7.Види контролінгу

Контролінг як система охоплює два основних аспекти: стратегічний та оперативний. Отож слід розрізняти стратегічний і оперативний контролінг.

Стратегічний контролінг — система, яка спрямована на забезпечення виживання та "відслідковування" руху підприємства до наміченої стратегічної мети розвитку.

Основні завдання стратегічного контролінгу:

• участь у встановленні кількісних та якісних цілей підприємства;

• відповідальність за стратегічне планування;

• розробка альтернативних стратегій;

• визначення критичних зовнішніх і внутрішніх умов, шо лежать в основі стратегічних планів;

• визначення основних контрольних показників відповідно до встановлених стратегічних цілей;

• порівняння планових і фактичних значень контрольних показників з метою виявлення причин, винуватців та наслідків даних відхилень;

• аналіз економічної ефективності.

Оперативний контролінг спрямований на створення системи управління досягненням поточних цілей підприємства, а також прийняття своєчасних рішень для оптимізації співвідношення "затрати—витрати".

Завдання оперативного контролінгу:

• поточне та оперативне планування;

• визначення вузьких і пошук слабких місць у тактичному управлінні;

• порівняння планових і фактичних показників контрольних результатів задля виявлення причин, винуватців та наслідків відхилень;

• аналіз впливу відхилень на виконання поточних планів;

• мотивація і створення систем інформації для прийняття поточних управлінських рішень.

Між ними існує тісний взаємозв*язок, який проявляється в тому, що стратегічне Пл не може бути ефективним, якщо воно не опирається на оперативні дані п-ва, а з іншої сторони, розробка оперативних планів не можлива без бачення перспективи розвитку п-ва.

8.Сутність стратегічного контролінгу

Сутність стратегічного контролінгу полягає в забезпеченні виживання підприємства, його орієнтації на потенціал успіху, який може бути охарактеризований як шанси і ризики.

Діяльність стратегічного контролінгу розпочинається зі встановлення стратегічної мети діяльності мін на 5 років.

Стратегічний контролінг — це найважливіша складова контролінгу, управляюча зовнішнім середовищем, стратегічними чинниками успіху, альтернативними стратегіями, стратегічною метою.

Стратегічний контролінг направлений на реалізацію довгострокових стратегій і програм.

Ціль стратегічного контролінгу — це своєчасне встановлення причин відхилення в цілях внесення поправок в стратегію фірми до виникнення оперативних недоліків.

До осн. напрямків, що х-ть с-му стратегічного контролінгу, належать:

1. пошук інф-ї за межами п-ва про конкурентів та її аналіз;

2. одержання конкурентної переваги за рахунок аналізу способів скорочення витрат і оптимізації цих витрат.

Модель стратегічного контролінгу можна представити у вигляді 4 елементів: зобов’язання, потенційні можливості, витрати, контроль.

У зв’язку з цим осн. види аналізу у стратегічному контролінгу:

- аналіз зовн. і внутр. середовища;

-аналіз конкуренції; - аналіз ключових факторів розвитку;

- Пл формування портфеля інвестицій;

- аналіз стратегічних планів і підконтрольних показників діяльності;

- аналіз цінностей; - аналіз витрато утворюючих факторів.

Інструменти стратегічного контролінгу:

• аналіз сильних і слабких сторін; - розробка сценаріїв;

• стратегічне керування витратами;

• фінансова оцінка стратегічних планів та ін.