Обчислення прямокутних координат кутів рамок трапецій масштабу 1:5 000 із номенклатурами м-35-109(47,48,63,64).

	В		L = Lo= ℓ =	24º26′15′′ 24º00′00′′ 0º26′15′′		24º28′7,5′′		24º30′00′′ 24º00′00′′ 0º30′00′′
	Координати абсциси Х, м
	48º57′30′′ 48º56′15′′ 48º55′00′′		5 425 181,6 5 422 864,7 5 420 547,9			5 425 195,3 5 422 878,4 5 420 561,5		5 425 209,9 5 422 893,0 5 420 576,1
	Координати абсциси У, м

48º57′30′′ 48º56′15′′ 48º55′00′′

32 039,8 32 053,2 32 066,5

34 328,4 34 342,7 34 357,0

36 616,9 36 632,2 36 647,4

Схема розташувашшя аркушів карт

Масштабу 1:5 000 з номенклатурами м-35-109(47,48,63,64) їх розміри та площі.

1.3. Фізико - географічний опис району робіт

А) Рельєф та гідрографія.

Заданий район робіт знаходиться в місті Перегінське Іванофранківської області. Розташова­на на Зх. республіки, у межах Передкар-паття та Українських Карпах. Межує на Пн. Зх.—з Львів., на Пн. Сх.— з Терноп., на Пд. Сх. —з Чернів., на Пд.

Зх.— з Закарп. За характером рельєфу область поділяють на три частини. На Пн. — По­дільська височина (вис. до 430 м), яка долиною Дністра відокремлена від Пе-редкарпаття, що займає центральну ча­стину області. Передкарпаття густо роз­членоване глибокими річковими долина­ми, які подекуди мають каньйоноподібну форму. Місцями поверхня набуває низь-когірного характеру (вис. до 600 м). У межах Передкарпаття виділяється Покут­тя з карстовими формами рельєфу.

Майже половину тер. області займають Укра­їнські Карпати. Поперечними і поздовж­німи долинами вони розділені на окремі гірські масиви — Сх. Бескиди, Горгани і Покутсько-Буковинські Карпати. На Пд. області — Гриняви, Чивчинські гори і Чорногора з найвищою точкою Україн­ських Карпат — г. Говерлою, 2061 м (на межі з Закарп. обл.). Область має різні корисні копалини. Найбільше госп. зна­чення мають паливні — нафтові та газо­ві (Долинське нафтове та Битків-Баб-ченське нафтогазове), буровугільні, а

також озокеритові (Дзвиняцьке, Стару н-ське) родовища. У Карпатах поширені бітумінозні аргіліти, придатні для ви­робництва легких буд. матеріалів (кар-пазит). Є невеликі родовища заліз., мар­ганцевих, цинкових та ін. руд. Серед неметалевих корисних копалин на пер­шому місці — родовища кам. та калійної солей (Тростянецьке, Калуш-Голинське), сірки, буд. матеріалів (вапняки, піско­вики, глини, гравій). Є також гіпс, фосфо­рити, графіт, мінеральні води та лік. грязі.

Б) Ґрунти.

В грунтовому покриві території об’єкта переважають чорноземи звичайні, мало - і середньо гумусні (72%). В річкових долинах поширені лучно - чорноземні та лучні грунти,є ще чорноземи малопотужні і дернові щебенюваті ґрунти.

Подекуди трапляються солонці і солончаки. 65-70% всієї площі займають еродовані ґрунти. Заг. площа лісового фонду області — по­над 600 тис. га (бл. 43 % її території). У лісостеповій зоні — невеликі масиви листяних лісів (дуб, бук, граб, клен, ли­па), є ділянки степової рослинності, в долинах рік — луки. У Передкарпатті поширені здебільшого букові, буково-ялицеві, ялицево-смерекові ліси. У Кар­патах лісистість перевищує 60 %. Нижні частини схилів вкриті мішаними лісами (бук, ясен, явір, дуб, ялиця, смерека), вище — хвойними (ялиця, смерека, кедр, сосна гірська). На вис. понад 1400—1500 м — високогірні луки (полонини). В об­ласті насаджено 297 тис. га лісів, віднов­лено найпродуктивніші деревостани бука, ялиці, смереки. Для області характерне поєднання лісостепових (опольські рів­нинно-підвищені та лукостепові підвище­ні) і гірських карпатських (мішанолісо-ві передгірні, низькогірні та луково-лісо­ві субальпійські середньогірні) природно-територіальних комплексів. На тер. об­ласті — 302 природно-заповідні об'єкти (заг. площею 65,9 тис. га), у т. ч. 2 діль­ниці Карпатського держ. природного національного парку (Високогірне та Го-верлянське лісництва), 12 заказників (Турова Дача, Княждвірський, Бреду-лецький, Джурджийський, Садки, Яйківський, Кливський, Пожератульсь-кий, Талпиширківський, урочища «Коза­кова долина», «Кедруватий», «Скит Ма-нявський») та 14 пам'яток природи респ. значення.

В)Загальна характеристика клімату.

У Передкарпатті зима м'яка, літо тепле. Пересічна т-ра січня від —4 до —6°, липня +18, +19° . Тривалість вегетацій­ного періоду 150—165 днів. Сума активних т-р 2200—2600". Опадів від 500 до 800 мм на рік, максимум улітку. В Кар­патах клімат значно суворішиї. Пересіч­на т-ра січня бл. —6°, липня +16°. Ве­гетаційний період скорочується до 90 днів. Опадів від 800 до 1400 мм на рік. Улітку на тер. області опади часто бувають у вигляді злив, які спричинюють катастро­фічні паводки на Дністрі, Пруті та їхніх притоках. У зимовий період часті відли­ги.