20.Теоретичні основи аналізу беззбитковості
Аналіз беззбитковості і цільове планування прибутку полягає в можливості правильно оцінить прибутковість окремих видів продукції та визначитись з оптимальним складом портфеля продукції та спланувати такі обсяги реалізації, які зможуть забезпечити бажані обсяги прибутку.
Аналіз беззбитковості (СVP-аналіз) — це аналітичний підхід до вивчення взаємозв'язку між витратами і доходами при різних рівнях виробництва.
Мета цього аналізу — визначити точки рівноваги, в яких надходження від продажів дорівнюють витратам на продану продукцію. Коли обсяг продажів нижче цієї точки, то фірма несе збитки, коли надходження рівні витратам, фірма веде справи беззбитково.
Аналіз беззбитковості служить для порівняння використання запланованої потужності з обсягом виробництва, нижче якого фірма має збитки. Точку беззбитковості можна визначити в показниках фізичних одиниць виробленої продукції або рівня використання виробничої потужності, за якої надходження від продажів та витрати виробництва рівні. Надходження від продажів у точці беззбитковості є вартістю беззбиткових продажів, а ціна одиниці продукції в цій точці є беззбитковою продажною ціною.
Перед тим як вирахувати величини беззбитковості, необхідно перевірити наявність таких умов і допущень:
витрати виробництва та маркетингу є функцією обсягу виробництва або продажів;
обсяг виробництва дорівнює обсягу продажів;
постійні експлуатаційні витрати однакові для будь-якого обсягу виробництва;
змінні витрати змінюються пропорційно обсягу виробництва, і, таким чином, повні витрати виробництва також змінюються пропорційно до його обсягу;
продажні ціни на продукт або продуктовий комплекс для всіх рівнів випуску не змінюється з часом, тому загальна вартість продажів є лінійною функцією від продажних цін та кількості проданої продукції;
величина беззбитковості визначається для одного продукту, а у випадку різної номенклатури її структура, тобто відношення між виробленою кількістю, повинні залишатися постійними.
Аналіз беззбитковості дозволяє визначити:
· обсяг продажу, який забезпечує покриття витрат і отримання необхідного прибутку;
· залежність величини прибутку підприємства від змін ціни реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), змінних і постійних витрат;
· значення кожного виду продукту в покритті загальних витрат.
До переваг методу аналізу беззбитковості потрібно віднести:
· простоту використання;
· наглядність при плануванні прибутку;
· врахування впливу операційних змін на прибутковість підприємства;
· можливість визначення оптимального співвідношення постійних і змінних витрат.
Метод аналізу беззбитковості використовується у випадках:
· введення у виробництво нового продукту;
· модернізації виробничих потужностей;
· створення нового підприємства;
· зміни виробничої або адміністративної діяльності підприємства.
21.Методика проведення аналізу беззбитковості. Маржинальний прибуток.
Точка беззбитковості – це такий обсяг реалізації, коли доходи п-ва дорівнюють його затратам, п-во не має ні прибутку, ні збитків.
Аналіз беззбитковості викор-ть при: започаткуванні нового виду д-ті, орг.-ї нового виду в-ва; розвитку і розширенні того в-ва, що вже існує.
Аналіз беззбитковості відп. на пит..: чи зростає можливість беззбиткової роботи п-ва, чи зменшується протягом певного періоду часу; як змінюється прибутковість п-ва після впровадження на ринок нового продукту; в які строки окупиться модернізація в-ва, витрати на проведення маркетингової програми.
Аналіз беззбитковості викор-ть для: оцінки поч.. періоду функціонув. Нового п-ва; оцінки прибутковості новго виду послуг або нового виду прод-ї; оцінки прибутковості інв.-й.
Т. беззбитковості може бути визначена методами: 1. метод рівняння; 2. метод маржинального доходу. 3. графічний метод.
1. Метод рівняння - використовують загальну формулу:
Дохід = постійні витрати + змінні витрати + прибуток
Ціна виробу = постійні затрати на од. виробу + змінні витрати на од. виробу + прибуток на од. виробу
2. Метод маржинального доходу
Маржинальний дохід = постійні затрати + прибуток
3. Графічний метод
де: N – обсяг виробництва продукції у вартісному вираженні;
Z – повна собівартість продукції (витрати на виробництво);
K – точка критичного обсягу виробництва;
QК – критична кількість одиниць продукції;
NК – критичний обсяг виручки (поріг рентабельності, точка беззбитковості);
NФ – фактичний обсяг виручки;
Ф – запас фінансової міцності (різниця між фактичною виручкою і порогом рентабельності).
ТБ вказує на те, при якому обсягу в-ва дохід від реал-ї покриє сумарні витрати п-ва.
Точка беззбитковості – це рівень фізичного обсягу продажу при заданій ціні протягом окремого періоду часу (місяць, квартал, рік), за рахунок якого підприємство покриває витрати. Дохід у підприємства виникає за точкою беззбитковості. Точка беззбитковості показує, за якого обсягу виробництва і реалізації продукції виручка від реалізації дорівнює витратам на виробництво. Для підприємства має сенс виробляти продукцію, якщо проект дозволить забезпечити виробництво і реалізацію товару в обсязі, що перевищує поріг беззбитковості, тільки тоді проект починає приносити прибуток. За обсягів випуску продукції, що нижчі за поріг беззбитковості, підприємство понесе збитки.
Точка беззбитковості розраховується за наступною формулою:
О = Зпост / (Ц – Ззм ),
де О – обсяг виробництва, при якому досягається беззбитковість;
Зпост – умовно-постійні затрати;
Ц – ціна одиниці продукції;
Ззм – змінні витрати у розрахунку на одиницю продукції.
Зміни, що постійно мають місце при здійсненні різних видів діяльності, обумовлюють зміни і точки беззбитковості. Якщо відбулися зміни у структурі підприємства або системі його фінансування, вона має бути перерахована. На підприємстві має здійснюватися постійний аналіз щодо точки беззбитковості, використовуючи наступні методичні підходи до її розрахунку.