3. Надання першої допомоги при механічних ушкодженнях організму

Кровотечі – пошкодження цілості кровоносних судин унаслідок механічного чи патологічного порушення. Кровотечі бувають зовнішні, коли видно місце, звідки витікає кров, і внутрішні, коли кров виливається у внутрішні порожнини чи у тканини. Залежно від виду пошкоджених кровоносних судин кровотечі бувають артеріальні, венозні та капілярні.

Ознаки. Артеріальна кровотеча характеризується яскравим червоним кольором крові, кров б’є сильним струменем, поштовхами. Венозна кров має темно-червоне забарвлення, витікає з рани безперервно й повільно. При капілярній кровотечі кров виділяється краплями або сочиться з усієї поверхні рани.

Допомога. Кровотечу необхідно якнайшвидше зупинити. Капілярна кровотеча добре зупиняється щільною пов’язкою. Перед накладанням пов’язки шкіру навкруг рани обробляють йодом, спиртом, горілкою, одеколоном. Але при наданні першої допомоги обробку можна й не робити, особливо коли є стерильний перев’язувальний пакет. Якщо з рани стирчить по сторонній предмет, його треба локалізувати, закріпити пов’язкою щоб він не рухався. Венозну кровотечу теж зупинити не важко, важливо, не втрачаючи часу накласти щільну пов’язку. Головне – накласти пов’язку своєчасно з максимальною стерильністю.

Для тимчасової зупинки артеріальної кровотечі здійснюють притискання артерій до кістки у місцях, що знаходяться вище від місця поранення. Затиснувши артерію, роблять її тампонування у місці пошкодження і накладають тугу пов’язку.

8

При пораненнях артерій на кінцівках застосовують сильне згинання їх у суглобі, підклавши під нього згорток марлі чи бинта.

Надійним способом тимчасової зупинки артеріальної кровотечі з поранених кінцівок є накладення гумового джгута. Кінцівку у місці накладання джгута обгортають марлею чи іншою тканиною, джгут розтягують і роблять ним 2...3 оберти навкруг кінцівки. Кінці закріпляють спеціальними застібками чи зв’язують. Якщо джгут накладено правильно, пульс нижче накладання зникає.

Тривалість використання джгута обмежується двома годинами, а взимку – однією годиною, інакше кінцівка мертвіє. Якщо протягом цього часу не було можливості забезпечити додаткову медичну допомогу, то через 1,5...2 години джгут на кілька хвилин відпускають (до почервоніння шкіри), кровотечу при цьому стримують тампоном, потім знову затягують джгут, трохи відступивши від попереднього місця накладання.

При відсутності джгута накладають закрутку з пояса, хустки, тасьми. Його не туго зав’язують навкруг кінцівки. У слабину вкладають паличку і закручують.

У всякому разі, після накладання джгута чи закрутки негайно вживають усіх заходів для термінової доставки постраждалого до медичного закладу.

Часто кровотеч виникають внаслідок пошкодження м’яких тканин при ударі і є однією з ознак цього виду травми. Іншими ознаками удару м’яких тканин є біль у пошкодженому місці, розлита припухлість (крововилив), обмежена рухомість ушкодженої частини тіла.

 Перша допомога у випадку пошкодження м’яких тканин за умови відсутності у цьому місці перелому чи вивиху, – холод на місце удару ( рушник, змочений холодною водою, пузир із льодом чи снігом) та туга пов’язка на місце крововиливу. Забезпечити спокій ушкодженій частині тіла.

 Удари легенів. Супроводжуються відхаркуванням яскраво-червоною спіненою кров’ю. При цьому дихання утруднене.

Допомога. Хворого кладуть у напівлежаче положення, під спину підкладають валик, на груди кладуть холодний компрес. Потерпілому забороняється говорити, рухатись. Необхідна негайна госпіталізація.

 Удар живота з пошкодженням органів черевної порожнини супроводжується значними болями, блюванням. У разі пошкодження печінки чи нирок може з’явитися внутрішня кровотеча. З травного тракту кровотеча характеризується блюванням темно-червоною кров’ю, що згорнулася.

Допомога. Положення потерпілого – напівлежачи, ноги зогнуті у колінах. Негайна госпіталізація.

9

 Удар голови. На місцях пошкоджень м’яких тканин спостерігаються припухлості, крововиливи (гематоми) та біль на місці удару. Сильні удари здатні викликати і закриті пошкодження головного мозку, це слід пам’ятати. Поранення м’яких тканин на голові супроводжується, як правило, сильними та тривалими кровотечами.

Допомога. Холод на місце удару, а в разі сильної кровотечі накласти пов’язку навкруг голови.

 Стискання м’яких тканин може стати причиною розвитку тяжкого стану потерпілого, якщо стискання було досить тривалим. Такі ушкодження трапляються в разі обвалів породи, завалів, руйнування будівель.

Ознаки. Кінцівка, звільнена від стискування, бліда, холодніша за здорову. Пульс у нижній частині кінцівки не відчувається. Спочатку стан потерпілого задовільний, але через 6...8 годин настає різке погіршення загального стану, підвищується температура, настає розлад дихання та серцевої діяльності, спрага, блювання. Кінцівки холодні, набухають, синіють, на шкірі з’являються крововиливи, пухирі. Кінцівка втрачає чутливість.

Допомога в таких випадках надається негайно після звільнення, на місці. Кінцівку зразу ж туго бинтують від пальців до плеча (паху), накладають транспортну шину. При можливості кінцівку тримають у холоді. Потерпілому у необмеженій кількості дають воду з додаванням питної соди і доставити до медичного закладу.

 У всякому випадку, коли проводилась реанімація, транспортування потерпілих до медичного закладу допустиме тільки після повного відновлення самостійного дихання та роботи серця.