Абсцес мозку та мозочка.
Це гнояки, що утворюються в мозку і мозочку в результаті гнійних середніх отитів.
Клініка: виділяють 4 стадії клінічного прояву абсцесу.
1.стадія – початкова – продовжується 2-3тиж. Характерні запальні явища. Виникають легкі менінгеальні симптоми: це головний біль, млявість, підвищення Т тіла, нудота і блювання.
2 стадія – латентна (прихована) – продовжується 2-3тиж. У цій стадії всі симптоми чи взагалі зникають, чи проявляються в дуже ослабленому вигляді: нерідко спостерігається депресія, швидка втомлюваність, сонливість, відсутність апетиту.
3 стадія – явна (маніфестна) – триває декілька тижнів.
- Виникають психічні зміни: депресія, апатія, загальмованість,
- повільна тиха мова - іноді вона стає незрозумілою,
- напади сонливості, нудота і блювання , які не пов’язані зі вживанням їжі,
- виникає головний біль, який посилюється під час постукування пальцем по черепу над тією ділянкою, де є абсцес.
- брадікардія до 45 за 1хв. при підвищеної Т.
- можуть виникати парези і паралічі кінцівок, може бути парез лицевого нерва, коли обличчя стає асиметричним
- виникають судоми та інші неврологічні симптоми. Хворий падає в бік, протилежний ураженню.
- може бути запаморочення, галюцинації.
- спостерігається спонтанний ністагм, очні яблука хворого посіпуються в бік ураження.
Абсцеси головного мозку і мозочка можуть призвести до порушення свідомості, дихання і серцевої діяльності.
4 стадія – термінальна – це остання стадія абсцесу. Звичайно триває декілька днів і закінчується смертю хворого. Виникає набряк мозку, кома, стан хворого погіршується, наростає вираженість проявів інтоксикації, настає зупинка дихання, серцевої діяльності і смерть.
Визначити локалізацію абсцесу допомагають вогнищеві прояви.
Абсцес скроневої частки мозку характеризують :
амнестична афазія – хворий в разі розташування абсцесу зліва не можуть назвати предмет, хоча його призначення їм відоме
моторна афазія – хворі розуміють мову, та не можуть говорити
сенсорна афазія – хворі втрачають здатність розуміти свою мову і мову співрозмовника.
Абсцес мозочка характеризують:
грубий ротаторний ністагм, спрямований в бік розташування вогнища ураження, значні порушення рівноваги та координації
при виконанні пальценосовой проби хворий промахується назовні лише рукою на боці ураження,
при пробі на рівновагу (поза Ромберга) напрям падіння не змінюється при поворотах голови,
при ході із закритими очами хворий відхиляється в бік абсцесу,
позитивна проба на адіадохокінез (відставання руки на боці ураження)
гіпотонія м’язів з боку абсцесу.
Діагностика:
ехоенцефалографія
радіоізотопна енцефалографія
комп’ютерна томографія .
Лікування: включає хірургічне втручання та інтенсивну медикаментозну терапію.
Хірургічне втручання спрямоване на видалення гнійного вогнища у середньому вусі і ліквідацію ускладнення – антромастоїдотомія або загальнопорожнинна радикальна операція.
Інтенсивна медикаментозна терапія:
призначають антибіотики: цефтріаксон, цефтамидим, метрогіл и т.д.
в/в протинабрякові засоби: гемодез-Н, нативна плазма крові, альбумин, 5% розчин аскорбінової кислоти, суспензія гідрокортизону. Контроль АТ.
протиалергійні препарати
під час психомоторного збудження уводять натрію оксибутират і седуксен в/в із 40% розчином глюкози.
у разі стафілококової інфекції вводять імуноглобулін.
серцеві глікозиди, знеболювальні
проводиться лікувально-діагностична люмбальна пункція
під час лікування тромбозу сигмоподібної пазухи призначають гепарин, синкумар або неодикумарин
боротьба з набряком мозку: в/в манітол. 40% розчин глюкози з інсуліном, магнія сульфат, лазикс. Призначають стероїдні гормони: преднізолон, гідрокортизон або дексаметазон.
Для поліпшення мозкового кровотоку в/в вводять еуфілін, трентал.
Нейросенсорна приглуховатість (неврит слухового нерва)
Нейросенсорная приглуховатість – захворювання внутрішнього вуха. Вона характеризується порушенням звукосприймального апарату. Частіше уражуються клітини спірального органу. За перебігом розрізняють 2 форми : гостру та хронічну.
Гостра форма : хвороба розвивається раптово і з самого початку набуває прогресуючого перебігу.
Хронічна форма розвивається поступово, коли загострення чергуються з ремісіями.
Патогенез: - це зміни в судинах внутрішнього вуха та мікроціркуляторні розлади, яки викликають кисневу недостатність та дегенеративні процеси в нервових клітинах.
Етіологія:
1 Інфекція: ГРВІ, грип, менінгіт, сифіліс, гострий середній отит
2. Токсичні ураження:
- промисловими отрутами – ртуттю, свинцем, фосфором, миш’яком, бензином,
- лікарськими речовинами – хініном, саліцилатами, гентаміцином, стрептоміціном, канаміцином, неоміцином,
3. Травма: перелом основи черепа, баротравма у водолазів, акустична , вібраційна травма,
4. Судинні розлади: гіпертонічна хвороба, атеросклероз, шийний остеохндроз
5. Внутрішньочерепні пухлини
6. Алергія
7. Стареча приглуховатість.
Клініка: - основними скаргами є зниження слуху та шум у вухах. Шум нагадує тонкий писк, дзвін, тріщання,
може спостерігаться запаморочення та втрата рівновагі.
Отоскопія: змін не виявляють.
У зв’язку з цим існує жарт що «лікар нічого не бачить, а хворий нічого не чує.»
Діагноз встановлюють на підставі дослідження слуху за допомогою тональної порогової аудіометрії, на якої виявляються порушення звукосприйняття.
Лікування:
При гостром захворюванні – хворі підлягають невідкладнії госпіталізації.
Лікування має бути комплексним:
усунення причини захворювання
безсольову дієту з обмеженням рідини
призначення медикаментозної протиневритної терапії: вітаміни, АТФ, кокарбоксилаза, алое, ФіБС, апілак, нікотинова кислота, папаверин, трентал, цинаризин, стугерон, прозерин, преднізолон, предуктал,
Рефлексотерапія –голкорефлексотерапія, лазеропунктура
Магнитотерапія.
При хронічної формі медикаментозне лікування буває неефективним. Застосовують: слухопротезування та навчання зчитувати мову з губ, електронне протезування завитки.