нам подати такий великий дар, як не Бог, що є безконечною любов'ю?
Предвічний Отче, дякую Тобі за те, що дав Свого Сина, щоб Він стався моїм Спасителем. Сину Божий, дякую Тобі за те, що такими страшними муками і такою великою любов'ю відкупив мене. Мій Ісусе, що б сталося зо мною, що так сильно зневажив Тебе, якщо б Ти не помер за мене? Мій Спасителю, аби я був радше помер, аніж мав зневажити Тебе. Ох, благаю Тебе, дай мені відчути бодай частинку того обридження, яке Ти відчував до моїх гріхів, і пробач мені.
Саме ж прощення не вистачає мені. Ти заслуговуєш на любов, бо аж до смерті полюбив мене. Я теж хочу любити Тебе аж до смерті. Безконечна Доброто, люблю Тебе всією своєю душею. Люблю Тебе більше, ніж самого себе, і тільки Тебе бажаю любити. Поможи ж мені. Не дозволь, щоб, як колись, я дальше був невдячний супроти Тебе. Скажи, чого бажаєш від мене, бо при помочі Твоєї ласки хочу все виконати. Так, мій Ісусе, люблю Тебе і хочу завжди Тебе любити, мій Скарбе, моє Життя, моя Любове і моє Все.