- •1. Він полюбив нас і видав Себе Самого за нас (Еф. 5, 2)
- •2. Бог так полюбив світ, що видав Свого єдинородного Сина (Йо. З, 16).
- •3. Це не було з кров'ю козлів і телят, але через власну Кров Він раз назавжди ввійшов до Святого Місця і запевнив вічне відкуплення (Євр. 9, 12).
- •4. Виявилися доброта і чоловіколюбність Спасителя, нашого Бога(Тит. 3, 4).
- •5. Божа любов до нас виявилася тим, що Бог послав у світ Свого єдинородного Сина, щоб через Нього ми мали життя (і Йо. 4, 9).
- •6. Завдяки великому милосердю нашого Бога Сходяче Світло з неба відвідало нас (Лк. 1, 78).
- •7. І Слово сталося Чоловіком (Йо. 1, 14).
- •8. Він (Христос) закрив Свою велич (Фил. 2, 7).
- •9. Дитятко народилося нам, і Син даний нам (Іс. 9, 6).
- •10. Небо, пошли росу, і ви, хмари, видайте з себе Праведника! (Іс. 45, 8).
- •11. Він (Христос) маловажений і позбавлений пошани між людьми(Іс.53, 5).
- •12. Він був Мужем болів (Іс. 53, 3).
- •13. Він завжди любив Своїх, що були на світі, і дав їм превеликий доказ Своєї любові (Йо. 13, 1).
- •14. Моя душа є в такім смутку, що це може спричинити Мені смерть! (Мт. 26, 38).
- •15. Схопили Ісуса і зв'язали Його (Йо. 18, 12).
- •16. Він був поранений за наші гріхи і мучений за наші беззаконня (Іс. 53, 5).
- •17. Радуйся, Царю Юдейський! (Мт. 27, 29)
- •18. І, несучи Свій хрест, Він вийшов на місце, що зветься Череповищем (Йо. 19, 17).
- •19. Як ягня мовчить перед стригуном, так і Він не відчинив Своїх уст (Іс. 53, 7).
- •20. Мій Боже, мій Боже, чому Ти покинув Мене? (Мт. 27, 46).
- •21. Розп'яли Його, і з Ним розп'ято теж двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч, а Ісуса посередині (Йо. 10, 18).
- •22. І, схиливши голову, Він віддав духа (Йо.19, 30).
- •23. Пожертвував Себе, бо Сам цього хотів (Іс. 53, 7).
- •24. Посилаючи Свого Сина, що прийняв на Себе природу грішного чоловіка, Бог осудив гріх через Втілення (Христа) (Рим. 8, 3).
- •25. Полюбив нас і у Своїй крові обмив нас з гріхів (Одкр. 1, 5).
- •26. Він понизив себе, ставши слухняним аж до смерті, смерті ж - хресної (Флп. 2, 8).
- •27. Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14).
- •28. Христова любов завдає нам насилля (2 Кор. 5, 14).
- •29. Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає (Йо. 15, 13).
- •30. Як буду піднятий з землі, то притягну всіх до Себе (Йо. 12, 32).
- •31. Він власного Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, - як же разом із Ним не подарує нам усього? (Рим. 8, 32).
- •32. А ми проповідуємо Христа розп'ятого: ганьбу для юдеїв і глупоту для поган (1 Кор. 1, 23).
- •33. Господь поклав на Нього провини всіх нас ... Віддав Його на муки (Іс. 53, 6. 10).
- •35. Я віддаю власне життя... Ніхто не бере його від Мене. Це я Сам віддаю його. (Йо. 10, 17-18).
- •36. Він знищив розписку, що була проти нас, що нас осуджувала, разом з приписами; Він її зробив нечинною, прибивши до хреста (Кол. 2, 14).
- •37. Якщо хтось згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведника. Він Сам є надолуженням за наші гріхи (1 Йо. 2, 1-2).
- •38. Прийдіть до Мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас! (Мт. 11, 28).
3. Це не було з кров'ю козлів і телят, але через власну Кров Він раз назавжди ввійшов до Святого Місця і запевнив вічне відкуплення (Євр. 9, 12).
Хіба кров всіх телят, ба й навіть усіх людей, пожертвувана Богові, могла виєднати нам Божу ласку? Ні! Тільки кров Богочоловіка мала силу вислужити нам пробачення та вічне спасіння. Хто ж був би подумав, що Бог помре за наше спасіння, якщо б Сам Бог не винайшов цього засобу, щоб спасти нас? Тільки любов могла видумати і виконати подібний задум.
Многостраждальний Йов слушно кликав до Бога, що так сильно любить людей: «Господи, хто ж такий чоловік, що Ти так сильно звеличив його? Чому ж Твоє серце так сильно любить його? Що ж бо таке чоловік, що такціниш його і звертаєш на нього увагу?» (Йов 7, 17).
Ох, мій Ісусе, замало мені одного серця, щоб любити Тебе! Не було б забагато, якщо б я любив Тебе серцями всіх людей. Який був би я невдячний, якщо б ще ділив своє серце між Тобою і сотворінням? Моя Любове, Ти хочеш цілого мого серця і вповні заслуговуєш, щоб я віддав Тобі його. Хочу присвятити його Тобі. Якщо ж не вмію вповні віддати, то Сам забери його, щоб я міг поправді сказати. Бог це скеля мого серця і моя частка навіки!(Пс. 72, 26).
Мій Спасителю, ради заслуг Свого покірного і страждального життя подай правдиву покору, що поможе мені любити погорду та скрите життя. Подай силу приймати з любов'ю хвороби, зневаги, гоніння, внутрішні страждання і хрести, що пошлеш мені. Поможи любити Тебе й потім чини зо мною, що подобається Тобі.
Любляче Серце Ісуса, виявленням Своєї безмежної доброти поможи мені любити Тебе. Нехай вповні віддамся Тобі, заки помру. Мій Ісусе, люблю Тебе, бо Ти сильно заслуговуєш на любов і гаряче бажаєш, щоб я любив Тебе. Люблю Тебе всім серцем і всією душею.
4. Виявилися доброта і чоловіколюбність Спасителя, нашого Бога(Тит. 3, 4).
Бог споконвіку любить людей, як Сам заявив устами пророка Єремії: "Я полюбив тебе вічною любов'ю" (Єр. 31, 3). Заки Божий Син стався Чоловіком, каже св. Бернард, то Бог виявив Свою могутність у створенні світу і Свою Божу мудрість у його правлінні, але Його любов до людей вповні заблистіла аж тоді, коли Божий Син стався Чоловіком. Побачивши, що Ісус Христос проживав серед страждань і помер болючою смертю, кривдимо Бога, якщо сумніваємося в Його безмежній любові до нас. Він сильно любить нас. Люблячи, бажає, щоб ми так само любили Його. Христос помер за нас, щоб ми проживали для Нього. Св. Павло кличе: "Він помер за всіх, щоб ті,що живуть, не жили вже для себе самих, а для Того, що помер за них" (2 Кор. 5, 15).
Мій Спасителю, коли ж я зрозумію любов, якою Ти полюбив мене? Замість любові колись я відплачувався Тобі зневагами і нехтуванням Твоєї ласки. Проте не буду зневірюватися, бо Ти — безконечна доброта. Ти прирік пробачити тим, що каються. Я зневажив Тебе, бо більше цінив власні задоволення, ніж Тебе. Від усієї душі тепер каюся за це. Це дуже болить мені, як пригадую собі, що зневажив Тебе, безконечне моє Добро.
Прости мені і злучи мене з Собою вічною любов'ю, щоб вже більше не покидав Тебе, але проживав, щоб тільки любити і слухати Тебе. Так, мій Ісусе, тільки Тебе хочу любити. Колись промінював Тебе за сотворіння, а тепер зрікаюся всього і вповні віддаюся Тобі. Люблю Тебе, Боже моєї душі, люблю Тебе більше, ніж самого себе.
Божа Мати Маріє, виєднай мені ласку залишитися вірним Богові аж до смерті.