5.Докази дії парникового ефекту

Яка терміновість дій, розглянутих в 1997 на конференції по зміні клімату в Кіото, Японія, на якій промислові нації принципово погодилися скоротити викиди парникових газів ? Деякі вважають, що негайні дії невиправдані: відчутні зміни клімату, говорять вони, досить поступові, щоб ми могли адаптуватися до них. І навіть якщо всі викиди парникових газів в атмосферу припиняться завтра, планета однаково буде ще нагріватися кілька десятиліть, через довгий життєвий цикл газів в атмосфері.  З іншого боку, є докази, що деякі події можуть радикально змінити клімат період декількох десятків днів. Можливо найбільший страх - це раптовий крах величезного Атлантичного транспортувального поясу - системи, що приносить теплу воду до півночі від екватора, що робить Європу на кілька градусів тепліше. Випар цього прихожого потоку залишає цей пояс із більшою концентрацією солі, чим Північну Атлантику, що залишилася, що містить стійкий надлишок води з континентальних басейнів. Пояс стає холодніше й щільніше в міру того, як він досягає Гренландії, де тоне.  Але що, якщо породжене людиною глобальне потепління змінить температурну різницю між потоками й, у той же час збільшить кількість опадів, розбавляючи солоність спрямованого на північ потоку ? Весь Атлантичний транспортувальний пояс може припинитися, як свідчать океанічні осадові породи, це вже було кілька разів у минулому. Ефект буде згубний. По деяких розрахунках, в Ірландії буде така ж температура, як сьогодні в Шпицбергені, що розташований на сотні кілометрів вище полярного кола. Майже вся північна Європа буде непридатна для життя.  Але ніхто не знає напевно, чи трапляться такі речі. Крім цього, специфічний ефект людини на зміну клімату залишиться ще довгий час невизначеним, поки наші знання збільшаться.

Фактори зміни клімату

Після проведеної оцінки думок різних фахівців можна визначити, що клімат змінюється внаслідок різних комбінацій різних кліматичних факторів, механізм багатьох з яких ще не зрозумілий сучасною наукою.

1.  Сонячна радіація: сонячне світло нагріває верхній шар атмосфери з інтенсивністю 180 Вт/м². Одна третина цього тепла відбивається назад у космос. частина, що Залишилася, проходить крізь атмосферу, нагріваючи земну поверхню  2.Атмосфера: тонкий баланс газів в атмосфері дає Землі середню температуру 15 ⁰С. Парникові гази – водяна пара, З₂, метан, оксиди азоту й інші – затримують енергію, відбиту земною поверхнею, і відбивають її назад на землю.  3.Океани: покриваючи 71 % площі земної поверхні, океани є головним джерелом атмосферної водяної пари. Океани можуть довгий час зберігати тепло й транспортувати його на тисячі кілометрів. Коли тепла вода збирається в одному місці, випар і утворення хмар можуть збільшитися. 4. Кругообіг води:  підвищення температури повітря може означати збільшення випару води й танення льоду на воді й землі. Також водяна пара це найдійовіший і ефективний парниковий газ. Однак утворення хмар може мати ефект похолодання.  5. Хмари: роль хмар не до кінця вивчена, але відомо, що хмари мають двояку дію: прохолоджують, затінюючи земну поверхню, і нагрівають, затримуючи відбите тепло.  6. Льодовики й сніжні покриви: яскравий білий колір льодовиків і сніжних покривів відбиває сонячне світло назад у космос, прохолоджуючи планету. Танення льодів в океанах знижує температуру води. У Північній півкулі площа сніжних покривів зменшилася за останні 25 років на 10 %, але істотного зменшення обсягу льодів в Антарктиді ще не спостерігалося. 7. Земна поверхня:  коли сонячна енергія попадає на земну поверхню, вона перетворюється в тепло, частина якого швидко відбивається в атмосферу. Тому топографія (взаємне розташування окремих пунктів місцевості ¹) і обробка землі впливають на клімат. Гірські ряди можуть блокувати рух хмар, створюючи посушливі місцевості по напрямку вітру. Пухкі землі можуть усмоктувати бульшее кількість вологи, роблячи повітря більше сухим. Тропічний ліс може поглинути великий обсяг вуглекислого газу, але якщо ліс буде вирубаний, ця ж сама місцевість стане джерелом метану. Якщо ж такий ліс спалити, виділиться велика кількість вуглекислого газу. У середньому по планеті на спалювання лісів доводиться половина збільшення обсягу З₂ в атмосфері.  8. Вплив людини: додаючи парникові гази в атмосферу, людство викликає глобальне потепління. Спалювання палива – це головна причина збільшення концентрації З₂. Скотарство, сіяння рису й сміттєві смітники збільшили рівень змісту метану в атмосфері. Аерозолі, промислові викиди сульфатів відбивають вступник сонячне світло, образуя тимчасовий локалізований ефект похолодання.  В 1992 році в Ріо-де-Жанейро провідні індустріальні країни взяли на себе зобов'язання до 2000 року зменшити викиди в атмосферу вуглекислого газу до рівня 1990 року. При вступі на посаду в 1993 році президент США Білл Клінтон підкреслював важливість досягнення намічених у Ріо-де-Жанейро цілей. Але наприкінці жовтня 1999 року заявив, що тільки до 2008 року промислові країни можуть повернутися до рівня викидів парникових газів в 1990 році, та й то лише в тому випадку, якщо Китай теж візьме на себе зобов'язання прийняти у своїй країні відповідні закони. Зараз у середньому житель США спалює щорічно стільки палива, що вивільняється 19 тонн вуглекислого газу (у Німеччині - 11 тонн, у Китаї - дві, в Індії - одна тонна).