Переписи, які проводять статистики сша:

• населення – кожні 10 років (за роки, які закінчуються на «0»);

• житлового фонду – кожні 5 років ( за роки, які закінчуються на «4» і «9»);

• підприємств торгівлі та сфери послуг – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»);

• галузей промисловості – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»);

• державних цінних паперів – кожні 5 років (за роки, які закінчуються на «2» і «7»).

Принципи діяльності статистики:

П рофесійна незалежність статистики

К онфіденційність первинної статистичної інформації

Є дність кількісного і якісного аналізу

С истематичність і комплексність при роботі зі статистичними даними

Р обота з поняттями, які інтерпретуються однозначно

С татистична освіченість населення

Параметри оцінки ефективності національних статистичних систем

А ктуальність, об`єктивність і рівний доступ до інформації

П рофесіоналізм

З вітність

З аходи по профілактиці неправильного використання статистичних даних

Е кономічна ефективність

Д отримання конфіденційності

З аконодавство в галузі статистики

К оординація на національному і міжнародному рівнях

М іжнародне співробітництво

Тема 2: Статистика руху та соціального складу населення

План

1. Методологія статистичного вивчення складу і руху населення.

2. Система показників статистики руху населення.

3. Методи аналізу статистичних даних про соціальний склад і рух населення.

КАТЕГОРІЇ НАСЕЛЕННЯ В СТАТИСТИЦІ

Постійне населення – населення, яке постійно проживає на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово відсутніх.

Наявне населення – населення, яке знаходиться на момент перепису на даній території, враховуючи тимчасово проживаючих.

Домогосподарство – соціально-економічний осередок суспільства, який складається з осіб (однієї чи групи), які мешкають в одному житловому приміщенні й ведуть спільне господарство (мають спільні витрати з харчування, утримання житла тощо).

У статистиці руху населення вивчається природний, механічний і соціальний види руху.

Природний приріст населення – різниця між кількістю народжених живими і кількістю померлих.

Загальні коефіцієнти народжуваності і смертності – відношення відповідно кількості народжених (живими) і кількості померлих протягом календарного року до середньорічної кількості наявного населення. Обчислюються в проміле.

Загальний коефіцієнт шлюбності – відношення кількості зареєстрованих протягом року шлюбів до середньорічної кількості населення. Обчислюється в проміле.

Загальний коефіцієнт розлучуваності – відношення кількості зареєстрованих за рік розлучень до середньорічної кількості населення. Обчислюється в проміле.

Вікові коефіцієнти народжуваності – відношення кількості народжених ш рік у жінок даної вікової групи до середньорічної кількості жінок у цьому.

Сумарний коефіцієнт народжуваності – середня кількість дітей, народжених жінкою за все життя, за умови збереження в кожній віковій групі існуючою рівня народжуваності.

Вікові коефіцієнти смертності – відношення кількості померлих у даному віці за рік до середньорічної кількості осіб даного віку.

Коефіцієнти смертності за причинами смерті – відношення кількості померлих від вказаних причин смерті до середньорічної кількості наявного населення. Обчислюються на 100 000 населення.

Коефіцієнти дитячої смертності – відношення кількості померлих у віці до 1 року до кількості народжених живими.

Очікувана тривалість життя при народженні – кількість років, яку в середньому належить прожити даному поколінню народжених за умови, що протягом всього життя цього покоління (при переході його з одного віку до іншого) рівень смертності буде дорівнювати сучасному рівню смертності населення в окремих вікових групах. Отримується шляхом обчислення таблиць смертності і очікуваної тривалості життя.