5. Опишіть процес планування нової продукції.

Процес планування нової продукції включає сім етапів: 1) генерація ідей; 2) відбір ідей; 3) розробка задуму та його перевірка; 4) аналіз в аспекті бізнесу; 5) розробка товару; 6) випробування на ринку; 7) розгортання комерційного виробництва. Генерація ідей. Узагалі генерацію ідей як процес можна визначити так: це постійний систематичний пошук можливостей для створення нових товарів. Цей процес включає як пошук джерел нових ідей, так і методи їх створення. Існує багато джерел для створення новинок. Найважливіше серед них – це ринок: ідеї йдуть як від споживачів, так і від конкурентів. Для генерації (пошуку) ідей нових товарів можуть бути використані різні джерела інформації: - зовнішні (покупці, конкуренти, посередники); - внутрішні, тобто сама фірма – її керівництво, фахівці з маркетингу, інженери, торговий персонал. Існує близько 50 творчих методів пошуку нових ідей. Відбір ідей. Мета етапу – якомога раніше виділити та відсіяти невдалі ідеї. Дуже важливо, щоб результат на етапі відбору ідей не виходив за межі можливостей фірми. Багато фірм не обмежені браком продуктових ідей, але вони обмежені стратегією та ресурсними можливостями (час, гроші, персонал). Фірма повинна оцінювати також, скільки з відібраних ідей можуть бути розроблені у фізичний продукт та успішно запропоновані на ринок. Розробка задуму та його перевірка. Під задумом товару розуміють розроблений варіант ідеї товару з погляду ринкових потреб та потреб споживачів, які купують не ідею товару, а його задум. Завдання маркетолога — розробити ідею в низці різних задумів та відібрати найкращий із них. Потім споживачів опитують — просять висловити свою думку про цей задум товару. Аналіз в аспекті бізнесу. Прийнявши рішення щодо задуму товару і стратегії маркетингу, керівництво може братися за оцінку ділової привабливості пропозиції. Для цього фірма повинна мати інформацію про споживачів, конкурентів, розміри потенціалу, попереднє ціноутворення, технології, рівні інвестування та попередні витрати на виробництво для проведення фінансового аналізу, щоб вирішити, чи може ідея, відібрана на попередніх етапах, стати фізичним товаром. Втілення ідеї товару у фізичний продукт потребує значних коштів, особливо для фірм, у яких частка витрат на розробку дуже велика і для яких фінансовий аналіз є основним. Для фірм, у яких частка витрат на розробку незначна, фінансовий аналіз комбінується ще з деякими критеріями. Більшість фірм стикаються з браком ресурсів, тому багато перспективних проектів відкидається. Комбінування фінансового аналізу з іншими відбірковими критеріями дозволяє фірмі відібрати найбільш вдалий проект для подальшого впровадження. Розробка товару. Коли задум продукту успішно подолав попередні стадії, починається втілення задуму в матеріальну форму та визначення базової маркетингової стратегії шляхом розробки товару, упаковки, торговельної марки тощо. Також на цьому етапі буде одержана відповідь про можливості втілення задуму з комерційного і технічного поглядів. Випробування на ринку. Якщо на попередньому етапі товар успішно пройшов випробування і перевірку, то фірма випускає невелику партію товару для випробування на ринку. На цьому етапі товар та маркетингову стратегію фірми випробовують в умовах реального ринкового середовища, щоб виявити погляди цільових груп споживачів, характеристики товару, особливості використання та обслуговування, а також на базі випробувань визначити розмір ринку та розробити загальний прогноз збуту продукції. Розгортання комерційного виробництва. Випробування в ринкових умовах дають керівництву достатній обсяг інформації для прийняття кінцевого рішення всього плану маркетингу і комерційного виробництва нового товару. Якщо фірма починає розгортання комерційного виробництва — це потребує великих затрат. Процес розгортання комерційного виробництва нової продукції передбачає роботу паралельно у напрямах прийняття рішення про місце, час, споживчий ринок та маркетингову стратегію охоплення ринку. Тому на цьому етапі питання, коли, де, кому і як продавати нову продукцію, стають вирішальними:

• Рішення про доцільність виходу на ринок щодо часової орієнтації (коли);

• Рішення про доцільність виходу на певні географічні сегменти ринку (де);

• Рішення про доцільність виходу на певні споживчі сегменти (кому);

• Рішення про використання маркетингової стратегії та комплексу маркетингу (як).