- •Довжина тулуба
- •107. Породи свиней, що належать до стародавнього змішаного походження ( 2 елементи ) :
- •108. Приведіть у відповідність походження імпортних порід свиней
- •120.Мірною стрічкою у свиней беруть такі проміри ( 3 елементи) :
- •125. Для визначення живої маси свиней залежно від рівня вгодованості використовують формули ( 3 елементи) :
- •127. Приведіть у відповідність термін та його визначення:
- •128. Вади екстер'єру, за наявністю яких свиней вибраковують із стада
- •5.Кратерні соски
- •6.Сосків менше 12
- •129. Ознаки,які використовують для оцінювання кнурів і свиноматок
- •130. Ознаки, за якими визначають м'ясні якості свиней на
- •131. Згідно із дсту відруби туш розподіляють за сортами (2 елементи) :
- •133. Ознаки, що відносять до забійних якостей свиней відносять
- •135. Методи відбору та його визначення :
- •136.Зазначте для кожного із наведених термінів добору його
- •137.У разі застосування близькоспорідненого парування наслідком може бути ( 1 елемент ) :
- •138. Приведіть у відповідність типи свинарських господарств та їх особливості племінної роботи :
- •139. Особливості призначення груп стада основних свиноматок у племінних і товарних господарствах ( 4 елементи):
- •140. Терміни підсисного періоду та типи свинарських підприємств ( 3 елементи) :
- •141. Приведіть у відповідність показники середньої кількості опоросів від свиноматки за рік відповідним типам свинарських підприємств
- •143.На молочну продуктивність свиноматок впливають наступні
- •144.Тривалість статевого циклу у свиноматок становить ( 1 елемент ) :
- •145.Приведіть у відповідність терміни та їх визначення :
- •167. Технологічні умови та вимоги під час беконної відгодівлі свиней
- •168. Технологічні умови під час відгодівлі свиней до жирних кондицій
- •169. Приведіть у відповідність технологічний термін та його
- •170. Приведіть у відповідність технологічні терміни та їх
- •171.Приведіть у відповідність технологічний термін та його визначення
- •172. Приведіть у відповідність термін та його визначення ( 3 елементи ) :
- •173.Приведіть у відповідність терміни та їх визначення :
- •176.Приведіть у відповідність тривалість кроку ритму відповідним типам
- •177. Кількість кнурів –плідників на підприємстві в разі штучного
172. Приведіть у відповідність термін та його визначення ( 3 елементи ) :
Термін |
Визначення |
1.Робоча операція
|
А.Складова частина технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці, включає всі дії обслуговчого персоналу над об’єктами виробництва. |
2.Циклічні операції |
Б.Операції, які виконують в процесі виробництва для забезпечення постійної основної роботи із обслуговування тварин. |
3.Щоденні операції |
В.Операції, які виконуються через визначені проміжки часу, або залежно від сезону року |
1А, 2В, 3Б
173.Приведіть у відповідність терміни та їх визначення :
Терміни |
Визначення |
1.Виробничий процес
|
А. Сукупність технологічних процесів між собою таким чином, що продукт одного технологічного процесу стає сировиною для процесу, який виконується за ним |
2.Робоча операція
|
Б Це графічна модель технологічного процесу, яка відтворює рух тварин під час виробництва, використання приміщень, виконання ремонтних робіт, профілактичних заходів проти виникнення інфекційних хвороб |
3.Циклограма
|
В.Складова частина технологічного процесу, яка виконується на одному робочому місці та включає всі дії обслуговчого персоналу над об’єктами виробництва, при цьому цілеспрямовано змінюються фізичні, хімічні або фізіологічні якості предметів праці. |
1А, 2В, 3Б
176.Приведіть у відповідність тривалість кроку ритму відповідним типам
свинарських господарств ( 3 елементи ) :
Тип комплексів |
Крок ритму (днів) |
1. Комплекси з обсягом виробництва 108тис. відгодованих свиней. |
А.2
|
2. Комплекси з обсягом виробництва 54тис. відгодованих свиней. |
Б.8
|
3. Комплекси з обсягом виробництва |
В.1 |
1В, 2А, 3Б
177. Кількість кнурів –плідників на підприємстві в разі штучного
осіменіння залежить від ( 5 елементів ) :
1.Загальної річної потреби в робочих дозах сперми+
2.Режиму експлуатації кнурів – плідників протягом року+
3.Віку кнурів – плідників.
4.Середнього об’єму еякуляту.
5.Породи кнурів – плідників+
6.Середнього об’єму робочої дози+
7.Ступінь розведення сперми+
178. Санітарний період – це ( 1 елемент ) :
1. Кількість днів, необхідних для прибирання і дезінфекції станків після їх
Звільнення +
2. Час, протягом якого предмет праці підлягає впливу для забезпечення
потрібного результату
У перші години після опоросу свиноматок годують за наступною
схемою ( 1 елемент ) :
Дають лише воду (годують через 5-6 год після опоросу) +
Тричі на добу
180. Живу масу свиней визначають ( 2 елементи ) :
1.Зважуванням+
2.За формулою відповідних промірів +
3.За індексами
181. Стан організму свиней , що виникає у відповідь на дію неспецифічного фактора навколишнього середовища – це ( 1 елемент ) :
1. Адаптаційний синдром
2. Стрес+
182. Оптимальним віком першого запліднення для свиней більшості
порід є ( 1 елемент ) :
1. 9-10 міс. за живої маси кнурців 135-150 кг, свинок 120-140 кг +
2. 6-7 міс. за живої маси кнурців 95 кг, свинок 90 кг
183. Вим'я свиноматки у нормі складається з ( 1 елемент ) :
1. 12-16 сосків +
2. 10-11 сосків
184. Промислове схрещування в свинарстві використовують для
одержання ( 1 елемент ) :
Племінного молодняку
Товарного молодняку +
185. Поняття родини в свинарстві це ( 1 елемент ) :
1. Група високоцінних і спадковостійких тварин, споріднених протягом 3-4 поколінь через видатного родоначальника
2. Нащадки видатної свиноматки (її дочки, онучки і т.ін.), яке характеризується певними господарсько-корисними і біологічними ознаками, що добре успадковуються +
186. Хімічний склад м'яса залежить від ( 1 елемент ) :
1. Статі та віку свиней, якості годівлі, їх напряму продуктивності +
2. Тільки від їх напряму продуктивності
187. Період, коли в складі шлункового соку поросят відсутня соляна кислота, називають (1 елемент ) :
1. Періодом вікової ахлоргідрії +
2. Періодом вікової неповноцінності шлунку
188. Відношення одного проміра до іншого, анатомічно з ним зв’язаного, яке характеризує відносний розвиток маси тіла тварини називається ( 1 елемент ):
1. Індексом +
2. Товщиною
3. Походженням
189. Подвоєння живої маси новонароджених поросят відбувається в наступний період ( 1 елемент ) :
1. На 15-16 день +
2. На 7-8 день
3. На 3-й день
190 . Забійний вихід свиней становить ( 1 елемент ):
1. 70-85% +
2. 20-25%
3. 30-40%
191. Свиней з ніжним складом тіла, не масивним міцним кістяком, тонкою, але щільною шкірою, добре розвиненою м'язовою тканиною відносять до наступного типу конституції ( 1 елемент ) :
1. Ніжного рихлого
2. Ніжного щільного +
3. Міцного
4. Грубого рихлого
192. Вада ектер'єру, за наявністю якої свиней вибраковують із стада
( 1 елемент ) :
1. Кратерні соски +
2. Недостатньо широка холка
3. Вузько поставлені очі
193. Кнури перевіювані – це ( 1 елемент ) :
Тварини на вирощуванні від добору до першого парування +
Тварини від першого парування до закінчення оцінювання за масою нащадків
194. За комплексом ознак під час бонітування свиней визначається
( 1 елемент) :
1. Класність свиней +
2. Категорії вгодованості свиней
195. До м’ясних якостей свиней належать ( 2 елементи ) :
Довжина туші +
«М’язове вічко»+
Забійна маса
Жива маса перед забоєм
Середньодобові прирости
Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту
196. Кількість народжених поросят за один опорос – це ( 1 елемент ):
1. Фактична багатоплідність+
2. Потенціальна багатоплідність
197. Група тварин сальних порід має форму ( 1 елемент ) :
Видовжену +
Коротку і широку
198. Основною формою підбору в племінному свинарстві є ( 1 елемент ):
1.Індивідуальний +
2.Масовий
199. Українську степову білу породу свиней було створено ( 1 елемент ) :
1.В Асканії – Новій Херсонської області шляхом відтворювального схрещування
місцевих білих порід свиней з кнурами великої англійської породи +
2. В Англії, а до України було завезено М. Ф. Івановим
200. Характеристика свиней породи ландрас наступна ( 1 елемент ) :
Масть тварин біла. Голова легка, видовжена, з великими звисаючими вухами. Тулуб довгий з прямою спиною. Ноги прямі, міцні. Шкіра тонка з рідкою щетиною. Жива маса кнурів 280-300 кг, свиноматок 200-220 кг. Багатоплідність 10-13 поросят. Молочність 53-54 кг. +
Тварини характеризуються темною мастю, міцним тулубом і добре вираженими м'ясними формами. Дорослі кнури мають живу масу 330-350 кг, матки – 220-250 кг. Середньодобовий приріст під час відгодівлі до 120 кг - 700-800 г. Вихід м'яса в туші – 58-60%. Багатоплідність маток базових господарств – 10,3-11,6 поросяти
201. До відгодівельних якостей відносять показник ( 1 елемент ):
Витрати кормових одиниць на 1 кг приросту +
Забійний вихід
Маса задніх окороків
202. Вада ектер’єру, за наявністю якої свиней вибраковують із стада
( 1 елемент):
Слабо виповнені окороки
Рідка щетина
Сосків менше 12 +
203. Площа “м’язового вічка” в свинарстві визначається ( 1 елемент ) :
На розрізі задньої частини окорока
На поперечному розрізі найдовшого м’яза спини +
На лопатці
204. Репродуктивний період у свиноматок це ( 1 елемент ) :
1. Тривалість поросності, підсосного і холостого періодів +
2. Тривалість поросності
3. Тривалість підсисного періоду
205. Високоякісний м’ясний продукт виготовлений із спеціально оброблених напівтуш свиней беконної відгодівлі це ( 1 елемент ) :
1. Буженина
2. Бекон +
3. Шпик
206. Оптимальним віком кастрації кнурців є ( 1 елемент ) :
1. 0,5-2- місяці +
2. 12 – місяців
207.Захід, за якого виділяють кращих свиней для подальшого розмноження ( 1 елемент ) :
1. Добір +
2. Гібридизація
208. Автором породи українська степова біла є ( 1 елемент) :
1. Академік М.Ф. Іванов.+
2.Професор О.П. Бондаренко.
3.Академік Л.К Гребень.
4. Професор Б.В. Баньковський.
5.Академік В.П. Рибалко.
209. Автором миргородської породи свиней є ( 1 елемент) :
1.Професор О.П. Бондаренко.+
2.Академік В.П. Рибалко.
3.Академік Л.К Гребень.
4. Професор Б.В. Баньковський.
5. Академік М.Ф. Іванов.
210. Порода свиней дюрок було створено у країні ( 1 елемент) :
1.Данія.
2.Англія.
3.Франція.
4.США.+
5.Бельгія.
211. Червона білопояса порода свиней було створено у країні ( 1 елемент) :
1.Україна.+
2.Данія.
3.Англія.
4.США.
5.Бельгія.
212. Порода свиней ландрас було створено у країні ( 1 елемент) :
1.Україна.
2.Данія.+
3.Англія.
4.США.
5.Бельгія.
213. За добу підсисна свиноматка після опоросу годує поросят наступну кількість разів ( 1 елемент) :
1. 1-2 рази
2. 8-10 разів
3. 20-24 разів +
214. Конституцію та екстер’єр свиней оцінюють за шкалою ( 1 елемент) :
1. 5 балів+
2. 10 балів
3. 20 балів
4. 50 балів
5. 100 балів
215. Контрольна відгодівля свиней закінчується за досягнення
живої маси ( 1 елемент) :
70 кг
100 кг+
250 кг
216. Тваринам, які за всіма ознаками відповідають класу “еліта” і оцінені за якістю нащадків методом контрольної відгодівлі, присвоюють комплексний клас ( 1 елемент) :
1.Еліта-рекорд+
2.Еліта
3.І
4.ІІ
5.Позакласні
217. Товщину шпику свиней визначають на рівні ( 1 елемент) :
1.1-2 шийних хребців
2.6-7 грудних хребців+
3.Над 2 поперековим
218. Основними показниками відтворної продуктивності свиноматок, під час бонітування є ( 2 елементи) :
1.поліестричність
2. великоплідність
3. багатоплідність+
4. молочність
5. маса гнізда при відлученні в 45 чи 60 днів+
219. Породи свиней створюються в такому виді господарств ( 1 елемент ) :
1 Товарна ферма
2. Відгодівельна ферма
3. Племінний завод +
220. Під час бонітування свиней породи розподіляють( 1 елементи) :
1. На дві групи
2.На три групи +
3. На чотири групи
4. На п’ять груп
221. Для відбору свиноматок в охоті в промислових свинокомплексах
застосовується масово такий метод ( 1 елементи) :
1. Рефлекторний +
2. Лабораторний аналіз сечі, крові і т.ін.
3.Візуальний
4. Біопсія слизової оболонки піхви
5. Гормональний
222. Опорос свиноматки ( який проходить без ускладнення ) триває
приблизно ( 1 елемент ) :
1. 6 годин
2. 4 години
3. 2 години +
4 . 0,5 годин
223. Для обробки новонародженого поросяти обов’язковими
прийомами є ( 3 елементи) :
1. Обрізання копит
2. Обрізання і знезараження пуповини +
3. Купання в теплій воді
4. Звільнення носа від плівок і слизу +
5. Розміщення в зону локального обігріву +
224. Середня жива маса одного поросяти в приплоді під час народження
це ( 1 елемент ) :
1. багатоплідність
2. великоплідність +
3. поліестричність
225. Поросята від народження до відлучення – це( 1 елемент) :
1. ремонтний молодняк
2. поросята-сисуни +
3. відгодівельний молодняк
4. ремонтні свинки
5. ремонтні кнурці
226. Дорослі свиноматки сучасних порід, які досягли статевої зрілості
за нормальних умов утримання, через кожні 18-26 днів приходять
в охоту – це ( 1 елемент) :
1. багатоплідність
2.поліестричність +
3. потенційна багатоплідність
4. прохолост
5. молочність
227. Кількість утворених яйцеклітин у свиноматки це – ( 1 елемент) :
1. потенційна багатоплідність +
2. фактична багатоплідність
3. поліестричність
228 . Великоплідність свиноматок визначається ( 1елемент) :
1.масою гнізда поросят в 21 денному віці
2.кількістю поросят при народженні
3.кількістю живих поросят при народженні
4.середньою масою поросяти при народженні +
229. Поліестричність свиноматок визначається ( 1 елемент) :
1. кількістю поросят при народженні
2. кількістю днів поросності
3. здатністю свиноматок приходити в охоту і бути заплідненою через 18 - 21 день +
230. Тривалість репродуктивного використання свиней може становити
( 1 елемент) :
1. 3-4 роки +
2. 6-7 років
3. 8-10 років
231. Скороспілість свиней визначається за ( 1 елемент ) :
1.віком досягнення маси 100 кг +
2.затратами кормів на 1 кг приросту
3.здатністю свиней поїдати корми рослинного та тваринного
походження
232. Забійний вихід свиней масою 100-120 кг становить % ( 1 елемент) :
1.40 - 48
2.50 - 60
3. 75 – 80 +
4. 80 – 90
233. Середня кількість молока, яку свиноматка виділяє за лактацію, становить ( 1 елемент) :
1. 50 – 100 л
2. 200 – 400 л +
3. 600 – 800 л
234.До відгодівельних якостей відносять наступний показник
( 1 елемент) :
1. товщина шпику
2. забійна маса
3. вік досягнення живої маси 100 кг +
235. До відтворних якостей свиноматок відносять наступний показник
( 1 елемент ) :
1.кількість опоросів одержаних від свиноматки за рік +
2.товщина шпику
3.забійний вихід
236. Екстер’єр свиней це – ( 1 елемент ) :
1. сукупність анатомо-біологічних та фізіологічних функцій організму
2. біологічні, гістологічні, цитологічні ознаки
3.зовнішня будова тіла тварини, пов’язана з його анатомо-
морфологічними особливостями +
4. внутрішня будова тіла тварини
237. До підгодівлі концентрованими кормами поросят привчають віком з :
( 1 елемент ) :
1.3 днів+
2. 8 днів
3.10 днів
4.15 днів
238. До жирних кондицій відгодовують молодняк свиней наступної
групи ( 1 елемент ) :
1.молодняк до живої маси 95-105 кг
2.молодняк до живої маси 150-200 кг +
3.молодняк віком 4-6 місяців
4.ремонтний молодняк
239. До жирних кондицій відгодовують групу свиней :
1.молодняк до живої маси 95-105 кг
2.вибракуваних кнурів і маток +
3.молодняк віком 4-6 місяців
4.ремонтний молодняк
240. Оптимальний вік та жива маса ремонтних свинок під час першого парування у племінних господарствах становить ( 1 елемент ) :
1. 7 – 8 міс - -80- 90 кг
2. 5 – 6 міс. – 60 – 70 кг
3. 9 – 10 міс. – 125 – 130 кг +
4. 15 – 16 міс – 160 – 180 кг
241. Оптимальний вік та жива маса під час першого парування ремонтних свинок у товарних господарствах становить ( 1 елемент ) :
1. 7 – 8 міс. – 60 – 80 кг
2. 8 - 9 міс.- 110 – 120 кг
3. 12- 15 міс. – 140 – 170 кг +
242.Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней" до третьої групи належить порода ( 1 елемент ) :
1. українська степова ряба
2. велика біла
3. українська степова біла +
4. дюрок
245. Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней", до другої групи належить наступна порода ( 1 елемент ) :
1.українська степова ряба
2.велика біла
3.українська степова біла
4.дюрок +
251. Згідно з "Інструкцією з бонітування свиней", до першої групи належить наступна порода ( 1 елемент ) :
1. північнокавказька
2. велика біла+
3. беркширська
253. Бонітування свиней починають з ( 1 елемент ) :
1. кожному класу присвоюють бал
2. визначають середній бал
3. за кожну ознаку визначають клас
4. визначають групу порід+
254. Опорос свиноматки вважається аварійним під час народження такої кількості поросят ( 1 елемент ) :
1.12 голів
2.6 голів+
3.8 голів
4.10 голів
255. Бонітування племінного молодняку починають віком з ( 1 елемент ) :
1.2 місяців+
2.6 місяців
3.9 місяців і старше
256. Умовна молочність свиноматки визначається( 1 елемент ):
1.масою гнізда в 21 -денному віці+
2.масою гнізда в 28 -денному віці
3.масою гнізда в 30-денному віці
257. Технологічна группа свиней це ( 1 елемент ) :
1.поголів’я свиней в одній групі, яке формують протягом одного ритму +
2.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за весь виробничий цикл
3.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за місяць
4.поголів’я свиней в одній групі, яке формують за рік
258. Забійна маса – це ( 1 елемент ):
1.відсоткове співвідношення забійної маси туші до живої перед забоєм
2.маса тварини під час реалізації в забійний цех
3.маса парної туші після повної її обробки, включаючи внутрішній жир+
4.маса забитої тварини
260. Кондиція свиней – це ( 1 елемент ):
1.оцінювання ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності
2. рівень вгодованості свиней +
3. оцінювання плідників та свиноматок за якістю нащадків
4. відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із
напівсумою початкової і кінцевої живої маси
261. Відносний приріст свиней – це ( 1 елемент ) :
1.оцінювання ремонтного молодняку за показниками власної продуктивності
2.рівень вгодованості свиней
3.оцінювання плідників та свиноматок за якістю нащадків
4.відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із
напівсумою початкової і кінцевої живої маси +
262. Вгодованість свиней – це ( 1 елемент ):
1.маса парної туші після повної її обробки, включаючи внутрішній жир
2.відсоткове співвідношення забійної маси туші до живої маси перед забоєм
3.показник розвитку м’язової та жирової тканини +
4.відсоток збільшення маси свині за певний період порівняно із напівсумою
початкової і кінцевої живої маси
263. Термін поросності свиноматки в середньому становить ( 1 елемент ) :
1. 100 днів
2. 115 днів +
3. 150 днів
264. Істинна молочність свиноматки – це ( 1 елемент ):
1. середня жива маса поросяти під час народження
2. кількість поросят під час відлучення
3. маса гнізда у віці 21 день
4. кількість молока, що виділяється свиноматкою за 60 днів лактації +
265 .Відсоткове співвідношення забійної маси до передзабійної живої маси після 24 - годинної витримки – це ( 1 елемент ):
1.маса парної туші із внутрішнім жиром
2. забійна маса
3. забійний вихід +
4. маса туші
266. Тривалість відгодівлі свиней залежить від ( 1 елемент ):
1. середньодобового приросту, живої маси постановки на відгодівлю та реалізаційної маси +
2. маси поросяти під час народження, середньодобового приросту
3. реалізаційної маси, витрат корму та маси під час переведення на дорощування
4. маси поросяти під час народження, реалізаційної маси та середньодобового приросту у підсисний період
267. Інтенсивність використання свиноматки – це ( 1 елемент ) :
1. кількість свиноматок на комплексі
2. кількість опоросів за рік від одної свиноматки +
3. кількість поросят, що отримують від свиноматки
268. Тривалість використання кнурів і свиноматок на комплексах становить ( 1 елемент ):
1. 5-6 років
2. 2-3 роки +
3. 1-1.5 роки
269. Аліментарну анемію поросят-сисунів зумовлює ( 1 елемент ):
1. відсутність у шлунковому соку соляної кислоти;
2. дефіцит заліза в молоці свиноматки +
3. захворювання поросят сисунів;
4. порушення обміну заліза в організмі
270. Від народження до 10-го дня життя у гнізді поросят повинна триматися температура ( 1 елемент ):
1. 16-17 °С
2. 21 – 23 °С
3. 25 – 28 °С +
271. Однією з причин перегулів свиноматок є ( 1 елемент ) :
1. групове утримання свиноматок після парування;
2. групове утримання холостих свиноматок +
3. групове утримання поросних свиноматок;
4. індивідуальне утримання поросних свиноматок
272. Під час нормування годівлі підсисних свиноматок враховують такі чинники :
1. жива маса, вгодованість;
2. вік, багатоплідність, тривалість підсисного періоду +
3. вік, жива маса
4. жива маса, кількість опоросів ,вік
273. Вік та жива маса молодих кнурців, призначених до парування у племінних господарствах мьановить ( 1 елемент ) :
1. 8 – 9 місяців, 130 – 140 кг;
2. 10-11 місяців, не менше 150 кг; +
3. 9 – 10 місяців, не менше 120 – 130 кг;
4. 12-13 місяців, не менше 180 – 200 кг
274. Оптимальними строками проведення опоросів основних свиноматок за
сезонно-туровою системою ( 1 елемент ):
1. 1 тур: січень – лютий; 2 тур: липень – серпень +
2. 1 тур: квітень – травень; 2 тур: жовтень листопад
275. Середньодобове утворення молока у підсисної свиноматки становить
( 1 елемент ) :
1. 1,5 – 2,0 кг
2. 4 – 6,0 кг +
3. 12 – 15 кг
276. Недоліками трифазного методу вирощування молодняку свиней є
( 1 елемент ):
1) ускладнюється технологія обслуговування і утримання свиней;
2) суттєво збільшується витрати кормів;
3) переведення молодняку з одного приміщення до іншого сприяє створенню стресових ситуацій і зниженню рівня продуктивності, підвищення рівня травматизму та захворювань; +
4) великі затрати енергоносіїв
277. Для кнурів – плідників застосовують таку систему утримання
( 1 елемент ):
1. режимно – вигульну +
2. безвигульну
3. прив’язна.
278. За інтенсивному режиму використання основних кнурів віком 18 – 24 місяці кількість парувань протягом місяця становить ( 1 елемент ) :
1) 6 – 9;
2) 7 – 10;
3) 10 – 16;
4) 12 – 20 +
279. Кнурців привчають до садок на чучело у віці ( 1 елемент ) :
1. 2 місяці
2. 5 місяців +
3. 10 місяців
280. Раннє відлучення поросят відбувається у віці ( 1 елемент ) :
1. 26 – 28 днів +
2. 40 – 45 днів
3. 50 – 60 днів
281. Якщо в господарстві відсутні спеціальні комбікорми для поросят, то проводити відлучення рекомендують ( 1 елемент ) :
1) 28-30 днів
2) 35-40 днів
3) 45-60 днів +
282. Ремонтний молодняк на літній табір переводять за середньодобової температури навколишнього середовища ( 1 елемент ) :
1. +3 – 4 ° С
2. + 10 – 15 ° С +
283. Молодняк на відгодівлю ставлять у віці ( 1 елемент ) :
1) 2 – 3 місяців;
2) 3 – 4 місяців;
3) 5 – 6 місяців; +
4) 6 – 7 місяців.
284. Приведіть у відповідність рівень середньодобових приростів молодняку свиней у різні періоди ( 2 елемент ) :
1)дорощування А. 500-800 г
2)відгодівля Б. 200-400 г
1Б, 2А
285. Найменше кормів на виробництво свинини витрачається у віці (1 елемент ) :
1) 3 – 4 місяців; +
2) 5 7 місяців;
3) 8 – 10 місяців.
286. Підвищення перетравності протеїну та енергетична поживність кормів, відбувається за такого способу приготування зерно-бобових кормів
( 1 елемент ) :
1) екструдування; +
2) перемішування.
287. До першої групи кормів, що сприяють одержанню свинини високої якості належать ( 1 елемент ) :
1) соя, овес, макуха;
2) кукурудза, гречка;
3) ячмінь, пшениця, жито +
288. До першої групи кормів, що сприяють одержанню свинини високої якості належать ( 1 елемент ) :
1) морква, буряки, люцерна; +
2) шрот, барда, риба;
3) патока, картопляна м’язга;
4) гречка, кукурудза, пшеничні висівки
289. Відповідно до вимог стандарту для забою тварини поділені на таку кількість категорій ( 1 елемент ) :
1. 2
2. 3
3. 4
4. 5 +
290. Категорія, до якої віднесено беконний молодняк до 8-місячного віку
( 1 елемент ) :
1) I +
2) II
3) III
4) IV
291. Поросят – молочників за стандартом відносять до категорії
( 1 елемент ):
1) V +
2) IV
3) III
4) II
5) І
292. Бекон вищою ґатунку одержують з ( 1 елемент ) :
1.переднього окосту
2. середньої частини туші +
3. заднього окосту
293. Для виготовлення солоного шпику використовують сало з ( 1 елемент ) :
1. черевної частини
2. хребтової та бокової частин туші +
2. окороків
294. До статей задньої частини тулуба свиней відносять ( 1 елемент ) :
1. поперек, соски, хвіст
2. крижі, окорока, хвіст, задні кінцівки +
3. вим’я та соски, черево, окороки, задні кінцівки
295. Під час контрольного вирощування ремонтного молодняку свиней враховується наступний показник ( 1 елемент ) :
1. молочність, кг
2. товщина шпику на рівні 6 – 7 хребців, мм +
3. забійна маса, кг
296. До статей середньої частини тулуба свиней відносять ( 1 елемент ) :
1. спина, боки, черево, соски +
2. лопатки, підгрудок, соски, черево
3. хвіст, поперек, крижі, спина
297. Метою проведення контрольного вирощування молодняку свиней є
( 1 елемент ) :
1. виявлення кращих за відгодівельними і м’ясними ознаками тварин;
2.виявлення кращих за власною продуктивністю та подальшого використання для відтворення +
3. для оцінювання за відтворною здатністю
298. Індекс тіло будови свиней – це ( 1 елемент ) :
1) відсоткове відношення одного проміру до другого; +
2) відношення кінцевої живої маси до початкової;
3) різниця між промірами;
4) сума промірів
299. Шляхом відтворного схрещування місцевих свиноматок з кнурами великої білої породи та цілеспрямованої селекції із застосуванням спорідненого розведення і жорсткого вибракування створено породу свиней:
1. велика біла
2. українська степова біла +
3. українська степова ряба
300. Українську степову білу породу свиней було затверджено:
1. у 1929 р.
2. у 1934 р. +
3. у 1940 р.
301. Українську степову рябу породу свиней було затверджено:
1. у 1934 р.
2. у 1961 р. +
3. у 1993 р.
302. Миргородську породу було свиней було затверджено:
1. 1934 р
2. 1940 р. +
3. 1993 р.
303. Українську м’ясну породу свиней було затверджено:
1.1934 р.
2. 1940 р.
3. 1993 р. +