Розрахунок точності визначення положення опв-12,11,9 прив’язаний полігонометричним ходом 2 розряду.

Опознак ОПВ-12,9,11 прив’язаний полігонометричним ходом другого розряду і є його найнебезпечнішим місцем (середина ходу). Довжина ходу S=3.175 км, n=13, S_сер=244.23 м. Тоді отримаємо

f_Sгран=2М=20,166=0,332 м м.

0,166 м  1м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних полігонометричним ходом 2-го розряду, визначаються з достатньою точністю, оскільки є меншим від допуску, то очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 1м.

Розрахунок точності визначення положення опв-7,10, прив’язаних теодолітним ходом .

Опознаки ОПВ-7, 10 прив’язаний теодолітним ходом, в якому n=10, довжина ходу S=2,875 км, а S_сер=287,5 м.

М=0,46 м.

f_Sгран=2М=20,46=0,914 м м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних теодолітним ходом, визначаються з достатньою точністю, оскільки не перевищує 1м ,є меншим від допуску .

Розрахунок точності визначення положення опв-18,14,15 прив’язаний полігонометричним ходом 1 розряду.

Опознаки ОПВ-18, 14,15 прив’язані полігонометричним ходом 1-го розряду, в якому n=15, довжина ходу S=3,375 км

f_Sгран=2М=0,914 м м.

Висновок. Планове положення опознаків, прив’язаних полігонометричним ходом 1-го розряду, визначаються з достатньою точністю, оскільки є меншим від допуску, то очікувані похибки полігонометричного ходу не перевищують 1м.

Загальний висновок. Планове положення опознаків ходами полігонометрії 2 розрядів та теодолітними ходоми буде виконана з необхідною точністю.

Економічно найвигідніше планове прив’язування опознаками різними видами засічок.

Розрахунок точності визначення положення опв-3 прив’язаний оберненою засічкою.

S₁=1600м r₁=128,9м ₁ =50,0м P=87,5м

S₂=1750м r₂ =117,9м ₂ =50,0м F =1240,2м.кв

S₃=2125м r₃ = 97,1м ₃ =75м m_ =6

Похибку у плановому положенні опознака, що визначається оберненою засічкою обчислюємо за формулою

, (37)

(38)

де - сторони оберненого трикутника;

р= - його півпериметр;

F= його площа;

m_ =6 - сумарна випадкова похибка вимірювання кута .

Для побудови оберненого трикутника спочатку обчислюємо величини r_i:

м, (39)

де S_і – віддалі від вихидних пунктів до визначуваного в м., вимірюються з карти.

Величини r_i вдкладаємо у масштабі карти за трьома відповідними сторонами напрямів від визначуваного пункту до вихідних. З’єднавши три точки, отримуємо обернений трикутник із сторонами . Помірявши ці сторони, за формулою (37) обчислюємо похибку М=0,18 м.

Для прив’язки ОПВ прямою засічкою похибку у плановому положенні обчислюємо за формулою:

=0,06 м. (40)

де S₁ i S₂ – довжини 2-х (з 3-х) напрямів;

 - кут між цими двома напрямами;

=8 - (24).

Згідно з проектом ОПВ-3 видно 3 пункти полігонометричного ходу IV класу. Тому доцільно прив‘язати цей опознак оберненою засічкою

ПП-12

S₁

S₂

ОПВ-3

ПП-11

₁

₃

₂

S₃

ПП-9

До оцінки точності оберненої одноразової засічки

Для оцінки точності оберненої одноразової засічки виконуємо вимірювання і обчислення.

Висновок: Похибка планового положення ОПВ-3 не перебільшує допуск, тому що