Лекція 4. Облік міжбанківських кредитів нбу

1. Структура рахунків та характеристика міжбанківських кредитів НБУ.

2. Бухгалтерський облік операцій з надання кредитів.

3. Бухгалтерський облік операцій з визнання та отримання доходів за наданими кредитами.

4. Бухгалтерській облік операцій з погашення кредитів

Література

1. Постанова НБУ №426 від 7.11.2006 р. “Про затвердження Інструкції з бухгалтерського обліку кредитних та депозитних операцій НБУ.

2. Постанова НБУ №453 від 28.11.2002 р. “Про затвердження плану рахунків бухгалтерського обліку НБУ та Інструкції про застосування плану рахунків бухобліку НБУ зі змінами та доповненнями”.

Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто цей банк може задовільнити додаткову потребу економіки в кредитах. Якщо установи банків використали всі можливості для збільшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефінансування активів на фондовосу ринку або ринку міжбанківських кредитів, вони звертаються в НБУ.

На мікрорівні кредити НБУ сприяють підтриманню установами банків своєї ліквідності на необхідному рівні, зміні структури їхнії активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитної допомоги своїм клієнтам.

НБУ надає установам банків наступні види кредитів:

1. “Кредити овернайт”, короткострокові кредити, що надані банківським установам, шляхом рефінансування 1410.

2. Кошти, що надані банком за операціями РЕПО 1411.

3. Короткострокові кредити, що надані банківським установам, шляхом рефінансування 1412.

4. Короткострокові стабілізаційні кредити, що надані банківським установам 1414.

5. Інші короткострокові кредити, надані банківським установам 1415.

6. Довгострокові стабілізаційні кредити 1423.

7. Інші довгострокові стабілізаційні кредити 1424.

8. Кредити, що надані іншим позичальникам 1430.

• Кредити рефінансування типу “овернайт”видаються банком через постійно діючу лінію, рефіінансування і є гнучким механізмом короткотермінової (миттєвої) підтримки ліквідності банку. Кредити типу “овернайт” видаються тільтки під забезпечення державними цінними паперами.

• РЕПО-операції є інструментом оперативного управління ліквідністю банківської системи та одночасно методом регулювання грошової маси в обігу. Розрізняють операції прямого та звооротнього РЕПО.

• Пряме РЕПО здійснюється з ініціативи банків, які потребують підтримки своєї короткотермінової ліквідності і здійснюється це рефінансування шляхом купівлі НБУ державних ЦП.

• Зворотне РЕПО може здійснюватися НБУ у разі накопичення надлишкової ліквідності в банківській системі шляхом продажу державних ЦП зі свого портфеля за ринковою або балансовою вартістю на визначений термін за умови викупу їх.

В операціях прямого РЕПО НБУ отримує % доходи, зворотнього РЕПО – % витрати.

• Стабілізаційні кредити можуть бути надані банкам-позичальникам у таких випадках:

- фінансово-стабільному банку, що взяв на себе борг, який перебуває в режимі фінансового оздоровлення, зща умови цільового використання: під заставу державних ЦП, під поруку або гарантію фінансового стабільного банку.

Отримані та надані Національним банком кредити обліковуються в період між датою операції і датою розрахунку (валютування) за позабалансовими рахунками.

На дату розрахунку (валютування) кредити відображаються за відповідними балансовими рахунками й одночасно виконується проводка за позабалансовими рахунками зворотна тій, яка була здійснена на дату операції.

Кредити, за якими дата операції збігається з датою розрахунку (валютування), за позабалансовими рахунками не відображаються.

Кредити обліковуються за амортизованою собівартістю.

Нарахування доходів за кредитами здійснюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку та умов договорів не рідше ніж один раз на місяць (на звітну дату). У разі отримання доходів за звітний період у цьому самому звітному періоді бухгалтерські проводки за рахунками нарахованих доходів можуть не здійснюватися.

Амортизація дисконту за кредитами здійснюється за методом ефективної ставки відсотка одночасно з нарахуванням доходів (витрат). За короткостроковими кредитами та депозитами може застосовуватися рівномірний метод амортизації дисконту.

Доходи за кредитами в іноземній валюті (банківських металах) нараховуються у відповідній іноземній валюті згідно з укладеними договорами й відображаються за рахунками класу 6 у національній валюті за офіційним курсом гривні до іноземних валют (офіційним (обліковим) курсом банківських металів) на дату визнання з використанням меморандного рахунку 8000 "Позиція Національного банку України щодо іноземної валюти, монетарного золота та банківських металів".

Визнання зменшення корисності (знецінення) наданих кредитів здійснюється шляхом створення резервів відповідно до нормативно-правових актів Національного банку.

Відсотковий дохід за знеціненими кредитами, крім тих знецінених кредитів, за якими сума очікуваного відшкодування дорівнює нулю, визнається за ефективною ставкою відсотка, визначеною під час первісного визнання кредиту.

За знеціненими кредитами, за якими сума очікуваного відшкодування дорівнює нулю, дохід не визнається.

Облік заборгованості за знеціненими кредитами, що списана з балансових рахунків за рахунок резервів, здійснюється за позабалансовими рахунками до часу її погашення або списання з обліку згідно із законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

Якщо кредитним договором передбачено, що сплата відсотків здійснюється рідше, ніж один раз на рік, то визнання доходу (витрат) за цим кредитом або депозитом здійснюється за ефективною ставкою відсотка.

Кошти в іноземній валюті, що Національний банк отримав як забезпечення наданого кредиту.

Для відображення операцій з отримання та надання кредитів Група управління проектами міжнародних кредитних ліній при Національному банку України (далі – Група управління проектами міжнародних кредитних ліній) використовує рахунки за внутрішньосистемними розрахунками.