- •1.Сутність контролінгу як функціонально відокремленого напрямку економічної роботи
- •2.Причини виникнення контролінгу.
- •3.Функції контролінгу
- •4.Організаційні структури управління підприємством
- •5.Контролінг в реалізації управлінської функції
- •6.Місце контролінгу в системі управління підприємством
- •7.Види контролінгу
- •8.Сутність стратегічного контролінгу
- •9.Сутність оперативного контролінгу
- •10.Інструменти контролінгу
- •11.Основні ознаки американської концепції створення контролінгу на підприємстві
- •12.Основні ознаки німецької концепції створення контролінгу на підприємстві
- •13.Витрати підприємства як основний об’єкт управління в системі контролінгу, місце їх виникнення
- •14. Класифікація витрат діяльності підприємства
- •15.Собівартість продукції, її класифікація
- •16. Управлінський облік як вихідний елемент системи контролінгу
- •17. Бюджетування як інструмент оперативного контролінгу
- •18. Система бюджетів на підприємстві, їх зміст та взаємозв’язок
- •19./58Аналіз відхилень — основний інструмент оцінки діяльності центрів відповідальності
- •20.Теоретичні основи аналізу беззбитковості
- •21.Методика проведення аналізу беззбитковості. Маржинальний прибуток.
- •22. Поняття та методика авс-аналізу матеріальних потоків
- •23.Аналіз "вузьких місць" на підприємстві
- •24.Функціонально-вартісний аналіз
- •25.Характеристика джерел інформації для експертної діагностики
- •26.Аналіз сильних і слабких сторін діяльності підприємства
- •27.Управління ризиками
- •28.Поняття про контролінг інвестиційних проектів на підприємстві
- •29.Мета та завдання контролінгу інвестиційних проектів на підприємстві
- •30.Методи оцінки інвестиційних проектів
- •31.Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу
- •32.Створення системи контролінгу інвестицій на підприємстві
- •33.Місце служби контролінгу в організаційній структурі підприємства
- •34. Вимоги до створення служби контролінгу на підприємстві
- •35.Структура служби контролінгу на підприємстві
- •36.Критерії прийняття рішень при ціноутворенні
- •37.Класифікація управлінських рішень
- •38. Завдання управлінського обліку в системі контролінгу
- •39.Центри відповідальності та їх класифікація
- •40. Нормативний метод обліку витрат
- •41.Види можливих ризиків
- •42.Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень
- •43. Критерії прийняття рішень в управлінні матеріальними потоками на підприємстві
- •44.Характеристика підходів до прийняття управлінських рішень
- •45.Характеристика раціонального підходу до прийняття управлінських рішень
- •46.Характеристика ірраціонального підходу до прийняття управлінських рішень
- •47.Фактори, що впливають на прийняття управлінських рішень.
- •48.Критерії прийняття рішень щодо обсягу і структури випуску
- •49. Економічний аналіз як база прийняття управлінських рішень
- •50.Зміст, цілі і завдання експертної діагностики фінансово — господарського стану підприємства
- •51.Методи стратегічної діагностики
- •52. Swot-аналіз.
- •55.Способи нейтралізації ризиків фінансової діяльності суб’єктів господарювання
- •56.Етапи процесу управління інвестиційними проектами
- •57.Критерії прийняття рішень типу "виробляти чи купувати"
- •59.Вимоги, яким повинні відповідати якісні управлінські рішення
- •60.Спільні риси та відмінності управлінського та фінансового обліку
33.Місце служби контролінгу в організаційній структурі підприємства
Для того щоб контролер міг виконувати передані йому завдання, контролінг повинен бути закріплений у структурі й організації підприємства. На великих підприємствах сфера контролінгу може охоплювати кілька фахівців. Внаслідок цього виникає питання про внутрішню структуризацію і підпорядкування.
При лінійній організації управління контролінг здійснює загалом розподіл на два рівні управління. При цьому відбувається об'єднання з фінансовою сферою. Недолік цієї форми може полягати в тому, що фінансова сфера домінуватиме. Для того щоб уникнути цього, контролінг часто включають у сферу керівництва.
В умовах функціональної організаційної структури може бути створена окрема посада, поряд з існуючими віце-президентами (заступниками керівника). Контролер у такому випадку підпорядковується президенту фірми, входить до складу її управління, тобто у менеджмент.
Оскільки значні вимоги до контролінгу щодо нейтральності і незалежності важко гарантувати при лінійній організації управління, на багатьох підприємствах контролінг діє як штаб і виконує сервісну функцію. При цьому він прямо підпорядкований правлінню.
Схема організації служби контролінгу у цьому випадку виглядатиме так (рис. 8.4):
Може бути і більш дрібніша спеціалізація, а саме: у відділі постачання — контролер, у відділі збуту — контролер. У тому випадку, коли має місце застосування продуктової дивізіональної структури управління, контролінг буде вписуватись у цю структуру так (рис. 8.5):
або ж таким чином (рис. 8.6):
Якщо у сфері контролінгу зайнято багато фахівців (на великих підприємствах), то виникає питання про внутрішню організацію. Наприклад, можливою є структуризація за завданнями контролінгу і, отже, за специфічними сферами діяльності, такими як:
— планування (складання бюджету);
— аналіз спеціальних досліджень;
— інформаційне забезпечення (внутрішня система звітності: внутрішній звіт і звітність у разі непрямого підпорядкування).
Високий рівень освіти (загальної і спеціальної) допомагає контролеру у побудові служби менеджменту та інформації, яка надає вирішальну підтримку і допомогу керівникам різних рівнів управління. Контролер працює у тісному взаємозв'язку з керівниками багатьох відділів, колегами-маркетологами та працівниками інформаційно-обчислювального центру. Скоординовані одна з одною служби контролінгу, маркетингу, інформації поділяють між собою відповідальність за результати (наслідки) управління підприємством. Підприємець і менеджер несуть відповідальність за правильність і своєчасність стратегічного вибору (головної стратегічної мети), направленого на оптимізацію прибутку для забезпечення довгострокового існування підприємства. У процесі управління результатами контролер, менеджер з маркетингу, керівник функціонального відділу та керівник інформаційної служби своєчасно здійснюють підготовку для керівників усіх рівнів управління зручної для сприйняття, проаналізованої з орієнтацією на майбутнє інформації, наприклад, займаються взаємозв'язаним плануванням (з прямим і зворотним зв'язком), доповненим результатами аналізу планових і фактичних показників.
У різних фірмах різних країн немає єдиного підходу до системи структурної організації контролінгу.
Схематичне зображення організації служби контролінгу виглядає таким чином (рис. 8.7):
Очолює роботу служби контролінгу головний контролер. Він підтримує самоуправління між рівнями управління (їх є три: виробничий, відділів та керівництва) і співробітниками.