6 Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві

Заходи щодо попередження травматизму та захворювання працівників на виробництві поділяються на:

технічні;

санітарно-виробничі;

медико-профілактичні;

організаційні.

До технічних заходів належать:

модернізація технологічного, підйомно-транспортного обладнання;

перепланування розміщення обладнання;

впровадження автоматичного та дистанційного керування виробничим обладнанням.

Санітарно-виробничі заходи включають:

придбання або виготовлення пристроїв, які захищають працівників від дії електромагнітних випромінювань, пилу, газів, шуму тощо;

влаштування нових і реконструкцію діючих вентиляційних систем, систем опалення, кондиціонування;

реконструкцію та переобладнання душових, гардеробних тощо.

До медико-профілактичних заходів відносяться:

придбання молока, засобів миття та знешкодження шкідливих впливів;

організація профілактичних медичних оглядів;

організація лікувально-профілактичного харчування.

До організаційних заходів належать:

проведення навчання та інструктаж з охорони праці, виробничої санітарії, пожежної безпеки. Застосування комп’ютерних методів прикладного й інструментального забезпечення значно підвищує якість навчального процесу, використовуючи необхідну інформацію з ресурсів мережі Internet, правові системи «Ліга» та ін.;

робота з професійного відбору;

здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог інструкцій з охорони праці.

Статистика свідчить про те, що більшість усіх нещасних випадків соціально зумовлені або є наслідком психофізіологічних якостей і особистісних особливостей персоналу, який здійснює трудову діяльність, а причиною травматизму виступають небезпечні дії працівників. При цьому людський фактор у безпеці праці стає переважно визначальним.

Соціальні та особистісні фактори впливу на охорону праці охоплюють широке коло питань, форм і методів роботи. Врахування індивідуальних особистісних відмінностей має велике значення для формування трудових колективів (бригад, змін). Розуміння закономірностей взаємодії людей, ролі особистісних якостей і відмінностей дає можливість створювати трудові колективи з урахуванням здатності кожного працівника розв’язувати суперечності та їх загострення, уникати конфліктів, гармонізувати життя і спілкування на роботі, формувати сприятливий психологічний клімат, виробити в колективі єдину установку на додержання заходів безпеки.

Саме у формуванні у працівників правильних працеохоронних стосунків, поглядів, переконань та психологічних установок, у руйнуванні помилкових стереотипів поведінки шляхом впливу на якості особистості закладено резерв зниження рівня травматизму.

29Причини і види ураження електричним струмом

Основи охорони праці

Терміни та визначення електробезпеки.При технічній експлуатації електроустаткування промислових підприємств електротравми можуть виникати з таких причин:

дотик безпосередній до струмопровідних частин електроустановок, які діють під напругою. Це може статися через несправність огороджувальних пристроїв електроустановок, помилкові дії персоналу, коли роботи виконуються поблизу чи безпосередньо на струмопровідних елементах, що знаходяться під напругою, а також з появою напруги (в результаті помилкової подачі) на раніше вимкнених електроустановках і ділянках мережі; важкі і смертельні нещасні випадки (понад 200), проаналізовані В.Е.Манойловим, показали, що на випадковий дотик, не викликаний виробничою необхідністю і помилковою подачею напруги, в процесі ремонтів і оглядів електроустановок, припадає близько 53 % усіх електротравм;

дотик до металевих конструктивних частин електроустановок, які не повинні знаходитися під напругою, але на корпусах, кожухах і огороджувальних пристроях може з'явитися напруга в результаті електричного пробою чи природного старіння ізоляції електроустановок, а також при замиканні оголених проводів через обрив і падіння на конструктивні частини електроустановок і при відсутності захисного заземлення, ці причини складають близько 22 % усіх травм; дотик інструментом і предметами, що мають малий опір, до ізоляції, до струмопровідних частин, а також до неметалевих частин електроустановок, які виявилися під напругою через заводські дефекти в конструкції, під час монтажу і виготовлення. На ці причини припадає 14 % електротравм;

дотик до стін, підлог, будівельних конструкцій, які виявилися під кроковою напругою. Крокова напруга виникає при розтіканні електричного струму від трубопроводів, будівельних конструкцій, рейкових шляхів, на які перейшов електричний струм в результаті падіння проводів чи погіршення ізоляції. Такі причини складають 2-3 %;

дія дуги при операціях із відмикальними пристроями та інші причини. Вони складають близько 6 %.

Перегляд електротравм, проведений В.Е.Манойловим, показав, що електротравми через помилкову подачу напруги на електроустановки під час їх ремонтів і оглядів зумовлюються незадовільною організацією ремонтних робіт, недостатнім знанням працівниками правил з техніки безпеки.

Дуже великий відсоток електротравм при випадковому дотику, не викликаному виробничою необхідністю (до ЗО %), і невеликий - при дотику в процесі роботи (до 2 %) дозволяє зробити висновок, що працівники, не пов'язані з експлуатацією електроустановок, не знають, яку небезпеку становить електричний струм для людини.

У ДСТУ 2843-94 "Електротехніка. Основні поняття. Терміни та визначення" установлені терміни і визначення основних понять електробезпеки.

Електробезпека - система організаційних і технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого і небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики.

Електротравма - травма, зумовлена впливом електричного струму чи електричної дуги.

Електротравматизм - явище, що характеризується сукупністю електротравм.

Електричне замикання на корпус - випадкове електричне сполучення струмопровідної частини з металевими не струмоведучими частинами електроустановок.

Електричне замикання на землю - випадкове електричне сполучення струмоведучої частини безпосередньо із землею або не- струмопровідними провідними конструкціями, або предметами, не ізольованими від землі.

Струм замикання на землю - струм, що проходить через місце замикання на землю.

Зона розтікання струму замикання на землю - зона землі, за межами якої електричний потенціал, обумовлений струмами замикання на землю, може бути умовно прийнятий рівним нулю.

Напруга щодо землі - напруга щодо місця землі, що знаходиться поза зоною розтікання струму замикання на землю.

Електричний струм не виявляється органами чуття людини. Ураження людини електричним струмом небезпечне тому, що електричний струм може виникнути зненацька на металевих неструмопровідних частинах електроустановок, апаратів, механізмів, а також на поверхні землі, коли людина не застосовує засобів захисту.

Ураження електричним струмом відносяться до небезпечних факторів, що відображаються на всьому організмі. Проте всі електротравми умовно поділяють на два основних види: місцеві електротравми, коли виникає місцеве ураження організму, електричний опік, електричні знаки, металізація шкіри; загальні електротравми, коли уражається весь організм людини через порушення нервової системи, нормальної діяльності життєво важливих органів і систем - електричний удар.

Електричний опік - найбільш поширена електротравма. Це струмовий опік у мережах до 2 кВ і опік дугою. Температура дуги може бути до 3500 °С. Дуга може виникати при випадкових коротких замиканнях в електроустановках до 6 кВ під час проведення робіт під напругою, на щитах і зборках, виміру переносними приладами та інш. У мережах з напругою вище 10 кВ дуга може виникати під час наближення людини до струмопровідних частин, що знаходяться під напругою.

Електричні знаки - це плями сірого чи блідо-жовтого кольорів. Конфігурація електричного знака відповідає формі струмопровідної частини, до якої доторкнулася людина. Такі ураження в більшості випадків безболісні.

Металізація шкіри є наслідком проникнення углиб шкіри парів металу, коли ділянка тіла знаходиться поблизу від місця утворення електричної дуги. Таке ураження можливе при вимкненні відкритих рубильників і при коротких замиканнях.

Хворобливе відчуття опіку і присутність стороннього тіла зникає з відмиранням ушкодженої шкіри.

Електричний удар. Сутність його полягає в тому, що струм, протікаючи по всьому тілу людини, подразнює численні периферичні нервові закінчення, розташовані як на поверхні тіла, так і на поверхні його внутрішніх органів, так сильно, що в організмі настає після цього гальмування координованої роботи нервової системи. Результатом цього подразнення і наступного гальмування є параліч серцевої діяльності, дихання й електричний шок

Параліч серцевої діяльності. Діяльність серця може бути паралізована як при безпосередньому діянні електричного струму, що проходить через область серця - первинна фібриляція, так і через рефлекторний спазм артерій - вторинна фібриляція. Фібриляція серця викликає порушення кровообігу і якщо не прийняти відповідних заходів, що відновлюють серцеву діяльність, то настає смерть людини.

Фібриляція серця - некоординовані хаотичні посмикування численних волокон серцевого м'яза, при яких "насосна" функція його припиняється.

Параліч дихання. Параліч дихання є наслідком впливу електричного струму на м'язи грудної клітки, що забезпечують процес дихання. Утруднення дихання людина починає відчувати вже при 20-25 мА змінного струму, що підсилюється зі зростанням значення струму. При тривалому впливі такого струму настає асфіксія - удушення через нестачу кисню і надлишок вуглекислоти в організмі людини.

Електричний шок. Це нервово-рефлекторна реакція організму, що супроводжується розладом дихання, кровообігу, обміну речовин та інш.

Ступінь небезпеки впливу електричного струму залежить від: сили електричного струму, що протікає через людину; роду і частоти електричного струму;

шляху протікання електричного струму через тіло людини; тривалості впливу струму на людину; індивідуальних особливостей людини; умов зовнішнього середовища, в якому працює людина. Сила електричного струму, що протікає через людину, є основним чинником, що визначає результат ураження електричним струмом. Значення напруги, під якою опинилася людина, і опір її тіла впливають на результат ураження людини лише в тій мірі, в якій напруга та опір людини визначають значення електричного струму, що протікає через людину.

Якщо збільшується сила електричного струму, небезпека ураження людини теж збільшується. Розрізняють кілька станів людини, що виникають при визначених значеннях струму.

Відчутний струм - електричний струм силою від 0,6 до 1,5 мА, що викликає під час проходження через організм відчутне подразнення.

Струм, що не відпускає - електричний струм, що викликає при проходженні через людину непереборні судорожні скорочення м'язів руки, в якій затиснута струмопровідна частина. При струмі 3-5 мА (50 Гц) подразнюється вся кисть руки, яка торкається струмопровідних частин, при 8-10 мА біль охоплює всю руку, а при 15 ма судороги м'язів рук стають непереборними, а біль нестерпним. Людина при цьому не може розтиснути руку, в якій затиснута струмопровідна частина.

Граничний фібриляційний струм - найменше значення фібри- ляційного струму. Значення його лежить у межах від 100 мА до 5 А для струму 50 Гц і від 300 мА до 5 А для постійного струму.

Постійний і змінний струми більше 5 А зумовлюють миттєву зупинку серця, минаючи стан фібриляції. Поряд із зупинкою серця відбувається припинення дихання, що навіть після короткочасного впливу варто відновлювати шляхом штучного дихання. Тривала дія великих струмів, крім того, викликає великі опіки тіла, руйнування внутрішньої структури тканини організму, ураження окремих органів, що призводять до смертельного результату.

Опір тіла людини складається з електричного опору різних тканин тіла, які мають різні значення. Питомий об'ємний опір (Омм), наприклад, при змінному струмі 50 Гц складає:

22 Трансформатор

Трансформа́тор — пристрій, що використовується для зміни напруги й сили змінного струму.

Трансформатори широко застосовуються в лініях електропередач, в розподільних та побутових пристроях. Передача електроенергії відбувається з меншими втратами при високій напрузі й малій силі струму. Тому зазвичай лінії електропередач високовольтні. Водночас побутові й промислові машини вимагають високої сили струму й малої напруги, тому перед споживанням електроенергія перетворюється в низьковольтну.

Трансформатори характеризуються дуже високим коефіцієнтом корисної дії.

Вперше трансформатори, як такі були продемонстровані в 1882 році, хоча ще в 1876 році Яблочков використовував аналогічний пристрій для створених ним освітлювальних пристроїв — «свічок Яблочкова».

Будова й принцип дії

Позначення трансформатора у схемі

Трансформатор складається з обмоток на спільному осерді. Одна з обомоток під'єднана до джерела змінного струму. Ця обмотка називається первинною. Інша обмотка, вторинна, служить джерелом струму для навантаження. Створений струмом у первинній обмотці змінний магнітний потік викликає появу е.р.с. у вторинній обмотці, оскільки обидві обмотки мають спільне осердя. Співвідношення е.р.с. у вторинній обмотці й напруги на первинній залежить від кількості витків у обох обмотках. В ідеальному випадку

,

де індексом P позначені величини, що стосуються первинної обмотки, а індексом S — відповідні величини для вторинної обмотки, U — напруга, N — кількість витків, I — сила струму.

Трифазний трансформатор

[ред.]

Втрати енергії

У реальних трансформаторах енергія не передається від первинного кола до вторинного без втрат. Існує низка фізичних причин, що їх зумовлюють.

Однією з причин втрат є активний опір обмоток. При протіканні струму через трансформатор, він нагрівається і віддає тепло оточенню. При високій частоті опір збільшується завдяки скін-ефекту та ефекту близкості, які зменшують площу перерізу провідника, через який протікає струм.

Ще одна причина втрат - перемагнічування осердя завдяки гістерезису. Ці втрати для конкретної речовини осердя пропорційні частоті й залежать від пікового потоку магнітного поля через осердя.

Інше причина втрат - струми Фуко. Змінне магнітне поле в осерді породжує змінне вихрове електричне поле, яке викликає додаткові вихрові струми, що теж призводять до нагрівання. Для зменшення струмів Фуко осердя виготовляють із тонких пластинок, оскільки втрати, пов'язані зі струмами Фуко, обернено квадратично залежать від товщини матеріалу.

Частина енергії втрачається на механічні коливання. Феромагнітний матеріал осердя розширюється і стискаєть у змінному магнітному полі завдяки явищу магнітострикції. Цим пояснюється гудіння трансформатора, що супроводжує його роботу. Додатково, первинна й вторинна обмотка притягаються й відштовхуються у змінному магнітному полі, змушуючи також коливатися і корпус трансформатора.

Магнітний потік, що виходить за межі осердя, сам по собі не призводить до втрати енергії, але він може призводити до появи вихрових струмів Фуко в металевих деталях корпусу й кріплення, що теж зумовлює невеликі втрати енергії.

Загалом, великі трансформатори мають високий коефіцієнт корисної дії, до 98 %[1]. Трансформатори з надпровідних матеріалів можуть збільшити цей коефіцієнт до 99,85 %[2].

Втрати у трансформаторах залежать від навантаження. Втрати без навантаження зумовлені в основному опором обмоток, тоді як причиною втрат при повному навантаженні зазвичай є гістерезис та вихрові струми. Втрати при відсутності навантаження можуть бути значними, тому навіть, якщо до вторинної обмотки нічого не підключено, трансформатори повинні задовільняти умовам економної роботи. Конструювання трансформаторів із малими втратами вимагає великого осердя, високоякісної електричної сталі, товстіших провідників, що збільшує початкові затрати, але окупається при експуатації[3].

9 ПЕРЕЛІК робіт з підвищеною небезпекою

1. Електрозварювальні, газополум'яні, наплавочні і паяльні

роботи. Контроль за зварювальними з'єднаннями.

2. Роботи в охоронних зонах ліній електропередач.

3. Роботи на кабельних лініях і діючих електроустановках.

4. Роботи в зонах дії струму високої частоти, іонізуючого

випромінювання, електростатичного та електромагнітного полів, а

також роботи із застосуванням лазерів, дозиметрів.

5. Роботи на повітряних лініях зв'язку, які перетинають лінії

електропередач, контактні проводи.

6. Електропрогрів бетону та електророзморожування ґрунтів.

7. Обслуговування, ремонт та наладка обладнання для

плазменно-дугової зварки, різання, напилювання, нанесення покрить

та іншого електрозварювального устаткування.

8. Роботи в термічних цехах та дільницях на електротермічних

установках підвищеної та високої частоти.

9. Виготовлення, випробування, транспортування, зберігання та

використання промислових вибухових матеріалів та їх знешкодження.

10. Роботи з надзвичайно займистими, легкозаймистими,

займистими та вибухонебезпечними речовинами.

11. Роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням

вибухонебезпечних виробництв, цехів, дільниць, об'єктів, засобів

пожежної сигналізації та систем автоматичного пожежогасіння.

Пожежно-технічне обстеження будинків та висотних споруд.

Виїзд особового складу підрозділів пожежної охорони по тривозі.

12. Транспортування балонів, контейнерів, ємностей із

стисненими, зрідженими, отруйними, вибухонебезпечними та інертними

газами, їх заповнення та ремонт.

13. Обслуговування агрегатів і котлів, працюючих на газі і

рідкому паливі.

1 4. Роботи з профілактики і технічного обслуговування

газового господарства.

15. Виконання газонебезпечних робіт.

16. Роботи по технічному обслуговуванню і експлуатації

компресорних та газорегуляторних станцій, лінійних частин

магістральних газопроводів.

17. Монтаж і експлуатація засобів електрохімічного захисту

підземних газопроводів від корозії.

18. Роботи, пов'язані з будівництвом, обслуговуванням і

ремонтом газопроводів, газорозподільних пунктів, які

використовують природні, нафтові, штучні, змішані і зріджені

вуглеводневі гази.

19. Роботи по монтажу та зварюванню підземних та зовнішніх

газопроводів, газифікації об'єктів, а також по нанесенню

протикорозійного ізоляційного покриття.

20. Підключення до діючого газопроводу новозмонтованих

газопроводів.

21. Обслуговування та ремонт газоперекачувальних агрегатів.

22. Освоєння і глушіння газових та нафтових свердловин.

23. Промислово-геофізичні дослідження свердловин.

24. Ліквідація відкритих газових та нафтових фонтанів.

25. Роботи по видобутку та переробці нафти, газу і конденсату

в нафтогазопереробній та хімічній промисловості.

26. Роботи по ліквідації нафтогазоводопроявлень в процесі

буріння свердловин.

27. Роботи, пов'язані з обслуговуванням, експлуатацією та

ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих на

вибухонебезпечних та токсичних газах.

28. Роботи, пов'язані з підготовкою залізничних цистерн,

контейнерів, балонів та інших ємностей до зливу-наливу

вибухонебезпечних, токсичних та займистих рідин.

29. Роботи, пов'язані з монтажем, експлуатацією та ремонтом

магістральних нафтопроводів, нафтопродуктопроводів, аміакопроводів

і технологічних трубопроводів.

30. Роботи в охоронних зонах діючих магістральних

газопроводів та комунікацій газових промислів.

31. Роботи по виробництву, зберіганню, використанню та

транспортуванню речовин, які відносяться до I та II класу

небезпеки.

32. Злив, очистка, нейтралізація резервуарів, тари та інших

ємностей з-під нафтопродуктів, кислот, лугів та інших шкідливих

речовин, в тому числі радіоактивних.

33. Роботи по монтажу та ремонту обладнання в насосних та

компресорних станціях на нафтогазовидобувних та

нафтогазопереробних підприємствах.

34. Монтаж, ремонт, реконструкція, наладка, експлуатація,

введення в експлуатацію та виведення з експлуатації, здійснення

інспекційного контролю обладнання, що містить радіонуклідні

джерела.

35. Експлуатація циклотронів, бетатронів, лінійних

прискорювачів та інших прискорювальних установок.

36. Роботи з отруйними, шкідливими, токсичними та

радіоактивними речовинами.

37. Роботи по дезактивації, дезінсекції, дератизації та

дезінфекції приміщень.

38. Роботи з використанням інертних газів.

39. Роботи, пов'язані з виробництвом скла та скловиробів.

40. Виготовлення та застосування скловати, шлаковати,

азбесту, мастик на бітумній основі, перхлорвінілових і бакелітових

матеріалів.

41. Нанесення лако-фарбувальних покрить, ґрунтовок та

шпакльовок на основі нітрофарб, полімерних композицій

(поліхлорвінілових, епоксидних тощо).

42. Обробка деревини та інших речовин антисептичними та

вогнезахисними сумішами і речовинами.

43. Виготовлення виробів та деталей із пластмас, гуми на

пресах, вулканізаторах, виливних та черв'ячних машинах,

таблетмашинах, каландрах та вальцях.

44. Підготовка до знешкодження і обезжирювання установок і

деталей чотирьоххлористим вуглецем.

45. Вулканізаційні роботи.

46. Обслуговування і ремонт акумуляторних батарей.

47. Роботи, пов'язані з виробництвом, зберіганням,

транспортуванням та застосуванням агрохімікатів, пестицидів,

гербіцидів.

48. Гасіння вапна.

49. Обслуговування генераторних ацетиленових установок.

50. Гальванічні роботи, чистка вентиляційних каналів та

повітропроводів.

51. Роботи по виробництву феросплавів, агломерату, чавуну,

сталі, прокату, труб, вогнетривів, коксу та хімічних продуктів

коксування, ртуті, нікелю, цинку, свинцю, олова, кадмію, індію,

алюмінію, силуміну, магнію, титану, кристалічного кремнію, сірки,

сірчаної, соляної, азотної і ортофосфорної кислот, ціаністих солей

та розчинів, порошків, лігатур та інших сполук рідкоземельних

металів, наплавочних порошків і прутків, твердих сплавів і

тугоплавкого дроту, напівпровідників, пиловугільного палива.

Обслуговування устаткування по їх виробництву.

52. Плавильні, заливочні роботи і роботи по термообробці

лиття.

53. Роботи з окислюючими речовинами.

54. Комплекс робіт щодо виробництва, переробки, розподілу,

зберігання і застосування продуктів розділення повітря, водню,

хлору, аміаку, природного та супровідних металургійному та

хімічному виробництву газів.

55. Обслуговування станів гарячої і холодної прокатки,

турбоформовочних станів та пічного зварювання труб.

56. Роботи, пов'язані з відпалюванням сталі, сплавів і

відливок.

57. Гранулювання доменного шлаку.

58. Роботи, пов'язані з вибиванням відливок, титанової губки

із застосуванням відбійних молотків.

59. Робота з піскоструминними апаратами.

60. Нанесення бетону, ізоляційних і обмуровочних матеріалів

методом набризкування і напилення.

61. Управління, завантаження та обслуговування дробарних,

сортувальних, фасувально-пакувальних, просівальних, змішувальних

формувальних, затиральних, фільтрувальних, намотувальних,

варочних, плавильних, сепараторних, очисних, обрізних, бурових,

в'язальних, полірувальних механізмів.

62. Обслуговування вальцювальних, штампувальних,

вузлов'язальних і навивальних верстатів та автоматів.

63. Випробування та обслуговування парових і водогрійних

котлів, економайзерів, паропроводів, трубопроводів гарячої води,

пароперегрівників, теплообмінників, тепломеханічного устаткування,

посудин, що працюють під тиском.

64. Підземні роботи на шахтах та рудниках.

65. Підземна геологорозвідка.

68. Аварійно-рятувальні роботи, гасіння пожеж, боротьба з

повінню.

69. Дегазаційні роботи.

70. Технічне обслуговування, експлуатація та ремонт підйомних

установок, стволів, компресорних станцій.

71. Утворення і експлуатація відвалів гірничих порід.

72. Обслуговування лампових, лампової апаратури аерогазового

контролю і сейсмопрогнозу.

73. Проведення розкривних робіт, виїмка і навантаження

корисних копалин при відкритих гірничих роботах.

74. Виколювання, звалення, розпилювання і обробка блоків

природного каменю, переміщення і навантаження їх в транспортні

засоби.

76. Підземні та відкриті гірничі роботи при будівництві,

реконструкції і ремонті метрополітенів, підземних споруд

спеціального призначення.

77. Роботи на метрополітені в службі руху, рухомого складу,

колії, топливних споруд, сигналізації та зв'язку.

84. Утворення і експлуатація перевантажувальних пунктів

кар'єрів.

87. Укладка великогабаритних труб у траншеї.

88. Роботи в колодязях, шурфах, траншеях, котлованах,

бункерах, камерах і колекторах.

89. Земляні роботи, що виконуються в зоні розташування

підземних комунікацій, під водою та на глибині більше 2 метрів.

90. Продавлювання тунельних конструкцій під будинками,

спорудами, магістралями і водоймищами.

91. Роботи у замкнених просторах (ємностях, боксах,

трубопроводах).

92. Водолазні роботи.

94. Роботи верхолазні та на висоті.

98. Обстеження димарів, вентиляційних каналів і дахів при

капітальному ремонті будинків та споруд.

99. Роботи по ремонту, фарбуванню, очистці від снігу та пилу

дахів будівель при відсутності огорож.

100. Робота на конструкціях мостових, баштових та козлових

кранів.

101. Вантажно-розвантажувальні роботи за допомогою машин і

механізмів.

102. Транспортування негабаритних та важких вантажів на

під'їзних коліях будівельних майданчиків.

103. Монтаж, експлуатація і демонтаж бурових вишок.

104. Монтаж, наладка, технічне обслуговування, експлуатація,

ремонт і демонтаж вантажопідіймальних машин і механізмів, ліфтів,

конвеєрів, підвісного канатного гідравлічного транспорту,

технологічного і верстатного обладнання, електроустановок та ліній

електропередач.

105. Монтаж, демонтаж та обслуговування компресорного,

холодильного обладнання, пресів-розширювачів, ковальсько-пресового

устаткування.

106. Монтаж, демонтаж і накачування шин автотранспортних

засобів.

107. Обслуговування і ремонт елементів підвіски автомобілів,

гідропідйомників на автомобілях-самоскидах та самоскидних

причепах, їх зняття і установка.

108. Ремонт паливної апаратури двигунів внутрішнього

згорання.

109. Управління тракторами і самохідним технологічним

устаткуванням.

110. Малярні роботи у відсіках та резервуарах морських та

річкових суден, а також очистка та фарбування суден у доках та на

причалах.

111. Монтаж і демонтаж головних та допоміжних механізмів в

машинному відділенні морських та річкових суден.

112. Роботи, що безпосередньо виконуються при обслуговуванні

залізничного транспорту, електротранспорту, рухомого складу.

113. Обслуговування механічних та автоматичних ліній.

114. Роботи на копіювальних та розмножувальних машинах.

115. Обслуговування верстатів по обробці деревини і металів.

116. Роботи на цукрових заводах по обслуговуванню центрифуг і

транспортерів.

117. Проведення робіт в склосах, призначених для різної

сільськогосподарської продукції, в вагонах зерновозах.

118. Роботи по обслуговуванню і ремонту аспіраційних та

пневмотранспортних систем на підприємствах по зберіганню і

переробці зерна.

119. Роботи по розвантаженню, складанню і зберіганню зернових

та олійних культур, висівок, макухи і жротів насипом і в

затареному вигляді.

120. Роботи по оксидації обезводнених мастил при виробництві

оліфи і лаків.

122. Лісосічні роботи, трелювання, транспортування та сплав

лісу.

123. Лісогосподарські і лісозаготівельні роботи, які

виконуються на територіях, забруднених (5-10 кі/квадр. км ) цезієм

134, 137.

124. Роботи по ліквідації лісових пожеж.

125. Спорудження і обслуговування крижаних і поромних

переправ, доріг, бродів.

126. Буксирувальні роботи всіх видів на морському та

річковому транспорті.

127. Гідрометричні, гідрологічні і гідрохімічні роботи: на

великих і середніх річках у період повені; рейдові виїзди на

безмоторних човнах на озерах і водоймищах; роботи на річках і

каналах, пов'язані з використанням човнових переправ, роботи і

спостереження з льоду у період нестійкого льодоставу;

гідрографічні обстеження водних об'єктів у важкодосяжних і

необжитих районах.

128. Снігомірні, сніголавинні, гляціологічні і селеві роботи:

маршрутні снігозйомки у горах; сніголавинні і гляціологічні роботи

у важкодосяжних високогірних районах у період максимальної селевої

та лавинної активності.

129. Робота вогневих обслуг з протиградовими виробами,

пороховими зарядами і пусковими установками метеоракет,

транспортування протиградових виробів та метеоракет на вогневі і

стартові позиції.

130. Роботи із застосуванням піротехнічного інструменту.

131. Пожежно-технічне обстеження об'єктів з підвищеною

пожежною, вибуховою та радіаційною небезпекою.

132. Робота у випробувальних пожежних лабораторіях, на

пожежних полігонах, на смугах психологічної підготовки пожежних та

в теплодимокамерах.

133. Робота особового складу пожежних підрозділів на

колінчатих підіймачах та на автомеханічних драбинах.

134. Виконання робіт на пожежах по знеструмленню електричних

мереж, перекриттю заслінок на нафтогазопроводах, в резервуарних

парках автобаз.

135. Гасіння пожеж в трюмах морських та річкових суден.

136. Монтаж, ремонт і профілактичне обслуговування засобів

охоронної сигналізації.

137. Скелелазні роботи.

На підприємствах на основі Переліку, з урахуванням специфіки

виробництва, роботодавцем розробляються і затверджуються

відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення

яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з

питань охорони праці.