Джерела трудового права

1. До джерел трудового права відносять:

а) постанови Кабінету Міністрів України;

б) усі правові акти центральних профспілок;

в) усі міжнародно-правові акти;

г) договори підряду та послуг;

д) рішення трудового колективу.

2. Джерела трудового права – це:

а) укази Президента України;

б) усі акти компетентних державних органів;

в) встановлені державними органами основні напрямки розвитку трудового законодавства;

г) форми права.

3. Джерела трудового права можуть видаватися:

а) центральними органами управління;

б) керівниками підприємств та об'єднаннями роботодавців;

в) Генеральним прокурором України;

г) Головою Верховної Ради України.

4. Особливостями джерел трудового права є:

а) великий масив джерел трудового права як результат діяльності різних державних органів;

б) ознака ієрархічності;

в) наявність нормативних актів, що приймаються в централізованому і децентралізованому порядку;

г) усі зазначені риси;

д) ніяка із зазначених рис.

5. За сферою дії джерела трудового права поділяються на:

а) загальнодержавні;

б) галузеві;

в) локальні;

г) усі зазначені види.

6. За характером прийняття джерела трудового права можна розмежувати на ті, які:

а) приймаються державними органами (закони, постанови та ін.);

б) приймаються за згодою між державними органами, роботодавцями та профспілками;

в) приймаються органами міжнародно-правового регулювання праці;

г) усі зазначені види.

7. Закони як джерела трудового права поділяються:

а) базові та спеціальні;

б) галузеві;

в) локальні;

г) кодифіковані та некодифіковані;

д) усі зазначені види.

8. За терміном чинності джерела трудового права є:

а) довготривалі та короткотривалі;

б) обов'язкові до виконання та необов'язкові;

в) тимчасові та сезонні;

г) тривалі та тимчасові.

9. За юридичною силою джерела поділяються на:

а) закони, постанови КМУ, локальні нормативні акти;

б) закони, підзаконні нормативні акти;

в) закони, відомчі нормативні акти.

10. До локальних нормативних актів трудового права не відносяться:

а) посадові інструкції;

б) колективні договори;

в) тимчасові та сезонні;

г) статути юридичних осіб;

д) положення про преміювання.

11. За юридичною силою джерела поділяються на:

а) загальнодержавні, відомчі та локальні;

б) конституційні та звичайні;

в) загальні та спеціальні.

12. Основними джерелами трудового права є:

а) акти профспілок з охорони праці;

б) колективні договори;

в) накази керівників підприємств установ, організацій;

г) статути юридичних осіб;

д) міжнародні правові акти, не ратифіковані Україною;

е) Конституція та закони України.

13. Єдність норм трудового права полягає у:

а) встановленні рівних прав та обов'язків у галузі праці;

б) нормотворчій діяльності органів держави;

в) уніфікації;

г) конституційних гарантіях.

14. Диференціація норм трудового права залежить від:

а) стану здоров'я та громадянства працівників;

б) територіального розміщення підприємства;

в) волі роботодавця;

д) рішень контролюючих органів держави.

15. Відомчі та локальні нормативні акти:

а) встановлюють пільги для працівників;

б) закріплюють принцип рівності та добровільності праці;

в) конкретизують закони та підзаконні нормативні акти;

г) встановлюють повну матеріальну відповідальність.

16. Диференціація джерел трудового права застосовується щодо:

а) іноземців;

б) працівників інших підприємств;

в) працівників з інших місцевостей;

г) інвалідів І групи.