Скаутські принципи і закони

ПРИНЦИПИ

1. Обов'язок скаута починається вдома.

Добрий скаут завжди пам’ятає те місце, де він виріс. Він шанує його і віддає йому все належне. Йог дім – це Батьківщина, Церква й отчий (батьківський) дім. Він знає, що завжди має бути на першому місці, що саме повинно бути пріоритетом у його житті. Скаут стає опорою та радістю для своїх батьків. Він перш за все виконує свої домашні обов’язки, а вже на другому місці стоїть усе решта. Скаут знає, що таке щастя на сімейному підґрунті. Прагне й стає добрим сім’янином. Добре усвідомлює значення обов’язків, що «падають» на його плечі. Виконує їх з приємністю, бо усвідомлює, що Бог дає йому найкраще й хоче від нього такої ж солідарності.

2. Усвідомлюючи відповідальність перед своєю країною, скаут виступає на захист вільної та братерської Європи

Скаут відкритий на пізнання й порозуміння з людьми незалежно від раси та національності. Кожного дня він вчиться жити дорослим життям, усвідомлюючи важливість праці та щоденних своїх обов’язків. Для нього бути відповідальним за когось чи за щось – особлива місія, яку отримує, а тому прагне виправдати довір’я, котре отримує від старших братів-скаутів. Так це не легко й не завжди приємно. Але тут в допомозі стає приклад Марії, Матері Божої, яка отримавши вістку від ангела, що стане Матір’ю самого Бога, не пручалася, не противилася цьому, а виявила правдиву покору; чи приклад апостолів Христа, які отримали у заповіт важливе завдання – поширення Христової Церкви; або приклад святих, які проповідували та служили в різні часи та в різних місцях й не раз віддавали своє життя за Бога, Церкву, Батьківщину та ближнього. Христовий лицар постійно шукає в молитві усвідомлення своїх обов’язків, усвідомлення своїх вчинків, усвідомлення сенсу життя, усвідомлення важливості приналежності до своєї країни.

3. Як син Церкви скаут гордиться своєю вірою, він працює над тим, щоби збудувати Царство Христове у своєму власному житті та у світі, який його оточує.

Кожна людина покликана любити Господа Бога та свою Церкву. Місія кожного скаута ще більша. Його завдання – допомогти іншим збудувати Царство Христове у своєму житті. Він будує в собі тверду віру, живе справжньою поживою, яку дарує йому Церква, бо саме Євхаристія змінює його та дає багато Господніх ласк. Скаут є сином – він довіряє й уповає на свого Батька – Господа Бога, який хоче, щоби грішник не загинув, але мав життя вічне, який кожного дня дає шанс людині змінитися, який кожного дня чекає її утаєнний у Кивоті. Хлопець чи дівчина пишається своєю вірою, бо саме вона є глибоким й головним знаряддям у їх праці, мертвенності, служінні. Святе Писання каже нам «віра твоя спасла тебе». Вона породжує добрі вчинки, вона породжує в кожному християнину хоробрість до труднощів та болю. Дякуючи цьому, він стає правдивим Христовим учнем, що живе «живою Євангелією» й хоче дарувати цей дар і ці знання тим, які не пізнали правдивої Христової любові.

ЗАКОНИ

1. На слово скаута можна завжди покластися

Скаут є добрим паном самого себе. Він знає чого хоче від життя та що хоче досягти в ньому. Його слово, на яке може покластися будь-хто з інших – це свідчення його честі та моральної справедливості, якою він живе щодня. Скаут намагається бути прикладом для інших через свою пунктуальність, конкретність, справедливість, рішучість у виконанні поставлених завдань. Він є благородним лицарем сьогоднішнього часу. Його честь полягає у трьох скаутських чеснотах: щирість, самовідданість, чистота. Коли подорожуємо в літаку – довіряємо пілотові, довіряємо йому своє життя, ризикуємо, бо переконані що він є добрим фахівцем у своїй справі і не піддасть наше життя небезпеці. Скаут може мати 36 вад та недосконалостей у житті, але не може бути звичайною стрічкою на вітрі. У ньому ми завжди можемо бути впевнені, бо він дав нам своє слово і дотримається його, щоб не сталося, бо саме для нього це справа його честі.