4. Перша допомога при вивихах, розтягуваннях, розривах зв’язок та при переломах кісток

Вивих – це стійке зміщення суглобних кінців кісток за межі їх нормальної рухомості, інколи з розривом суглобної сумки і зв’язок та виходом однієї кістки з сумки.

Вивихи можливі внаслідок: -- різких, надмірно напружених рухів у суглобі при падіннях з висоти на простягнуту кінцівку; -- в результаті сильного удару в область суглоба. Часто вивихи супроводжуються і переломами кісток.

Ознаки: біль в області суглоба, втрата звичної рухливості, вимушене положення кінцівки, зміна форми кінцівки в області суглоба.

Допомога. Потерпілого якнайшвидше доставити до медичного закладу для вправлення суглоба. На час транспортування на пошкоджену кінцівку накласти шину

10

чи пов’язку, яка б надійно фіксувала кінцівку. Можна дати анальгін чи щось подібне для зменшення страждань від болю. Ні в якому разі не вправляти вивих самостійно.

Розтягування та розриви зв’язок найчастіше трапляються в області гомілковостопного суглоба.

Ознаки. Різкий, гострий біль у суглобі в місці закріплення ушкодженої зв’язки; рухливість суглоба обмежена і супроводжується значними болями; припухлість у області суглоба, можливий крововилив в порожнину суглоба.

Допомога. Холод на ушкоджене місце, туга пов’язка, повний спокій для суглоба, не заважить транспортна шина.

Перелом – порушення цілісності кістки. Розрізняють закриті переломи, коли не відбулося пошкодження шкіри, та відкриті переломи, коли зламана кістка виходить назовні.

Ознаки: біль постійний чи такий, що виникає при навантаженні на кінцівку чи при доторканні до місця перелому. Рухати пошкодженою кінцівкою неможливо, кінцівка змінює форму, є крововиливи, “зайвий суглоб”.

Загальний стан потерпілого залежить від характеру перелому і може бути досить тяжким (особливо у разі переломів кісток черепа, таза, стегна), може піднятися температура.

Слід мати на увазі, що деякі з названих ознак переломів можуть не спостерігатись. У всякому разі, якщо є підозра на перелом, слід і допомогу надавати, як при переломі.

Допомога. Забезпечити повний спокій пошкодженій частині тіла та усунення взаємної рухомості уламків кісток. Для цього треба іммобілізувати пошкоджену частину тіла, тобто зробити її нерухомою повністю чи частково. Для цього використовують утримуючу пов’язку чи транспортну шину. Стандартні шини, виготовлені з дротяної сітки чи з дерева. Замінити їх саморобними не важко, важливо лише те, щоб вони мали достатню довжину та міцність.

Шину краще накладати на оголене тіло, але, коли неможливо зняти одяг, можна й поверх нього. При потребі шину обкладають ватою, згорнутим бинтом для придання їй такої форми, щоб вона щільно прилягала до тіла, але не травмувала його.

Основне правило іммобілізації більшості переломів – накладена шина повинна одночасно охоплювати не менш як по одному суглобу вище та нижче перелому. У разі відкритого перелому накладають звичайну пов’язку на рану, а потім накладають шину. Транспортують постраждалого тільки після проведення іммобілізації.

11

Деякі види переломів вимагають особливого підходу до надання першої допомоги.

Ë Перелом ключиці виникає від удару, а також при падінні вперед чи на простягнуту руку.

Ознаки: ключиця стає “коротшою”, біль у місці перелому, рука й плече опущені, рухливість руки обмежена.

Допомога. В пахвову ямку кладуть великий жмут вати, руку згинають у лікті, прибинтовують до тіла, передпліччя підвішують на косинку до шиї.

Ë Переломи ребер виникають внаслідок ударів чи при здавлюванні грудної клітки. Одночасно можливе пошкодження внутрішніх органів.

Ознаки: Різко виражений біль у місцях перелому, що посилюється при диханні, кашлі, рухах. Коли одночасно пошкоджені плевра та легені, під шкірою скупчується повітря (підшкірна емфізема). В таких випадках під шкірою під час промацування відчувається потріскування бульбашок повітря. Інколи спостерігається відхаркування крові.

Допомога. Накласти тугу, товсту пов’язку навкруг нижньої частини грудної клітки з метою обмеження її рухливості під час дихання. Дати знеболювальну таблетку (анальгін). Перевозити сидячи.

Ë Переломи хребта. Надзвичайно небезпечна травма, особливо в випадках із пошкодженням спинного мозку. Такі переломи можливі при падінні з висоти чи притисканні важким предметом.

Ознаки. Різкий біль в області виступаючих ззаду відростків, неможливість рухів в області хребта. Якщо пошкоджений спинний мозок наступає параліч кінцівок, втрачається чутливість нижче перелому, розлад тазових функцій ( не контролюється вихід сечі та калу).

Допомога. Потерпілого дуже обережно перекачують на живіт, підкладають довгу жорстку поверхню (широку дошку, двері, тверді ноші). Не допускати згинання хребта! Під голову та плечі покласти валик.

Ë При переломі шийної частини хребта голову потерпілого фіксують ватною пов’язкою у вигляді високого нашийника чи великої підкови і кладіть на ноші.

Ë Переломи кісток тазу виникають в результаті стиснення чи падіння з висоти. Нерідко супроводжуються пошкодженням тазових органів (сечового міхура, прямої кишки тощо).

Ознаки. Потерпілий не може стояти, ходити, лежачи – підняти витягнуту ногу. На місцях перелому – припухлості. Можливі крововиливи у пахову порожнину. Поза

12

потерпілого у вигляді “жабки”, на спині з розведеними напівзігнутими ногами. Такі переломи викликають дуже тяжкий стан (шок).

Допомога. Покласти потерпілого на жорсткі ноші обличчям догори, ноги в положення “жабки”, під коліна підкласти товсті валики. Широким рушником чи простирадлом стягнути таз та верхню частину стегон і терміново доставити до медичного закладу.

Ë Перелом кісток черепа, як правило, супроводжується пошкодженням м’яких частин голови та головного мозку.

Допомога. Надати звичайну допомогу при пораненнях і обов’язково доставити до медичного закладу. Непритомність не є перешкодою до транспортування.